Культурологічний словник
АНАЛОГІЯ (від грец. – відповідність) – подібність, схожість у цілому відмінних предметів, явищ за певними властивостями, ознаками або відношеннями. А. в навчанні – педагогічний прийом, який полягає в установленні схожості в якомусь відношенні між явищами й предметами вивчення, різними в решті відношень. Використовується переважно під час пояснення виведеного експериментальним шляхом нового, далекого від звичайних уявлень учнів поняття за допомогою частково схожих більш знайомих понять. Цінність А. як прийому навчання полягає в тому, що вона полегшує засвоєння учнями матеріалу, активізує їхнє мислення, стимулює його до пошуків, наводить на припущення й здогадки, правильність яких перевіряється спеціальним дослідженням або досвідом.
(2 votes, average: 2,50 out of 5)АНАЛОГІЯ - Культурологічний словник
Схожі записи:
АМБІВАЛЕНТНІСТЬ Культурологічний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ (від лат. ambo – обидва і valentia – сила) – двоїстість чуттєвого переживання, яка виявляється в тому, що один і той же...
ОНТОЛОГІЯ Культурологічний словник ОНТОЛОГІЯ (від грец. ontos – суще і logos – слово, вчення) – розділ філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття....
АРКА Культурологічний словник АРКА (від лат. arcus – дуга, склепіння) – криволінійне перекриття прорізів у стіні (вікон, дверей, воріт) або прольотів між опорами – стовпами, колонами,...
ЕЛЬДОРАДО Культурологічний словник ЕЛЬДОРАДО (ісп. е1 dorado – позолочений, у золотому одязі) – вигадана країна казкового багатства, “золоте дно”....
СВЯТКИ Культурологічний словник СВЯТКИ – у православ’ї період між святами Різдва і Хрещення (від 25 грудня до 6 січня за старим стилем). Святкування С. супроводжується співом...
ВЕДИ Культурологічний словник ВЕДИ (санскр. веда, букв. – знання) – найдавніші пам’ятки індійської літератури, створені наприкінці 2-го – у першій половині 1-го тисячоліття до н. е....
ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ Культурологічний словник ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ – спосіб стосунків між окремими людьми, соціальними групами, колективами, організаціями, країнами, при якому максимально осмислюється і враховується на практиці точка зору чи...
СПОКІЙ Культурологічний словник СПОКІЙ – стан психофізіологічної і психічної рівноваги, коли знижується інтенсивність життєдіяльності, вгамовується інтелектуальна, вольова й емоційна активність індивіда. С. наступає внаслідок зняття психологічної...
КОНЦЕПТУАЛІЗМ Культурологічний словник КОНЦЕПТУАЛІЗМ – художній світогляд, в якому дійсність замінюється її вербалізованою концепцією....
АТРИБУТ Культурологічний словник АТРИБУТ (від лат. attribuo – надаю, наділяю) – необхідна, суттєва, невід’ємна властивість предмета або явища, без якої вони не мають своєї визначеності і...
КУБІЗМ Культурологічний словник КУБІЗМ (франц.) – модерністична течія в образотворчому мистецтві першої чверті ХХ ст., представники якої намагалися звести пластичне рішення художнього образу до комбінацій геометричних...
ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН) Культурологічний словник ЄВШАН – ЗІЛЛЯ (ПОЛИН) – символ пам’яті; рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців. Євшан – зілля (полин) – степова запашна рослина із червоним...
СИНКРЕТИЗМ Культурологічний словник СИНКРЕТИЗМ (від грец. об’єднання) – 1) Злиття вірувань та обрядів різних релігій. Наприклад, християнство від самого початку мало синкретичний характер, поєднуючи елементи іудаїзму,...
ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ Культурологічний словник ЕКОНОМІЧНІ ПОГЛЯДИ ЛЕГІЗМУ – етико-політична школа давнього Китаю, представники якої розробляли концепцію “держава – економіка”, концепцію керівної ролі держави в усьому господарському житті...
ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ Культурологічний словник ЕКУМЕНІЧНИЙ РУХ (від грец. oikumene – заселена земля, світ) – об’єднавчий рух християнських церков, започаткований протестантизмом на Единбурзькій Всесвітній місіонерській конференції 1910 р....
ФАМІЛЬЯРНІСТЬ Культурологічний словник ФАМІЛЬЯРНІСТЬ (від лат. familiaris – сімейний, близький) – стиль поведінки людини; виявляється у безцеремонності, панібратстві, розв’язності. Ф. є виявом морального й естетичного несмаку,...
