АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

& 20. АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

239. Прочитайте словосполучення. Визначте, хто або що виконує дію, за якою дієприкметник називає ознаку предмета: названий іменником предмет чи інший, не названий у словосполученні?

Мисляча людина, омріяна перемога, палаюче вогнище, погаслий вогонь, запалені іскри, порум’яніле обличчя, побілені стіни, затихаючий спів.

Дієприкметники бувають активні та пасивні.

Активні дієприкметники виражають ознаку предмета

за дією, тобто означуваний дієприкметником предмет діє сам або перебуває в певному стані: гарцюючий вершник, посивілий чоловік.

Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією іншого предмета, тобто пов’язаний з дієприкметником предмет підлягає дії іншого предмета: прочитаний (учнем) вірш, зрошена (дощем) трава.

240. Прочитайте. Визначте дієприкметники. З’ясуйте їхню належність до активних чи пасивних та час кожного.

1. Краси земної зміст у слові був розкритий (Л. Вишеславський).

2. О рідне слово, що без тебе я? Німий жебрак, старцюючий бродяга… (Д. Павличко). 3. У книжці злеліяне слово має бути справжнім святом душі і мислі (М. Стельмах). 4. До слів тулились золоті слова, єднанням душ зігріті (Л. Горлач).

– Знайдіть речення, ускладнені дієприкметниковим зворотом. Поясніть розділові знаки у них.

241. Прочитайте. Словосполучення з дієприкметниками активного стану та словосполучення з дієприкметниками пасивного стану запишіть у дві колонки.

Перетворююча сила, омріяна подорож, працююча бджола, проспівана пісня, лунаючий крик, організуючий вплив, організований захід, завмираючий акорд, навислі брови, сяюча усмішка, застиглий погляд, насуплений хлопець, загублений ранець, викарбуваний напис.

У виділених словах позначте суфікси.

Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи дієслів теперішнього часу за допомогою суфіксів:

– – уч – (-юч-) від основ дієслів І дієвідміни: ріжуть – ріжучий, працюють – працюючий;

– – ач – (-ЯЧ-) від основ дієслів II дієвідміни: лежать – лежачий, стоять – стоячий.

Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса – л-: посивіти – посивілий, прикипіти – прикипілий.

Якщо в неозначеній формі дієслова є суфікс – ну-, при творенні дієприкметника він випадає: засохнути – засохлий, пожовкнути – пожовклий.

Від дієслів на – ся дієприкметники не утворюються.

242. Прочитайте. Визначте активні дієприкметники. Поясніть спосіб творення кожного.

1. Любо на Андріївському узвозі серед вервечки вируючого натовпу! (А. Камінчук). 2. Оглянути б весь небокрай, Карпат даленіючі гори і тихий південний Дунай! (П. Усенко). 3. Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі (Леся Українка). 4. Калин палаючі вогні, ви пригадалися мені (П. Усенко). 5. Уже зоря золоторога, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (В. Сосюра). 6. І вогким холодком до хати зайшов притихлий вітерець (Леся Українка). 7. Погасле багаття давно на вітрах холодіє (Б. Олійник).

236. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники теперішнього часу. Виділіть суфікси.

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Червоніють, жевріють, зростають, плачуть, читають, сплять, бовваніють, дрижать, ваблять.

243. Прочитайте. Поясніть, чи варто вживати словосполучення підростаюче покоління, відстаючий учень, виступаючий оратор, початкуючий письменник, подорожуючий пасажир. Чому?

Єдиного погляду на вживання дієприкметників типу читаючий, благаючий, хвилюючий, караючий немає. Сказати, що ці форми неукраїнські і тому їх не варто практикувати, значить обмежити лексичні можливості мови. З другого боку, пошук заміни цим формам іде на користь мові, бо збагачує її синонімами. Ще з іншого боку глянувши, не забуваймо, що вживання цих форм у дієприкметникових зворотах (хвилюючий громаду фільм, караючий ворогів меч) завжди визнавали за гандж. Тому було неписане правило уникати цих форм узагалі.

