АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ

Мета: проаналізувати типові помилки, допущені під час виконання перевірної роботи, працювати над їх усуненням; поглибити знання учнів про прикметник, його значення у мові та мовленні; розвивати зв’язне мовлення школярів, образне мислення; виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

І знову дзвоник кличе в клас,

Знання нові чекають нас.

Ми дуже любим рідну мову,

Її мелодію чудову.

Тож починаємо урок,

За парти кличе нас дзвінок.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Аналіз перевірної роботи

Аналіз

типових помилок, яких припустилися учні під час виконання перевірної роботи.

2. Коментоване письмо

– Спишіть, вставляючи замість крапок потрібні закінчення іменників у множині.

– Визначте відмінок цих іменників.

Пісня замріяна лине в колоссі і трав… степів золотавих під ясним небом України.

Урожай приніс турбот доволі – всі дорослі на жнив…, у полі.

Йде робота на завод…, йдуть у школ… заняття.

3. Каліграфічна хвилинка

Йй Йй ай йо уй ий

Пам’ятай, не забувай

Батьківську стежину.

Прикрашай, шануй свій край,

Дім свій – Батьківщину!

В.

Гринько

– Які це речення за метою висловлювання?

– Перебудуйте речення таким чином, щоб звертання стосувалося багатьох людей.

– Слово Батьківщину розберіть як частину мови.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

– Прочитайте вірш Наталі Забіли.

Закрутилися сніжинки, як веселі комашинки, наче зграї білих мух, як м’який холодний пух.

– Назвіть порівняння разом зі словами, до яких вони належать.

– Назвіть серед них прикметники. За якими ознаками ви визначили, що ці слова належать до прикметників? (Поставили до них питання.)

– Сьогодні ми помандруємо володіннями ще однієї частини мови – прикметника.

– Як ви вважаєте, чому одразу після іменника ми будемо вивчати прикметник?

IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

– Використовуючи різні предмети, вивчаючи явища, ми не тільки ознайомлюємося з їх назвами. Нас не менш цікавлять їх ознаки, які дозволяють відрізнити один предмет чи явище від іншого. Наприклад, коли ми говоримо про фрукти, нас не тільки цікавлять їх різновиди: яблука, груші, сливи, але й те, які вони є: зрілі, соковиті, світлі, зелені та ін.

Коли вивчаємо гори, моря, ріки, то важливо не лише ознайомитися з поняттями, а й пізнати ознаки цих предметів: гори високі, моря глибокі, річки повноводні.

Як бачите, предмет і його ознаки тісно пов’язані між собою. Словосполучення прикметника з іменником дозволяє конкретніше назвати предмет чи явище.

2. Колективна робота за вправою 170 (с. 77)

– Прочитайте виразно вірш Лесі Вознюк.

– Який заголовок можна придумати до цього вірша?

– Між ким відбувається розмова?

– Як називається розмова кількох осіб? (Діалог)

– Прочитайте звертання завірюхи до зайчика.

– Що їй відповів зайчисько?

– Знайдіть підкреслені у тексті слова.

– Якою частиною мови є ці слова?

– Запишіть прикметники у зошити.

3. Ознайомлення з теоретичним матеріалом (с. 77)

4. Первинне закріплення (вправа 171, с. 78)

– Ознайомлення учнів з текстом, з’ясування незрозумілих слів.

– Списування тексту та доповнення його словами з довідки.

– На які питання відповідають уставлені вами прикметники?

– Якою є основна роль прикметника в усному і писемному мовленні?

5. Фізкультхвилинка

Встаньте, діти, посміхніться,

Землі низько поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться.

Вліво, вправо поверніться,

Веретеном покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте

І на місце дружно сядьте.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

1. Аналітична робота (вправа 172, с. 78-79)

Учні читають перший текст.

– Про що ви дізналися з цього тексту?

– Прочитайте другий текст, створений Ірен Роздобудько.

