Аналіз формування і використання фінансових результатів

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ

РОЗДІЛ 11

АНАЛІЗ ПРИБУТКОВОСТІ ТА РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

11.2. Аналіз формування і використання фінансових результатів

При аналізі формування і використання фінансових результатів діяльності підприємства ставлять такі основні завдання: вивчити величину і структуру прибутку(збитку) за видами та об’єктами діяльності; оцінити сценарії впливу ситуації щодо зміни цін і обсягів реалізації на операційний прибуток; виявити вплив факторів на величину валового фінансового результату; вивчити напрями і тенденції

розподілу чистого прибутку (збитку).

Аналіз фінансових результатів за елементами здійснюють відповідно з алгоритмом їх формування у фінансовій звітності (табл. 11.2.1).

Горизонтальний аналіз абсолютних показників, наведених у табл. 11.2.1, свідчить, що підприємство у поточному періоді не досягло запланованих фінансових результатів. Негативний вплив на відхилення від планового показника чистого прибутку мав результат від операційної діяльності, що призвів до зменшення прибутку на 321,7 тис.

грн. Виходячи з того, що підприємство виконало план за валовим прибутком, на недоотримання планової величини операційного прибутку негативно вплинуло перевищення адміністративних витрат і витрат на збут.

Таблиця 11.2.1

АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн.)

Показники

Періоди

Відхилення фактичних даних поточного періоду відносно

Минулий

Поточний

Минулого

Періоду

Плану

План

Фактично

1

2

3

4

5

6

Валовий прибуток (збиток)

21393,2

25400,0

26339,1

4945,9

939,1

Фінансовий результат від операційної діяльності

13991,5

15100,0

14778,3

786,8

-321,7

Результат від фінансових операцій

58,5

150,0

48,4

-10,1

-101,6

Результат від іншої звичайної діяльності

-607,5

-750,0

-594,0

-13,5

156,0

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

13442,5

14500,0

14232,7

790,2

-267,3

Фінансовий результат від звичайної діяльності

8734,9

9000,0

8581,5

-153,4

-418,5

Фінансовий результат від надзвичайних подій

100,0

100,0

Чистий прибуток (збиток)

8734,9

8900,0

8581,5

-153,4

-318,5

Основну частину фінансового результату підприємства одержують від операційної діяльності, де формуються змінні і постійні витрати, чистий дохід, валові і операційні прибутки (збитки).

Для аналізу рівня змінних витрат (ЗВ), чистого доходу (ЧД), валового прибутку (ВП) і операційного прибутку (ПО) можливо використати показники їх співвідношень щодо цінового (РЧО), натурального (РВО) і комбінованого (РПП) факторів, а також моделі функціональних зв’язків впливу цін (Цз, Цзб) і натуральних обсягів реалізації (Нз, Нзб) на фінансові результати господарської діяльності.

Показники співвідношень між факторами операційної діяльності характеризуються відносними величинами інтенсивності, які показують скільки одиниць однієї сукупності припадає на одиницю іншої. Це дозволяє за допомогою методів аналізу з високим рівнем точності оцінити величину і виконати прогнозні розрахунки показників, між якими існують чіткі причинно-наслідкові (функціональні) зв’язки.

В моделях розрахунків показників операційної діяльності взаємозв’язки ефекту їх зміни реалізуються таким чином:

РЧО = ЧД : ПО, рівень чистого доходу для створення операційного прибутку (РЧО) показує, яка сума чистого доходу підприємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РВО = (ЧД – ЗВ) : ПО = ВП : ПО, рівень валового прибутку для створення операційного прибутку (РВО) показує, яка сума валового прибутку підприємства створює 1 гривню операційного прибутку;

РЗП = ∆ПО : ПО = + (РВО ∙ Нз), рівень зміни операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалізації (РЗП) показує темп приросту (спаду) операційного прибутку від зміни цін і обсягів реалізації при заданому рівні РЧО і РВО.

Операційні ціновий, натуральний і комбінований фактори впливу на формування прибутку показують у скільки разів темпи зміни прибутку перевищують темпи зміни чистого доходу, відповідно від зміни цін, натуральних обсягів реалізації і обох факторів разом при відповідних витратах.

Механізм застосування окремих показників формування операційного прибутку для моделювання чистого доходу і операційного фінансового результату розглянемо на відповідних прикладах (табл. 11.2.2).

В господарській діяльності мають місце 6 видів підприємницьких ситуацій, які впливають на операційний фінансовий результат (рис. 11.2.1).

Таблиця 11.2.2

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ

Показники за рядками Звіту про фінансові результати

ВАТ “Промінь” (грн.)

TOB “Прогрес” (тис. грн.)

ВАТ “Ласощі” (грн.)

TOB “Дубок” (грн.)

ВАТ “Полісся” (грн.)

1. Чистий доход (сума ряд. 035,060)

377243,3

5589,1

189599,5

111477,8

491033,4

2. Витрати операційної діяльності (сума ряд. 040,070, 080, 090)

365058,3

5673,8

177934,2

107857,4

486769,0

3. Змінні витрати (сума ряд. 040, 090)

327493,4

5083,3

159835,8

96842,8

425106,9

4. Постійні витрати (сума ряд. 070, 080)

37564,9

590,5

18098,4

11014,6

61662,1

5. Валовий прибуток (П. 1 – П. 2)

49749,9

505,8

29763,7

14635,0

65926,5

6. Фінансовий результат від операційної діяльності: (прибуток (ряд. 100) і збиток (ряд. 105)

12185,0

-84,7

11665,3

3620,4

4264,4

7. Рівень показників на 1 грн. прибутку від операційної діяльності, грн.:

– чистого доходу (РЧО) (П. 1 : П. 6)

30,95965

-65,98701

16,25329

30,79157

115,14713

– валового прибутку (РВО) (П. 5 : П. 6)

4,08288

-5,97166

2,55147

4,04237

15,45974

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Рис. 11.2.1. Підприємницькі ситуації при моделюванні фінансових результатів господарської діяльності

Величина чистого доходу, яка створює на підприємстві 1 грн. операційного прибутку (РЧО), дає можливість визначити можливу зміну чистого доходу за рахунок зміни тільки цін щодо реалізованих об’єктів діяльності. Якщо операційні витрати не змінюються, то весь приріст чистого доходу за рахунок зміни цін перетворюється в операційний прибуток.

