АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 1 ЛІТОСФЕРА

§24. АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

· Пригадайте, як можна виміряти висоту предмета.

· Які форми поверхні е у вашій місцевості?

Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. На ній є від­носно рівні ділянки, є підняття і зниження – горби, гори, яри. Щоб уявляти нерівності земної поверхні й показати їх на плані або карті, потрібно знати висоту підвищень і глибину знижень поверхні.

ЯК ВИМІРЮЮТЬ ВІДНОСНУ ВИСОТУ. Щоб визначити на місцевості висоту, наприклад, горба, потрібно виміряти

відстань по вертикалі від його підошви до вершини. Це мож­на зробити за допомогою нівеліра. Нівелір – простий прилад у вигляді вертикальної рейки заввишки 1 м і горизонтальної планки з виском (тягарцем).

Спосіб вимірювання ним висоти зображений на мал. 87. Спочатку встановлюють нівелір біля підошви горба. За ви­ском перевіряють його вертикальність. Горизонтальну план­ку нівеліра спрямовують на схил. У напрямку планки “приці­люються” і помічають точку на схилі, в яку вона спрямована. Там забивають кілок. Якщо висота нівеліра дорівнює 1 м, ця точка буде на 1 м вищою від того місця, де стоїть нівелір.

Після цього нівелір переносять до кілка і “прицілюються” на іншу точку вище по схилу. Друга точка вже буде на 2 м вищою від підошви. Так послідовно переставляють нівелір кілька разів уздовж схилу. Досягнувши вершини, за кількіс­тю кілків визначають висоту горба в метрах.

Таким чином дізнаються, на скільки метрів одна точка (у нашому прикладі – вершина горба) вища відносно іншої (підошви горба). Перевищення однієї точки земної поверхні над іншою називається відносною висотою.

Вимірювання висоти точок земної поверхні називають нівелюванням (мал. 88). За допомогою нівеліра можна виміряти висоту берега річки над водою, висоту схилу яру над його дном тощо. Відносну висоту потрібно знати науковцям, будівельникам, туристам.

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Шкільний нівелір

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 87. Вимірювання відносної висоти

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 88. Нівелювання

ЯК ВИЗНАЧАЮТЬ АБСОЛЮТНУ ВИСОТУ. Якщо ви уваж­но розглянете мал. 88, то побачите, що на одному схилі горба нівелір ставили чотири рази, на схилі з іншого боку – п’ять разів. Це означає, що підошва горб а з одного б оку може бути нижчою, ніж з іншого. Тому й відносна висота вершини, ви­міряна зрізних боків горба, може бути неоднаковою.

Щоб уникнути неузгодженості у висотах, на планах і каргах позначають не відносну висоту, а абсолютну. Її від­лічують від єдиного рівня – від рівня моря, який прийнято вважати за нуль. Отже, абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рів­нем моря, що позначається 0. Проте різні моря мають різний рівень. Від якого з них вести відлік? В Україні, як і в інших країнах (Росії, Білорусі, Молдові та ін.), прийнято вести від­лік абсолютної висоти точок поверхні від рівня Балтійського моря (мал. 89).

Щоб визначити абсолютну висоту точок, не обов’язково їхати до його берегів. У різних місцях на місцевості ставлять спеціальні зна­ки – репери(мал. 90). Н а них зазначено висоту цієї ділянки над рівнем Балтійського моря. Від цього знака нівелюванням можна визначити висоту будь-якої точки. Наприклад, абсолют­на висота Києва (найвищої його частини – Печерська) – 190 м.

На планах і картах абсолютну висоту окре­мої точки місцевості позначають крапкою.

Біля неї пишуть висоту в метрах. Це позначка висоти (мал. 92).

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 89. Відлік абсолютної висоти

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 90. Репер

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІМал. 91.

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 92

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 93. Зображення нерівностей поверхні на площині за допомогою горизонталей

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 94. Зображення горизонталей на плані

ЯК ЗОБРАЖУЮТЬ НЕРІВНОСТІ ПОВЕРХНІ ГОРИЗОНТАІ1ЯМИ. Нерівно­сті земної поверхні на планах і картах зо­бражують горизонталями. Горизонталі – це лінії на плані або карті, що з’єднують точки земної поверхні з однаковою абсолютною висотою. Вони окреслюють форми нерів­ностей земної поверхні. Так, відмітки аб­солютних висот горба переносять на план і з’єднують їх лініями з іншими такими самими відмітками висоти (мал. 93, 94).

