Агітація

Політологічний словник

Агітація (від лат. agitatio – приведення в рух, спонукання) – діяльність, спрямована на переконання іншої особи або групи осіб, спонукання до певних рішень або дій, зокрема для збільшення кількості прихильників ідеї (програми, політики тощо), у виборчій кампанії – для збільшення кількості прихильників кандидата та голосування за нього. Агітація, що використовується у виборчій кампанії, є її елементом. Правила виборчої (передвиборної) агітації регламентуються виборчим законодавством. Агітація може бути спрямована

на неприйняття (не підтримку) ідеї, програми, політики. Агітація може здійснюватись безпосередньо через спілкування, дискусію, промову тощо. Агітація може здійснюватись візуальними засобами – плакат, кіно тощо, а також через засоби масової інформації, іншими засобами, що впливають на свідоме прийняття рішення. В демократичних суспільствах можлива контрагітація, тобто дії опонентів, що спрямовані на спростування, зменшення впливу агітації. Відповідно в умовах тоталітарного режиму є монополія на агітацію з боку влади або обмеження агітації опонентів при авторитаризмі. Особа, що здійснює агітацію,
називається агітатором. Близьким за функцією та значенням є термін “пропаганда”.

Законодавство України про місцеве самоврядування. 36. законодавчих актів. – К., 2001; Філософія політики: Короткий енциклопедичний словник / Авт. – упоряд.: Андрущенко В. П. та ін. – К., 2002; Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К„ 1998. – Т. 3.

Р. Балабан


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Агітація - Довідник з політології


Агітація