– Який з текстів більш виразніший? (Другий)

– Які слова допомогли вам краще уявити предмети? Назвіть їх.

– Поставте до них питання.

– До якої частини мови належать ці слова?

2. Вибіркове списування за завданням до вправи 172 (с. 79)

3. Гра “Угадай предмет за його ознакою”

– Висока, густа, зелена, молода, запашна.

– Рожеве, пахуче, червонобоке, солодке, раннє.

– Жовтий, кислий, соковитий, ароматний.

– З однією з відгадок складіть речення, використовуючи прикметники.

4. Розвиток зв’язного мовлення

– Дайте відповіді на запитання так, щоб вийшла зв’язна розповідь.

– Використовуйте слова з довідки.

– Придумайте до тексту заголовок.

– Куди прийшли діти після уроку?

– За ким вони спостерігали?

– Що вони принесли з собою?

Слова для довідки: сусідній гай; руда білочка; соснова шишка; колючий їжачок; живий куточок.

5. Перевірка виконаної роботи

Заслухати 3-4 розповіді учнів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

– Яку частину мови ми повторили?

– Що виражає прикметник?

– На які питання відповідає прикметник?

– Чи можна обійтись у мовленні без прикметників?

– Яку роль виконує прикметник у мовленні? (Він робить наше мовлення образним і точним.)

Що прикметник означає?

Він прикмети називає –

Всі ознаки визначає.

Розуміється на всьому:

Який смак в кого буває,

І за кольором впізнає,

І за розміром, і віком,

Яким стане чоловіком.

Почуття він розпізнає,

Про характер думку має,

Про красу і вроду,

Про навколишню природу,

І про місяць, і про сонце,

Ще й загляне у віконце.

Всі ознаки добре знає,

Слово точно добирає,

Їх багато дуже має.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вправа 173 (с. 79); вивчити правило (с. 77).

ДОДАТОК ДО УРОКУ 43

1. Перевірка домашнього завдання (вправа 154, с. 70)

Учні читають списаний текст, пояснюють правопис закінчень іменників, поданих у дужках.

– Що ви можете розповісти про правопис виділеного слова?

Один учень відмінює на дошці іменник рибалка.

– Чим цікавий правопис цього слова в давальному і місцевому відмінках однини?

– Хто виконав звуко-буквений аналіз виділеного слова?

– Що ви можете сказати про кількість звуків і букв у цьому слові? (Вона однакова.)

– Поясніть чому.

2. Гра “Розподіли”

– Запишіть слова у три стовпчики залежно від того, яке закінчення вони матимуть в орудному відмінку.

Лінія, зброя, миша, хвоя, їжа, вода, скрипка, зозуля, хата.

ДОДАТОК ДО УРОКУ 49

1. Перевірка домашнього завдання

– Прочитайте складений опис за вправою 173 (с. 79).

– Які слова допомогли зобразити предмет більш точно? Назвіть їх.

– До якої частини мови вони належать?

2. Каліграфічна хвилинка

– Відгадайте загадку.

– Хочеш все встигнути і зуміти –

З режимом і… (дисципліною) треба дружити.

Дд дц дис Диц пл нл Цц ін

Дисципліна дисциплінований дисциплінованість

3. Удосконалення тексту

– Поширте речення прикметниками.

Після дня настав вечір. На небі з’явилися зірки. Сонце сховалося за лісом. Землею стелиться туман.

4. Гра “Ланцюжок”

– Від поданих іменників утворіть прикметники.

Осінь – …

Місце – …

Дитина – …

День – …

Дерево – …

Школа – …

Розум – …

Друг – …

Ліс – …

Метал – …

Чесність – …

Район – …

Поле – …

Вірність – …


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ - Плани-конспекти уроків по українській мові


АНАЛІЗ ПЕРЕВІРНОЇ РОБОТИ. ПРИКМЕТНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ. РОЛЬ ПРИКМЕТНИКІВ У МОВЛЕННІ