Розглянемо приклад, якщо чистий дохід ВАТ “Промінь” (табл. 11.2.2) можливо було б збільшити за рахунок зростання цін на 1 %, то його абсолютна величина зросла б на 3772,4 грн. (377243,3 ∙ 0,01). Відповідно прибуток зросте на 30,95965 % (1 % ∙ 30,95965) і буде становити 15957,4 грн. , або (12185,0 + 3772,4).

У іншому випадку, чистий дохід підприємства (табл. 11.2.2) передбачається зменшити на 4 % за рахунок зниження цін. Відповідно прибуток зменшиться на 123,8386 % (4 ∙ 30,95965). Оскільки темп зменшення прибутку перевищує 100 %, прибуткова діяльність перетвориться у збиткову. Зниження прибутку на рівні 123,8386 % означає, що сума його зменшення дорівнює 15089.7 грн. (12185,0 х х1,238386), а збиток буде становити 2904.7 грн. (12185,0 – 15089,7).

Показник РЧО дає можливість розрахувати максимально можливе зниження цін, щоб операційна діяльність не була збиткова, тобто чистий дохід не був нижче точки беззбитковості. Іншими словами, прибуток не повинен зменшитися більш ніж на 100 %. В нашому прикладі, коли РЧО підприємства дорівнює 30,95965 (табл. 11.2.2), для забезпечення беззбиткової діяльності ціни можливо знизити не більш ніж на 3,23 % (100: 30,95965).

Звернімося тепер до прикладу збиткового підприємства. Чистий дохід ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2), наприклад, можливо збільшити на 1,5 %. При цьому операційний збиток зменшується на 98,9805 % , або на 83,8 тис. грн. . Збиток буде становити 0,9 тис. грн. (84,7 – 83,8). Щоб забезпечити беззбиткову діяльність, ціни необхідно збільшити не на 1,5%, а на 1,5154% ; . У такому випадку збиток буде ліквідовано не частково, а повністю.

Величина валового прибутку, яка створює на підприємстві 1 грн. операційного прибутку, характеризує функціональний зв’язок впливу на операційний фінансовий результат зміни натуральних обсягів реалізації при одному і тому ж рівні загальної суми постійних витрат, цін та в розрахунку на одиницю продукції змінних витрат. При цьому, здійснюється елімінування (усунення) впливу окремих факторів шляхом відповідного умовного їх фіксування на певному рівні, а одержаний валовий прибуток від зміни об’єктів реалізації змінить суму операційного фінансового результату.

Здійснимо прогнозування операційного фінансового результату за умови, що чистий дохід підприємства ВАТ “Ласощі” (табл. 11.2.2) збільшується на 5 % за рахунок зростання натуральних обсягів реалізації. Відповідно операційний прибуток зросте на 12,75735 % (5 х х2,55147) і буде становити 13153,5 грн. .

У разі, якщо чистий дохід підприємства ТОВ “Дубок” (табл. 11.2.2), наприклад, зменшиться на 2,5 % за рахунок відповідного зменшення натуральних обсягів реалізації, операційний фінансовий результат зменшиться на 10,1059 % (2,5 ∙ 4,04237) і становитиме 3254,5 грн. . Якби натуральний обсяг реалізації знизився більш ніж на 24,73796 % (100 : 4,04237), операційна діяльність була б збитковою, оскільки зменшення прибутку перевищило б 100%) (24,73796 %) ∙ 4,04237).

Ключовою є проблема збільшення чистого доходу ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2). Якщо обгрунтувати сценарій, що натуральний обсяг реалізації збільшиться на 10 %>, то операційний збиток підприємства зменшиться на 59,7166 %) , або на 50,6 тис. грн. : . Збиток буде становити 34,1 тис. грн. (84,7 – 50,6). Щоб забезпечити беззбитковість, натуральний обсяг реалізації необхідно збільшити на 16,7458 % (100 : 5,97166), так як 16,7458 ∙ (-5,97166) становить (-100 %).

Для порівняння, якщо чистий дохід ВАТ “Полісся” (табл. 11.2.2) зменшиться на 10 % за рахунок зменшення натурального обсягу реалізації, то фінансовий результат зменшиться на 154,5974 % (10 х х15,45974) і буде становити 2328,3 грн. збитку замість 4264,4 грн. прибутку [4264,4 – (1,545974 ∙ 4264,4).

Таким чином, порівнюючи результати розрахунків на основі показників формування операційного прибутку, можна зробити наступні висновки:

1. Чим вищі показники РЧО і РВО, тим більшим коливанням піддається операційний фінансовий результат при однаковій зміні чистого доходу від реалізації. Тому при високому рівні показників РЧО і РВО зниження чистого доходу від реалізації частіше може привести до збитковості підприємства, ніж при низькому його рівні.