Не беручи під захист цього правила, наведемо приклади, коли заміна дієприкметникових форм покращує й унаочнює сказане: побутуюча форма – поширена форма; початкуючий ілюзіоніст – новачок-ілюзіоніст; вируючий натовп – розбурханий натовп.

За С. Караванським

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

244. Я – редактор. Відредагуйте та запишіть речення.

1. Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі кияни. 2. Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети. 3. На молодь, люблячу розваги, чекають кінотеатри та концертні майданчики. 4. Під вечір парк сповнюється поспішаючими додому людьми.

ПІДКАЗКА

НЕПРАВИЛЬНО

ПРАВИЛЬНО

Відстаючий-учень

Відпочиваючий-чоловік

Подорожуючий юнак

Захоплююча подорож

Хвилюючі слова

Той, котрий відстає.

Той, хто відпочиває (відпочивальник).

Той, котрий подорожує (подорожній).

Захоплива (приваблива, принадна) подорож.

Слова, що хвилюють (зворушливі слова).

245. Прочитайте. Визначте стиль висловлювання.

За роки незалежності нашої держави відбувалися певні зміни в науковій термінології. Зі словників вилучили мовні покручі й замінили їх словами, які відповідають нормам системи української мови (мандрівний сюжет – замість мандруючий; обмежувальний пристрій – замість обмежуючий; пристрій для програмування – замість програмуючий; автомат для читання – замість читаючий). У наш час термінологи бувають сміливіші від авторів художніх творів.

– Який лінгвістичний термін є, на вашу думку, більш правомірним: узагальнююче слово (при однорідних членах речення) чи узагальнювальне слово? Уточнюючий чи уточнювальний член речення? Чому?

– Розкрийте значення фразеологізму ходяча енциклопедія. Чому не “осучаснюють” дієприкметники у фразеологізмах?

246. Прочитайте. Визначте активні дієприкметники, з’ясуйте їхній час, розкажіть, як їх утворено.

1. У себелюбця серце зачерствіле, а дух розм’яклий (Китайське прислів’я). 2. Звиклий до гармат кінь не злякається барабанів (Кримськотатарське прислів’я). 3. Незрілий виноград стає родзинками, родзинки ж виноградом не стануть ніколи (Узбецьке прислів’я). 4. На постарілій змії й жаба катається (Турецьке прислів’я). 5. Де багато кухарів, там плов підгорілий (Перське прислів’я). 6. Сварив казан горщика: “В тебе лице зчорніле і боки обгорілі” (Кримськотатарське прислів’я).

Що вам відомо про історію кримськотатарського народу? Користуючись джерелами Інтернету, підготуйте повідомлення на тему “Мости духовного єднання”.

247. Від поданих дієслів утворіть активні дієприкметники минулого часу. Виділіть у них суфікси.

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Посивіти, зжовкнути, схуднути, засохнути, дозріти, помолодіти, загуснути.

248. Перепишіть, утворюючи від поданих у дужках дієслів активні дієприкметники минулого часу. Дієприкметники поставте в потрібній формі.

1. Ми вийдем з тобою на листя (опадати), де сяє повітря, як сині опали (Д. Павличко). 2. І листя (прижухнути) роняють дуби (М. Луків). 3. Дощ одшумів, пройшов… Мовчать листки (промокнути) (В. Сосюра). 4. Цвітуть (промерзнути) квіти після снігу (О. Слоньовська). 5. Виорює плуг (поржавіти) набої (М. Стельмах). 6. Тихі сутінки поволі почали спускатися з (поблідлий) неба (М. Старицький).

Пасивні дієприкметники минулого часу творяться від основи неозначеної форми перехідних дієслів доконаного і недоконаного виду за допомогою суфіксів:

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Від деяких дієслів дієприкметники можуть утворюватися за допомогою різних суфіксів:

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

249. Прочитайте. Визначте пасивні дієприкметники, з’ясуйте їхній час, поясніть творення. Випишіть ці дієприкметники (у початковій формі), розберіть їх за будовою.