На плані горизонталі зображують лініями рожевого або коричневого кольорів. Проводять їх через певні проміжки. Наприкладчерезкожні5,10, 20, 50, 100 або 200м. На лінії-горизонталі цифрою позначають абсолютну висоту.

Зверніть увагу: відстань між горизонталями залежить від крутизни схилів. Якщо схил крутий, горизонталі на плані буде проведено близько одна від одної, якщо пологий – на більшій відстані. Маленькі рисочки, проведені перпенди­кулярно до горизонталі, називають бергштрихами. Вільним кінцем вони вказують, у якому напрямку схил знижується. Горизонталями на планах зображують не тільки підви­щення, а й западини. Тоді бергштрихи будуть спрямовані вільним кінцем усередину контуру.

За горизонталями на плані можна вирішити практичні питання. Наприклад, варто лише поглянути на план, щоб визначити, у якому напрямку місцевість підвищується, який схил горба крутіший, чи видно з тієї або іншої точки певний об’єкт.

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Зображення бергштрихів на горизонталях

На картах горизонталі проведені не через кілька метрів як на плані, а через сотні метрів і через різні проміжки висоти (на карті півкуль – 0, 200 м, 500 м, 2000 м і т. д.). Для більшої на­очності ділянки між горизонталями зафарбову­ють різними колюрами. Ділянки з абсолютними висотами від 0 до 200 м зафарбовані зеленим кольором, від 200 до 500 м – жовтим, понад 500 м – відтінками коричневого. Так само горизонталями й відтінками блакитного кольору показано глибини океанів і морів. Як ви вже знаєте, кольори, що використані на карті, пояснює шкала висот і глибин.

Зважаючи на відносну й абсолютну висоти, найвищою горою в світі є не Еве­рест (8850 м), а вулкан Мауна-Кеа на Гаванських островах. Його абсолютна висота – 4205 м (над рівнем моря), а відносна – 9705 м (від підніжжя на дні океану до вершини).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

висота – це перевищення однієї точки земної поверхні над іншою.

– Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем моря.

– Горизонталі – це лінії на плані або карті, що з’єднують точки з однаковою абсолютною висотою.

– Бергштрих – це риска, що проведена перпендикулярно до горизонталі й указує вільним кінцем, у якому напрямку схил знижується.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Чим відносна висота відрізняється від абсолютної?

2. Що означає позначка висоти на плані?

3. Що зображують горизонталі на плані?

4. Визначте, на якій відстані одна від одної проведено горизонталі на мал. 93.

5. Яка залежність між крутизною схилу і відстанню між горизонталями?

6. Чим відрізняється на плані зображення горба від западини?

7. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м.

8. Як змінилася б абсолютна висота гори Говерли, якби рівень води в Балтій­ському морі підвищився на 10 м?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 4

Тема: Визначення за картами абсолютної і відносної висоти місцевості.

1. Користуючись фізичною картою півкуль, за шкалою висот визначте:

А) абсолютну висоту Бразильського плоскогір’я і його висоту відносно Амазонської низовини;

Б) абсолютну висоту Уральських гір і їх висоту відносно Західносибірської рівнини.

2. Користуючись фізичною картою півкуль, за відмітками висоти визначте:

А) абсолютну висоту вулкана Кіліманджаро, що в Африці;

Б) абсолютну висоту гори Джомолунгми (Еверест), що в Азії.

РЕЛЬЄФ

Величні гори і неозорі рівнини, високі конуси вулканів і глибокі міжгірні долини, піщані горби і яри – такі різнома­нітні форми є наземній поверхні. Нерівності материкової та океанічної земної кори дуже різні. Їх розрізняють за формою, розмірами, походженням, віком. Є опуклі форми (горби, гори), увігнуті (яри, долини, западини), плоскі й горбисті. Сукупність форм земної поверхні називається рельєфом. Різноманітний рельєф – це результат взаємодії внутрішніх процесів, що створюють нерівності, й зовнішніх, які намага­ються їх вирівняти.

Якщо уявити поверхню планети без океанічної води, то побачимо найбільші форми рельєфу земної кори: за­падини океанів і материки, що височіють над ними. Ці не­рівності визначають “обличчя” планети, тому їх називають планетарними формами рельєфу (найбільші). І на материках, і на дні океанів основними формами рельєфу (великі) є рівнини і гори. їх ускладнюють менші форми – горби і долини, пагорбки і яри та ін. (мал.95).

 АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ

Мал. 95 Поділ форм рельєфу


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ - Географія


АБСОЛЮТНА І ВІДНОСНА ВИСОТА МІСЦЕВОСТІ