2. Велика різниця рівнів РЧО і РВО відображає відносно сильний вплив динаміки змінних витрат на динаміку операційного фінансового результату. Отже, очевидно, що при рості чистого доходу за рахунок натурального обсягу реалізації, збільшення прибутку значно менше, ніж при збільшенні цін. І навпаки, зниження чистого доходу у формі зменшення натурального обсягу реалізації приводить до кращого фінансового результату, ніж зниження цін.

3. Застосування показників РЧО і РВО при моделюванні чистого доходу і операційного фінансового результату дозволяє визначати максимально можливе зниження чистого доходу для збереження беззбитковості господарської діяльності чи мінімально необхідний ріст чистого доходу для ліквідації операційного збитку.

Водночас, здійснення такого роду економічних вимірювань багато в чому поєднане із значними припущеннями. Вищенаведені розрахунки придатні тільки для випадків, коли зміна операційного фінансового результату визначається одним фактором при незмінному іншому: або змінюються ціни, але не змінюється натуральний обсяг реалізації, або навпаки.

У реальних умовах господарювання, як правило, відбувається одночасна зміна і цін, і натурального обсягу реалізації, причому обидва фактори можуть діяти і в одному напрямку, і в протилежних.

Для розрахунку темпів і напрямів зміни фінансового результату від реалізації, шляхом одночасного коригування зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей, використовують формулу показника РЗП.

РЗП = АПО : ПО = + (РВО ∙ Нз).

На основі алгоритму розрахунку показника РЗП розглянемо можливі варіанти одночасної зміни цін і натуральних обсягів реалізації та впливу сценаріїв на операційний фінансовий результат.

1. Моделювання темпів і напряму зміни операційного фінансового результату.

Так, у ВАТ “Полісся” (табл. 11.2.2) РЧО дорівнює 115,14713 грн., а РВО – 14,45974 грн. Передбачається, що при зменшенні цін на 1,5 %, тобто Цз = -0,015, натуральний обсяг реалізації збільшиться на 7 %, тобто Нз = 0,07.

Значення РЗП для даного випадку становитиме:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Отже, при заданій ситуації операційний фінансовий результат знизиться на 76,59 % у порівнянні з базисним періодом. При такому методі розрахунку темпів зміни фінансового результату від реалізації не мають значення абсолютні показники, а важливі тільки рівні (відносні величини) показників РЧО і РВО.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахунку. Прибуток буде становити: (491033,4 ∙ 0,985 ∙ 1,07)- (425106,9 ∙ 1,07) – -(486769,0 – 425106,9) = 1000,3 грн. Зменшення прибутку становить: (1000,3 – 4264,4) : 4264,4 ∙ 100 = -76,59 %. Результат прямого розрахунку відповідає результату розрахунку за формулою.

Розглянемо інший сценарій для прийняття управлінського рішення. У ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2) РЧО = – 65,98701, РВО = -5,97166 грн. (тобто збиткова діяльність), прогнозуються зміни, що Цз = 0,01, а

Нз = -0,03.

У рамках даної розрахункової схеми зміна фінансового результату буде складати:

[(-65,98701 ∙ 0,01) ∙ (1- 0,03) + ∙ 100 = -46,1 %, тобто збиток зменшиться на 46,1 %. Перевірка за прямим розрахунком: – (5673,8 – 5083,3) = -45,7 тис. грн., : (-84,7) ∙ 100 = -46,1 %.

2. Зміна фінансового результату шляхом одночасного коригування зміни цін і натурального обсягу реалізації в межах наявних можливостей.

Згідно з даним критерієм припустимо, що ВАТ “Ласощі” (табл. 11.2.2), у якого РЧО = 16,25329 грн., а РВО = 2,55147 грн., має можливість збільшити натуральний обсяг реалізації на 5 % при зниженні цін на 4 %. За формулою знаходимо відсоток зміни операційного прибутку:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Підприємству можна знизити прибуток від операційної діяльності не більше ніж на 25 %. Якщо зберегти індекс натурального обсягу реалізації, то індекс зменшення цін повинен бути менший, ніж передбачається. Приймемо індекс цін, що забезпечує зниження прибутку, не більше, ніж на 25 % за X. Тоді: ∙ 100 = -25 %; X = -0,717 %.

Отже, щоб отримати прибуток від реалізації не менше необхідної підприємству величини, ціни повинні знизитися не на 4 %, а не більше, ніж на 0,717 %.

Припустимо тепер, що індекс цін не можна піддавати зміні, а можна регулювати лише індекс натурального обсягу реалізації, що і приймається за X. Рівняння буде мати наступний вигляд:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

При зниженні цін на 4 % натуральний обсяг реалізації повинен вирости більше, ніж на 21 %, щоб забезпечити операційний прибуток не нижче припустимого для підприємства розміру. Якщо рівень розрахованих індексів є реальним в умовах попиту на продукцію підприємства, необхідний прибуток можна забезпечити.

3. Визначення необхідного рівня одного з індексів змін: цін чи натуральних обсягів реалізації, якщо відомий інший і задана потрібна підприємству сума операційного прибутку.

При заданих сумі, а отже, і приросту операційного прибутку, індекси цін і натурального обсягу реалізації взаємозалежні. Тоді:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Наведемо числові приклади практичного застосування одержаних співвідношень. Нехай ВАТ “Ласощі” (табл. 11.2.2), у якого РЧО = 16,25329 грн., РВО = 2,55147 грн., передбачає збільшити прибуток на ∆ПО: ПО = 0,15, або 15 %. Відомо, що Нз = 0,1;

За формулою визначимо Цз, що забезпечує приріст операційного прибутку на 15 %:

Цз = : = -0,0059 = -0,59%. Це означає, що при збільшенні натурального обсягу реалізації на 10% ціни можуть знизитися не більше, ніж на 0,59 %, більше зниження цін не дозволить забезпечити приріст прибутку на 15 %.

