АЛОПАТРІЯ

Екологія – охорона природи

АЛОПАТРІЯ – тип видоутворення, за якого нові види виникають із популяцій, ареали яких відокремлені один від одного. Тривала геогр. ізоляція певної популяції сприяє виникненню у них специф. особливостей, які можуть закріпитися спадково. У такому разі в межах виду виникають нові форми, які не можуть схрещуватись, а отже, обмінюватись ген. матеріалом та нівелювати відміни, що виникли. Такі форми А. визнають за новоутворені види. А. також властива таксонам, вищим і нижчим за вид. Між А. і симпатією існують перехідні способи видоутворення.




АЛОПАТРІЯ