1. Випущене з вуст слово оживляє душу. 2. Виганяй із себе та з інших убите тобою зло. 3. Правильно почате життя, якщо знаєш, чого треба уникати і чого домагатися. 4. Тоді лише пізнають цінність часу, коли він утрачений. 5. Розум гострий у багатьох, але для мислення в декого закритий. 6. Сліпі очі, коли затулені зіниці.

З творів Г. Сковороди

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

З експозиції музею Григорія Сковороди в Переяславі-Хмельницькому

250. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі дієприкметники.

1. Чужа сторона тугою…, сльозами…. 2. … горе – то півгоря. 3. … багаття краще палає. 4. Лише… капуста добра. 5. Забажалося… льоду. 6. У… воді рибу ловлять.

ДОВІДКА

Зораний, засіяний, поділений, розворушений, підігрітий, печений, скаламучений.

251. Перепишіть. Від поданих у дужках дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Поставте їх у потрібній формі.

1. На мить з’явився пісні (загубити) мотив (Л. Дмитерко). 2. Так хочеться, щоб пісня задзвеніла, як (зварити) майстрами гарна сталь. 3. Гримлять пісні, (виспівувати) різно (М. Бажан). 4. Сонце весело усміхалось до (прибити) росою дороги (М. Коцюбинський). 5. На (освітити) екрані комп’ютера виникає заставка із зображенням (засніжити) парку (І. Роздобудько).

– Визначте речення, ускладнені дієприкметниковими зворотами. Обгрунтуйте вживання розділових знаків.

252. Розкрийте значення фразеологізмів. Визначте в кожному дієприкметник, поясніть спосіб його творення.

1. Говорить, наче з писаного читає. 2. Відкраяна (відрізана) скиба. 3. Не в тім’я битий. 4. Ломитися у відчинені двері. 5. Грати з відкритими картами. 6. Стояти з роззявленим ротом.

– Із двома фразеологізмами складіть речення.

253. Яке з почуттів можна висловити кожним з народних порівнянь?

1. Як дівка засватана. 2. Як водою облитий (як у воду опущений). 3. Як ошпарений (як угорілий). 4. Як громом прибитий. 5. Опустив крила, як обскубана курка.

ДОВІДКА

Ніяковість. Пригніченість. Хвилювання (збудження). Розгубленість.

При творенні пасивних дієприкметників за допомогою суфікса – єн – може відбуватися чергування прикінцевих приголосних основи неозначеної форми дієслова:

– пе[к]ти – пе[ч]ений; – запря[г]ти – запря[ж]ений; – вра[з]ити – вра[ж]ений; – зно[с]ити – зно[ш]ений; – відпу[ст]ити – відпу[шч]ений; – нагрома[д]ити – нагрома[дж]ений; – виї[зд]ити – виї[ждж]ений.

254. До кожного з дієприкметників доберіть дієслово, від якого він утворений. Слова запишіть парами. Підкресліть літери, що позначають приголосні, що чергуються при такому творенні.

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Знижений, приречений, замішаний, повержений, розбуджений, попереджений, уміщений, спрощений.

– Виділені слова передайте звукописом.

255. Перепишіть, утворюючи від поданих у дужках дієслів пасивні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі. Підкресліть літери, що позначають приголосні звуки, які при такому творенні чергуються.

1. Мати поклала на коліна (натрудити) руки (А. Пашкевич). 2. Я іду по землі запашній навпростець до (покосити) нив (І. Бакелицький). 3. Тут до міста (наїздити) путь (В. Сосюра). 4. Розкішні одцвітають чорнобривці, (посадити) тобою на балконі (О. Максимейко).

Визначте речення, ускладнене дієприкметниковим зворотом. Поясніть у ньому розділові знаки.

256. У поданих реченнях підкресліть авторські неологізми. Визначте спосіб творення цих слів. До яких форм дієслова вони належать?