Припустимо тепер, що підприємству ВАТ “Ласощі” (табл. 11.2.2) необхідно забезпечити операційний прибуток, рівний базисному. Одночасно передбачається зниження цін на 1 %, тобто Цз = -0,01. Як повинен змінитися натуральний обсяг реалізації визначимо за формулою (Нз): Нз = : : = =0,0680 = 6,80 %.

При збільшенні натурального обсягу реалізації менш ніж на 6,80 % прибуток від реалізації буде менший, ніж в базисному періоді.

Розглянемо також ситуацію на прикладі збиткового підприємства. У базисному періоді реалізація продукції ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2) збиткова. РЧО = -65,98701 грн., РВО = -5,97166 грн. Приміром, суму операційного збитку необхідно зменшити на 50 %, тобто ∆ПО : ПО= -0,5. Натуральний обсяг реалізації зростає на 20 %, тобто Нз = 0,20. Який рівень цін забезпечить задану умову, визначаємо за формулою:

Цз = : =-0,0088 = -0,88 %

Зниження цін не повинно перевищувати 0,88 %.

4. Визначення рівня індексів змін цін та натуральних обсягів реалізації, що забезпечують критичний обсяг чистого доходу, тобто нульовий операційний прибуток.

Незалежно від того, була в минулому або в базисному періоді господарська діяльність прибуткова чи збиткова, критичний обсяг чистого доходу означає, що у всіх використовуваних формулах ∆ПО:

ПО = -1, або -100%. Тому індекси для розрахунку критичного обсягу чистого доходу визначаються за формулами:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Де Цзб – зміна ціни, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні натурального обсягу реалізації (Нз); Нзб – зміна натурального обсягу реалізації, яка забезпечує беззбитковий обсяг чистого доходу (ЧД) при відповідній зміні цін (Цз).

Продемонструємо викладене на конкретних прикладах. Зупинимося на дослідженні межі зниження натурального обсягу реалізації продукції, яка забезпечує беззбитковий рівень господарювання. ВАТ “Промінь” (табл. 11.2.2), у якого РГО = 30,95965 і РВО = 4,08288 у базисному періоді було прибуткове. Передбачуваний Цз = -0,03 = 3 %. Визначимо Нзб: Нзб = : = -0,022577 = – 2,2577 %.

Це означає, що зниження цін при одночасному зниженні натурального обсягу реалізації на 0,03 % дозволить забезпечити нульовий прибуток від їх господарської діяльності.

Перевіримо отриманий результат методом прямого розрахунку за формулою:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Аналогічний розрахунок здійснюють для визначення можливої межі зниження цін у ВАТ “Ласощі” (табл. 11.2.2), в якого: РЧО = 16,25329; РВО = 2,55147, Нз = -0,03 = -3 %. Визначимо за формулою Цзб:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

При зниженні натурального обсягу реалізації на 3 % і зниженні цін на 5,86 % господарська діяльність підприємства буде мати нульову рентабельність.

Зрозуміло, що якщо ціни чи натуральний обсяг реалізації знизяться в більшій мірі, ніж розраховано у вищенаведених прикладах, господарська діяльність підприємств буде збиткова.

Фінансові розрахунки є ефективним засобом визначення параметрів показників, яких необхідно досягти, щоб ліквідувати збитковість. Наприклад, у ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2): РЧО = = -65,98701 грн., РВО = -5,97166 грн. Отже, у базисному періоді господарська діяльність була збиткова. Передбачається зниження цін на 1 %, тобто Цз = -0,01 = -1 %. За формулою знаходимо Нзб:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Щоб підприємству ТОВ “прогрес” з існуючими оазисними даними господарювання при зниженні цін забезпечити беззбиткову діяльність, натуральний обсяг реалізації доведеться збільшити на 6,4 %. У більшості випадків така можливість ймовірна, отже, збитковість можна ліквідувати. Проте, слід зауважити, що формування ринку натуральних обсягів реалізації – це складний

Процес, який передбачає узгодження інтересів усіх його суб’єктів, у першу чергу виробників, споживачів, держави. Проте конкретні товари у більшості випадків лише частково задовольняють інтереси згаданих суб’єктів, які активно взаємодіють на ринку. У загальному випадку інтереси різних суб’єктів не є однаковими, вони можуть істотно відрізнятися (рис. 11.2.2).

Так, у виробництві товарів сфери 2 зацікавленні виробники, вони формують пропозицію. Споживачі формують попит. Але виробництво таких товарів перебуває поза межами інтересів держави. Отже, вона може його припинити, якщо не буде враховано її інтересів. У виробництві товарів, які відповідають сфері З, не зацікавлені виробники, і тому необхідно їх стимулювати. У виробництві товарів, які відповідають сфері 4, не зацікавлені споживачі. Для формування ринку товарів цієї групи необхідним є стимулювання споживачів, яке відбуватиметься за умови перевищення доходів інших суб’єктів ринку над їх витратами щодо стимулювання споживачів.

Товари, які відповідають інтересам лише одного суб’єкта ринку, є практично неприйнятними, оскільки вони зустрічають активну протидію інших суб’єктів. Але іноді цей суб’єкт може вплинути на інших суб’єктів.

Таким чином, необхідним є вибір товарів, які найбільшою мірою відповідають інтересам усіх суб’єктів, задіяних у формуванні ринку. Це дозволить обійтися без зайвих витрат і сподіватися на тривалий життєвий цикл даного товару.