ПОСТРИГ Культурологічний словник ПОСТРИГ – церковний обряд у християнстві, що здійснюється під час посвячення в чернецтво, запозичений християнством у Стародавній Греції та Стародавньому Римі звичай стригти...
ДЕМОКРАТІЯ Культурологічний словник ДЕМОКРАТІЯ (грец. народовладдя) – форма політичної організації суспільства, що характеризується участю народу в управлінні державними справами. У широкому розумінні – форма керівництва будь-яким...
КУЛЬТ СВЯТИХ Культурологічний словник КУЛЬТ СВЯТИХ – вшанування віруючими певних реальних чи вигаданих осіб, канонізованих даною церквою. У більшості конфесій виникнення цього культу пов’язане зі сприйняттям святих...
БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ Культурологічний словник БРИТАНСЬКИЙ МУЗЕЙ в Лондоні, один з найбільших музеїв світу. Заснований 1753 р., відкритий 1759 р. (будинок – 1823-1847 рр., архітектор Р. Смерк). Пам’ятки...
КОНФЛІКТ Культурологічний словник КОНФЛІКТ (лат. зіткнення) – несумісність дій та цілей агентів взаємодії....
АГРЕСИВНІСТЬ Культурологічний словник АГРЕСИВНІСТЬ (від лат. aggreditor – нападаю) емоційний стан і риса характеру людини. Характеризується імпульсивною активністю поведінки, афективними переживаннями – гніву, злості, прагненням заподіяти...
ДИСЕРТАЦІЯ Культурологічний словник ДИСЕРТАЦІЯ (лат. dissertatio – розвідка, дослідження, від disser – to – досліджую) – наукова праця, яку підготовлено для прилюдного захисту на здобуття вченого...
ІЛЮСТРАЦІЯ Культурологічний словник ІЛЮСТРАЦІЯ (від лат. illustratio – висвітлюю, наочно зображую) – зображення, яке наочно пояснює або доповнює будь-який друкований текст....
АВАНГАРДИЗМ Культурологічний словник АВАНГАРДИЗМ (франц. avantgardisme, від avant-garde – передовий загін) – умовний термін для означення загальних новаторських напрямів у художній культурі ХХ ст., яким притаманні...
КОШТОРИС ВИТРАТ Культурологічний словник КОШТОРИС ВИТРАТ – основний плановий документ, який визначає загальний обсяг, цільове надходження та використання, а також щоквартальний розподіл коштів, що відпускаються з бюджету...
ЛІТОТА Культурологічний словник ЛІТОТА (від грец. litotes – простота) – вид метонімії (заміни одного слова іншим, суміжним за суттю), зворот мови, протилежний перебільшенню (гіперболі); заміна будь-якого...
ВИШЕНСЬКИЙ Іван Культурологічний словник ВИШЕНСЬКИЙ Іван (між 1545 і 1550 – після 1620) – український чернець-аскет Афонського монастиря (Греція), родом з м. Судова Вишня на Львівщині (звідси...
ПСИХОАНАЛІЗ Культурологічний словник ПСИХОАНАЛІЗ – 1) Напрям у психології, розроблений З. Фрейдом. 2) Сукупність способів виявлення (у лікувальних цілях) особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомленими...
НЕОВІЗАНТИЗМ Культурологічний словник НЕОВІЗАНТИЗМ (бойчукізм або бойчукісти) – новий напрям українського монументального та станкового живопису, започаткований М. Бойчуком (1882-1937) та його школою. В основі Н. лежали...
ВІДНОСНИЙ РУХ Культурологічний словник ВІДНОСНИЙ РУХ (РУХОВИЙ ПАРАЛАКС) – позірне переміщення ближчих об’єктів управо та віддаленіших – уліво, якщо голова рухається вліво (і навпаки)....
ЗИЗАНІЙ Лаврентій Культурологічний словник ЗИЗАНІЙ Лаврентій (Тустановський) (? – після 1633) – український та білоруський православний церковний діяч, письменник. Член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Родом з Рогатина...
АДЕПТ Культурологічний словник АДЕПТ (від лат. adeptus – той, хто чогось досяг) – пристрасний прихильник якогось вчення, ідеї....
ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ (від нім. Gestalt – форма, образ, структура і психологія) – напрям у психології, відповідно до якого структурна (системна) організація складних психічних утворень...
ЛАМАЇЗМ Культурологічний словник ЛАМАЇЗМ (від лама) – напрям буддизму, панівна релігія в Тибеті. Для Л. характерне вчення про особливу роль хамства (чернецтва) в досягненні віруючим “спасіння”....