1. Київ закаштанений, Київ – омузичений, у піснях омріяний, у боях посічений. Київ – засофієний, золотоворітчений (А. Камінчук). 2. Ліс нашорошений, весь наїжачений, ліс насторожений, ліс покозачений по (О. Різниченко). 3. Засуничені галяви, заожинені кущі, на кущах, від спеки мляві, де-не-де висять хрущі (І. Коваленко).

– Поясніть роль авторських неологізмів у поетичному мовленні.

– Які неологізми-дієприкметники ви придумали б, якби вам потрібно було скласти вірш про рідне місто (село), рідну вулицю, улюблену пісню?

– Складіть жартівливу розповідь про життя вашого класу. Уживайте вигадані вами неологізми-дієприкметники.

257. Перепишіть речення. Після кожного дієприкметника позначте в дужках його стан (активний чи пасивний), рід, число, відмінок. Виділіть у дієприкметниках суфікси.

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

1. Ранок народжується в рясному щебеті, вібруючому шумі крил птаства (В. Захарченко). 2. А притомлений день примостився спочить (Ф. Руденко). 3. А за Дніпром пов’ялі трави і верби хиляться сумні (В. Сосюра). 4. Земля на подвір’ї встелена густим споришем (В. Винниченко). 5. А сонце розімлілу землю гріє (А. Содомора). 6. Тріпоче сокір сріблом потемнілим (М. Рильський). 7. Не зацвітуть пожовклі луки (Олександр Олесь).

– У першому реченні підкресліть усі члени речення. З’ясуйте синтаксичну роль дієприкметника.

258. Відредагуйте речення. Запишіть їх у виправленому вигляді.

1. Бажаючі вийти на слідуючій зупинці, воврем’я попереджайте водія! 2. Хто цікавиться захоплюючими екскурсіями по вулицям Києва, підійдіть до екскурсовода на привокзальній площаді. 3. Приєднуюся до думки усіх переді мною виступаючих. 4. Переживаючий за честь школи повинен гарно вчитися.

ПІДКАЗКА

ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО

Усі-бажаючі.

Слідуюча-зупинка.

Захоплююча мандрівка.

Виступаючий.

Переживаючий.

Усі охочі.

Наступна зупинка.

Захоплива мандрівка.

Той, хто виступав (промовець).

Той, хто переживає.

– Визначте види допущених у реченнях помилок. Звіртеся з таблицею “Види помилок”.

259. Прочитайте речення. Визначте в них дієприкметники. У вказаній послідовності розберіть їх як особливі форми дієслова.

1. Клекочучий Дніпре! В якому народі народжений ти? (М. Вінграновський). 2. І живий ще Дніпро, хоч потоплені наші пороги. Наша дума жива, і у Канів ведуть всі дороги (І. Коваленко). 3. Знов ростуть у Дніпрі затонулі пороги (Б. Чепурко). 4. Усі наші землі нанизані на голубу нитку Дніпра, як перли на разок (А. Мороз). 5. Гей, хлопчику, вітрила шовком шиті! (М. Петренко).

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ДІЄПРИКМЕТНИКА ЯК ОСОБЛИВОЇ ФОРМИ ДІЄСЛОВА

1. Дієприкметник, його загальне значення.

2. На яке питання відповідає.

3. Початкова форма дієприкметника (чоловічий рід, називний відмінок, однина).

4. Дієслівні ознаки дієприкметника: активний чи пасивний вид, час.

5. Прикметникові морфологічні ознаки дієприкметника: число, рід (в однині), відмінок.

6. Синтаксична роль (яким є членом речення).

Розвію хмару, над життям навислу (Л. Костенко).

ЗРАЗОК УСНОГО РОЗБОРУ ДІЄПРИКМЕТНИКА

Навислу (хмару) – особлива форма дієслова – дієприкметник, означає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яку?, початкова форма – навислий, активний, доконаного виду, минулого часу, ужитий в однині, жіночому роді, знахідному відмінку, входить до складу дієприкметникового звороту, який є означенням.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО РОЗБОРУ ДІЄПРИКМЕТНИКА

 АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ




АКТИВНІ І ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ І ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