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Рис. 11.2.2. Схема взаємодії інтересів суб’єктів ринку товарів при моделюванні операційного фінансового результату

Наступний розрахунок дозволить знайти відповідь на питання необхідного рівня зростання цін, щоб ліквідувати збитковість. У ТОВ “Прогрес” (табл. 11.2.2), де РЧО = -65,98701 грн. і РВО = = -5,97166 грн., передбачається ріст натурального обсягу реалізації на 3 %, тобто Нз = 0,03. Визначимо, який рівень цін може в цих умовах забезпечити критичний обсяг чистого доходу. Для цього скористаємося формулою:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Підвищення цін на 1,21 %, з ростом натурального обсягу реалізації на 3 %, дасть можливість ліквідувати збиток. Менше значення одного з показників, при збереженні рівня іншого, приведе до збиткової господарської діяльності.

У цілому з розглянутих випадків випливає досить важливий висновок: фінансовий аналіз показників звітності дає можливість сформувати комплексну систему діагностики діяльності підприємств і регіонів, а також є базою для обгрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Таким чином, вищенаведені розрахунки моделювання фінансового результату дозволяють не тільки визначити зміну чистого доходу і операційного прибутку порівняно з їх величиною в базисному періоді, але й оцінити фактори, що впливають на ці зміни. Визначена можлива динаміка цін і натурального обсягу реалізації забезпечує розрахунок очікуваного операційного прибутку, який необхідний господарюючим структурам. Знаючи це, підприємства і регіони в межах наявних можливостей здатні маневрувати зміною цін і натуральними обсягами реалізації за окремими видами економічної діяльності, наближаючи умови попиту на свою продукцію до бажаного результату.

Для факторного аналізу прибутку доцільно використовувати індексний метод, як найбільш характерний прийом вивчення впливу факторів на економічний показник.

При цьому прибуток розглядають як функцію показників факторів. Найпростішу аналітичну форму залежності прибутку (ПР) можливо представити як добуток:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Де ЧД – чисті доходи підприємства; В – витрати підприємства; СА – середньорічна вартість активів; СК – середньорічна сума власного капіталу; Оі – обсяг окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку; Пч, Пв, Па, Пк, Пі – прибутковість, сума прибутку на 1 грн. відповідно: чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу, окремих видів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку.

Розрахункові показники для аналізу впливу факторів на фінансовий результат приведено в табл. 11.2.3.

Таблиця 11.2.3

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ПІДПРИЄМСТВА (тис. грн.)

Показники

Періоди

Відхилення, поточного періоду порівняно з минулим періодом

Минулий період (0)

Поточний період (1)

Чисті доходи

25877,3

37724,3

11847,0

Витрати

24692,5

36505,8

11813,3

Прибуток

1184,8

1218,5

33,7

Середньорічна вартість активів

33408,9

39842,1

6433,2

Середньорічна сума власного капіталу

18194,1

20031,5

1837,4

Прибутковість, кой. на 1 грн.:

– витрат

4,7986

3,3378

-1,4608

– чистих доходів

4,5789

3,2300

-1,3489

– середньорічної вартості активів

3,5466

3,0583

-0,4883

– середньорічної вартості власного капіталу

6,5125

6,0829

-0,4296

Розрахункові дані табл. 11.2.3 свідчать, що прибуток залежить від показників фізичного обсягу діяльності підприємства (Іо) та прибутковості (Іп), і відповідно індекс прибутку (Іпр) можна подати як добуток індексів:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Де Іоч, Іов, І0а, І0к, Іоі – індекси фізичного обсягу показників діяльності підприємства, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів; Іпч, Іпв, ІПа, Іпк, іпі – індекси прибутковості, відповідно чистих доходів, витрат, активів, власного капіталу та інших видів ресурсів.

Показники – співмножники індексної системи є факторами показника-результату, які визначають його динаміку. Отже, у межах індексної системи можна визначити роль кожного окремого фактора, оцінити його вплив на динаміку результату.

Прибуток є результативним показником індексної системи. Його індекс обчислюється як відношення даних поточного ∑Оі1 х Пі1 = 1218,5 тис. грн. і минулого ∑Оі0 ∙ Пі0 = 1184,8 тис. грн. періоду:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Тобто прибуток збільшився на 2,84 %. Цей індекс можна записати, наприклад, як добуток індексів обсягів і прибутковості чистого доходу.

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Отже, зведені індекси обсягів (Іоч) і прибутковості (Іпч) чистого доходу, маючи самостійне значення, водночас виконують аналітичну функцію – оцінюють вплив відповідного фактора на динаміку фінансового результату. Ступінь впливу факторів на результат характеризують темпи приросту факторів. У розглянутому прикладі за рахунок збільшення обсягів чистого доходу прибуток зріс на 45,78 %, а зниження прибутковості чистого доходу призвело до зменшення прибутку на 29,46 %.

У межах індексної системи можна визначати також абсолютний вплив факторів на зміну результату.

За результатами господарювання підприємства у поточному періоді в порівнянні з минулим періодом відбулося абсолютне збільшення фінансового результату.

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

На абсолютну величину зміни прибутку впливають динамічні зміни в обсягах окремих ресурсів, які брали участь в його створенні та рівні їх прибутковості.

Отже, ми бачимо, що ∆ПП= ∆ПР(оі) +∆ПР(пі). Абсолютний вплив кожного фактора окремо визначається як різниця між чисельником і знаменником відповідного індексу. Цей розрахунок можна здійснювати за відповідними формулами.

