Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань

Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань – статус, що характеризує їх як суб’єктів адміністративних правовідносин. Особливість цього статусу визначається його зв’язком з управлінням як суб’єкта чи об’єкта управлінського впливу. Адміністративна правосуб’єктність має первинний характер, її легалізація є передумовою для виникнення цивільно-правової, фінансової та інших видів галузевої правосуб’єктності. А.-п. с. г. о. включає цільовий, структурно-організаційний та компетенційний компоненти. Цільовий компонент

визначається його цілями, завданнями, функціями, які закріплені юридично. Мета громадського об’єднання – забезпечення визначеної соціальної потреби. В положеннях, статутах, інших управлінських актах цілі конкретизуються на рівні завдань або функцій. Структурно-організаційний компонент – це складна система, яка включає регулювання порядку створення, легалізації, реорганізації, ліквідації, встановлення та зміни організаційних структур об’єднань, право на організаційне самовизначення,
процедури діяльності, право на офіційні символи. Компетенційний компонент – це сукупність владних повноважень щодо певних предметів ведення. Цей компонент, у свою чергу, складається з двох елементів. Перший елемент визначає права та обов’язки, пов’язані із здійсненням влади, участю в управлінських відносинах, а також право видавати певні акти. Другий елемент визначає підвідомчість, правове закріплення об’єктів, предметів, справ, на які поширюються владні повноваження. А,- п. с. г. о. у своєму мінімальному обсязі передбачає право та порядок формування, державного визнання, право на найменування, право самостійно вступати у відносини з державними органами. Громадські об’єднання діють на підставі ст. 49 Конституції України, Законів України “Про об’єднання громадян”, “Про професійні спілки” та інших правових актів. В Україні склалася розвинута мережа громадських об’єднань: політичні партії, громадські, релігійні, кооперативні організації, комерційні фонди, об’єднання громадян, головною метою яких є одержання прибутків, органи громадської самодіяльності (народні дружини), профспілки, інші об’єднання громадян.




Адміністративно-правовий статус громадських об’єднань