Наприклад, якщо на зміну прибутку впливають зміни обсягу чистого доходу і його прибутковості, то вплив цих факторів розраховують наступним чином:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Згідно з даними табл. 11.2.3 абсолютні показники впливу факторів на зміну прибутку становлять:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Загальний результат:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Абсолютне зменшення прибутку було спричинене спадом прибутковості чистого доходу на 1,35 коп. з кожної гривні виручки, або на 29,48 %. Водночас, підприємство за рахунок приросту обсягів реалізації на 11847,0 тис. грн. (екстенсивний фактор) дещо покращило фінансовий результат.

Розрахунок впливу факторів за показниками окремих видів ресурсів підприємства та його прибутковості, наведених в табл. 11.2.3, здійснено в табл. 11.2.4.

Показники табл. 11.2.4 свідчать, що зростання обсягів ресурсів, які брали участь у створенні прибутку підприємства, відбувається не еластично відносно фінансових результатів господарювання.

Відхилення прибутку в динаміці за поточним і базисним рівнями можливо вивчити за зміною обсягів реалізованих об’єктів діяльності в асортименті (К) і прибутком з одиниці об’єктів (ПК).

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Залежність результативного показника від факторів відображається у відповідних індексах:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Розглянуту закономірність ілюструє система взаємопов’язаних індексів:

Таблиця 11.2.4

ВПЛИВ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ФІНАНСОВОГО РЕЗУЛЬТАТУ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА У ПОТОЧНОМУ ПЕРІОДІ ПОРІВНЯНО З МИНУЛИМ ПЕРІОДОМ (тис. грн.)

Фактори

Показники*

Чисті доходи

Витрати

Активи

Власний

Капітал

Сума

Індекс

Сума

Індекс

Сума

Індекс

Сума

Індекс

Величина

Показників

Діяльності

Підприємств

542,5

1,4578

566,9

1,4784

261,8

1,1925

153,3

1,1010

∆ПР(оч)

∆ПР(ов)

∆ПР(оа)

∆ПР(ок)

Рівень

Прибутковості

-508,8

0,7054

-533,2

0,6956

-228,1

0,8623

-119,6

0,9340

∆ПР(пч)

∆ПР(пв)

∆ПР(па)

∆ПР(пк)

* Примітка. Індекс прибутку 1,0284, абсолютний показник зміни прибутку – приріст 33,7 тис. грн.

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Таким чином, якщо перший фактор (К) збільшив прибуток на 51,28%, або на 6077 тис. грн., то другий (ПК)- зменшив на 32,02 %, або на 574,0 тис. грн, що в цілому збільшило прибуток в динаміці на 2,84 %, або на 33,7 тис. грн.

Вплив зміни кожного з цих факторів, в свою чергу, залежить від зміни інших факторів. Так, відхилення прибутку за окремими видами об’єктів діяльності виникає внаслідок зміни цін і витрат, а від обсягів реалізації – зміни фізичного обсягу об’єктів та їх структурних зрушень в асортименті, оскільки різні види об’єктів мають різну прибутковість.

Аналіз впливу факторів на зміну прибутку в динаміці можливо поглибити побудувавши більш складну функціональну взаємозалежність показників з наступним застосуванням її у факторному індексному аналізі на підставі методу ланцюгових підстановок.

Зупинимося на чотирьохфакторній індексній моделі, пов’язаній з формуванням валового прибутку, яка дає можливість визначити причини зміни прибутку в динаміці залежно від впливу цін, витрат, обсягів і структури реалізації.

У відповідності з прийнятими в індексній теорії правилами і сутністю досліджуваного явища, можливо побудувати наступну модель факторних індексів:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Де відповідно в базисному і поточному періоді: К0, К1 – обсяг реалізованої продукції в асортименті; Ц0, Ц1 – ціни на продукцію; В0, В1 – виробнича собівартість одиниці продукції; П0, П1 – валовий прибуток.

На фінансовий результат відповідно до функціональної форми моделі взаємозв’язку впливають чотири фактори:

– обсяг реалізації і-го виду продукції (робіт, послуг, товарів) у натуральних одиницях (К);

– структура обсягів зміни реалізації продукції в асортименті (С);

– виробнича собівартість одиниці і-то виду реалізованої продукції (В);

– рівень цін за одиницю і-то виду продукції (Ц).

Відповідно, модель залежності фінансового результату (ФР) від наведених факторів має наступний вигляд:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Де N – кількість видів продукції (товарів, робіт, послуг).

Вплив структури обсягів реалізації на фінансовий результат проявляється при порівнянні його окремих інтегрованих показників.

Наведені фактори можуть спричинити різний вплив на зміну суми фінансового результату підприємств за показниками динамічного ряду (табл. 11.2.5).

Всі фактори впливають на фінансовий результат як кожен окремо, так і сукупно. Так, сукупна дія впливу на фінансовий результат обсягів реалізованої продукції відображається в інтегрованих показниках зміни асортименту і структури реалізованої продукції (послуг, товарів, робіт).

Вплив фактора асортименту проявляється в установленні певного набору товарів, робіт, послуг з різними цінами і собівартістю. Зрозуміло, що заміна одного товару на інший (з іншим рівнем прибутковості) веде до збільшення чи зменшення загальної маси прибутку. Звичайно, підприємство намагається випускати найбільш рентабельні товари з метою максимізації прибутку. Разом з тим необхідність утримувати певну нішу на ринку обумовлює реалізацію і менш прибуткових товарів.

Дія фактора структури за своїм характером подібна до впливу асортименту. Однак у даному випадку змінюється не номенклатура товарів (робіт, послуг), а питома вага окремих з них у загальному обсязі реалізації. Збільшення питомої ваги більш прибуткових товарів (робіт, послуг) за рахунок менш прибуткових веде до збільшення загальної маси прибутку, і навпаки. Водночас можливості підприємств впливати на прибуток через даний фактор досить обмежені, оскільки структура реалізації продукції та надання послуг визначаються потребами ринку.

Таблиця 11.2.5

ХАРАКТЕРИСТИКА ВПЛИВУ ОКРЕМИХ ФАКТОРІВ НА ФІНАНСОВИЙ РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Фактор

Характеристика впливу

Обсяг реалізації продукції

Збільшення обсягу реалізації прибуткової продукції призводить до збільшення прибутку і навпаки; якщо реалізована продукція є збитковою, то при збільшенні обсягу продажу відбувається збільшення збитку і навпаки

Структура і асортимент реалізованої продукції

При зростанні в обсягах реалізації частки більш прибуткової продукції збільшується сума прибутку; при збільшенні в реалізації питомої ваги низькоприбуткової та збиткової продукції – загальна сума прибутку зменшується та збільшується збиток

Виробнича собівартість одиниці продукції

Діє обернено пропорційно: зниження собівартості збільшує суму прибутку або зменшує суму збитку і навпаки

Ціна за одиницю продукції

Діє прямо пропорційно: збільшення ціни збільшує суму прибутку або зменшує суму збитку і навпаки

В індексній системі узагальнюючий індекс прибутку (Іп) розраховується як добуток факторних показників: індексу впливу ЗМІНИ ЦІН (Іц), індексу впливу зміни витрат (Ів), індексу впливу структурних зрушень в асортименті продукції (І3) та індексу обсягів реалізації (Ік), тобто:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

При цьому загальний індекс відображає відносну величину впливу всіх факторів на зміну прибутку в динаміці, а кожний факторний індекс характеризує відносну величину впливу на зміну відповідного фактора. Різниця між чисельником і знаменником загального індексу покаже суму зміни прибутку в динаміці, а в кожному факторному індексі – суму впливу окремого фактора.

Пояснимо методику аналізу впливу окремих факторів на зміну валового прибутку на прикладі діяльності підприємства (табл. 11.2.6).

Індекс динаміки валового прибутку підприємства становив:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Тобто відбулося збільшення прибутку на 16,16 %. Абсолютна величина збільшення прибутку:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Таблиця 11.2.6

АНАЛІЗ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА ЗМІНУ ВАЛОВОГО ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Показники

Періоди

Показники за даними минулого періоду в перерахунку на поточні обсяги і асортимент продукції

Минулий

Поточний

1

2

3

4

1. Виробнича собівартість реалізованої продукції, грн. в тому числі:

141 094

167 403

161 177

Столів

– кількість реалізованих одиниць

1000

800

800

– собівартість одиниці продукції, грн.

90,25

101,76

90,25

– собівартість реалізованої продукції, грн.

90250

81408

72200

Стільців

– кількість реалізованих одиниць

1200

2100

2100

– собівартість одиниці продукції, грн.

42,37

40,95

42,37

– собівартість реалізованої продукції, грн.

50 844

85 995

88 977

2. Виручка від реалізації продукції, грн., в тому числі:

234 708

276 147

262 311

Столів

– кількість реалізованих одиниць

1000

800

800

– ціна реалізації одиниці продукції, грн.

156,24

164,19

156,24

– виручка від реалізації продукції, грн.

156 240

131 352

124992

Стільців

– кількість реалізованих одиниць

1200

2100

2100

– ціна реалізації одиниці продукції, грн.

65,39

68,95

65,39

– виручка від реалізації продукції, грн.

78 468

144 795

137 319

3. Валовий прибуток в тому числі від реалізації:

93 614

108 744

101 134

Столів

65 990

49 944

52 792

Стільців

27 624

58 800

48 342

Індекс впливу на прибуток зміни цін дорівнює:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Або 114,58%, тобто за рахунок збільшення рівня цін прибуток збільшився на 14,58 %. Абсолютне збільшення прибутку за рахунок зростання цін становить:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Індекс впливу на прибуток зміни витрат, пов’язаних із створенням валового прибутку, дорівнює:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Або 93,84 %, тобто за рахунок збільшення витрат прибуток зменшився на 6,16%. Абсолютне зменшення прибутку за рахунок збільшення витрат становить:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Індекс впливу зміни структурних зрушень в асортименті продукції на прибуток дорівнює:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Або 96,67 %, тобто за рахунок структурних зрушень в асортименті щодо реалізації менш прибуткової продукції прибуток зменшився на 3,33 %. Абсолютне зменшення прибутку за рахунок погіршення структури реалізованої продукції за прибутковістю становить:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Індекс впливу на зміну прибутку обсягів реалізації продукції дорівнює:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Або 111,76%, тобто за рахунок збільшення обсягів реалізації продукції прибуток збільшився на 11,76 %. Абсолютне збільшення прибутку за рахунок збільшення обсягів реалізації становить:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Таким чином, взаємозв’язок обрахованих індексів може бути представлений наступним розрахунком:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Проведений аналіз зміни розміру прибутку довів далеко не рівнозначну роль окремих факторів. Внаслідок підвищення собівартості продукції підприємство недоодержало відчутну суму прибутку.

Спільний вплив усіх факторів в абсолютному виразі на загальну зміну прибутку становить:

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Загальне збільшення прибутку на 16,16 % відбулося за рахунок зміни цін, внаслідок чого його величина збільшилась на 14,58 %, приросту обсягів реалізації продукції, що призвело до його збільшення на 11,76 %. Водночас, зростання виробничої собівартості реалізованої продукції зменшило прибуток на 6,16 % і погіршення асортименту щодо реалізації менш прибуткової продукції, що зменшило прибуток на 3,33 %.

Методику аналізу впливу факторів на валовий прибуток від окремого виду продукції розглянемо на прикладі реалізації столів (табл. 11.2.6).

1. Для виявлення впливу ціни на зміну валового прибутку необхідно відхилення ціни 7,95 грн. (164,19 – 156,24) помножити на кількість реалізованих столів у поточному періоді (800) – 6360 грн. (7,95 ∙ 800). Це значить, що за рахунок підвищення ціни, порівняно з минулим періодом, одержано додатковий валовий прибуток в сумі – 6360 грн.

2. Для виявлення впливу собівартості на зміну валового прибутку необхідно відхилення собівартості 11,51 грн. (101,76 – 90.25)х помножити на кількість реалізованих столів у поточному періоді (800) – х9208 грн. (11,51 ∙ 800). Це значить, що за рахунок збільшення виробничої собівартості, порівняно з минулим періодом, валовий прибуток зменшився на 9208 грн.

3. Щоб визначити вплив натурального обсягу реалізованих столів на зміну розміру валового прибутку, слід розмір валового прибутку, що був одержаний при реалізації одиниці продукції – у минулому періоді 65,99 грн. (156,24 – 90,25) помножити на розмір зміни натуральних обсягів реалізації продукції (-200) – 13 198 грн. (65,99 ∙ (800 – 1000)).

Внаслідок зменшення обсягів реалізації продукції валовий прибуток зменшився на 13 198 грн.

Загалом зміна обсягу валового прибутку від вказаних факторів становить: 6360- 9208- 13 198 =-16 046 грн., або 49 944-65 990=16 046, тобто валовий прибуток зменшився на 16046 грн. Для побудови наочної моделі впливу факторів на формування фінансового результату від реалізації продукції можливо застосувати статистичні прямокутні діаграми (рис. 11.2.3, 11.2.4).

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Рис. 11.2.3. Модель формування прибутку підприємства

 Аналіз формування і використання фінансових результатів

Рис. 11.2.4. Модель формування збитку підприємства

При побудові прямокутних діаграм встановлюють два масштаби: один для множника, який приймають за основу, а другий – для множника, який приймають за висоту. В наших моделях основою прямокутників є ціна, витрати, прибуток (збиток) на одиницю продукції, висотою – обсяг реалізації окремих видів продукції в натуральному виразі, площею прямокутників – чистий дохід (К – Ц), витрати (КВ), валовий прибуток від реалізації продукції (К ∙ П), валовий збиток від реалізації продукції (К∙3).

У процесі аналізу необхідно вивчити дані про використання чистого прибутку в динаміці і за структурою та з’ясувати фактори, що визначають розподіл прибутку (табл. 11.2.7).

Наведені дані (табл. 11.2.7) показують, що підприємство зменшило величину чистого прибутку в динаміці на 153,4 тис. грн., що є негативною тенденцією в умовах ринкової економіки. На виплату дивідендів було використало 28,0 % прибутку, а на здійснення інвестиційних програм -70,4 %, тобто пріоритетним є напрям розподілу прибутку на забезпечення сталого розвитку господарської діяльності.

Показники

Періоди

Відхилення

Минулий

Поточний

+, –

%

Пунктів

Структури

Тис.

Грн.

%

Тис.

Грн.

%

Поповнення:

– статутного капіталу

4210,0

48,3

4490,0

52,2

280,0

6,7

3,9

– додаткового капіталу

18,5

0,2

24,2

0,3

5,7

30,8

0,1

Формування резервного капіталу

1215,0

13,9

950,0

11,1

-265,0

-21,8

-2,8

Виплата дивідендів

2500,0

28,6

2400,0

28,0

-100,0

-4,0

-0,6

Списання збитку від викупу капіталу у власників

52,6

0,6

48,9

0,6

-3,7

-7,0

0,0

Списання непокритих збитків

106,4

1,2

0,0

-106,4

-100,0

-1,2

Інші форми споживання прибутку

97,5

1,1

86,9

1,0

-10,6

-10,9

-0,1

Нерозподілений

Прибуток

534,9

6,1

581,5

6,8

46,6

8,7

0,7

Разом

8734,9

100,0

8581,5

100,0

-153,4

-1,8

0,0

Водночас, розподіл чистого прибутку підприємства повинен грунтуватися і на дивідендній політиці. Якщо дивідендні виплати високі, то це одна з ознак того, що підприємство працює успішно і в нього вигідно вкладати фінансові ресурси, а чистий прибуток виконує соціальну функцію.

Оцінку дивідендної політики підприємства можна здійснювати за величиною доходів власників від вкладеного капіталу (табл. 11.2.8).

Дохід, який формується власником підприємства на вкладений капітал, визначається сумою нарахованих дивідендів, приростом балансової вартості внесків за рахунок величини реінвестованого прибутку і збільшення курсової вартості власного капіталу виходячи з привабливості господарської діяльності на ринку.

Сума дивідендів залежить від величини вкладеного капіталу і частки дивідендних виплат у загальній сумі чистого прибутку. Балансова вартість внесків формується сумою власного капіталу в розрахунку на 1 грн. статутного капіталу. Курсова вартість власного капіталу визначається ринковою (поточною) ціною підприємства.

Збільшення доходів власників забезпечується зростанням чистого прибутку та фінансовою стійкістю підприємства.




Аналіз формування і використання фінансових результатів