Антична економічна думка

Антична економічна думка – економічні погляди видатних давньогрецьких і давньоримських мислителів, в яких містяться зародки економічної теорії, в т. ч. політичної економії. Найвидатнішими з них є Ксенофонт, Платон та Арістотель (див. Арістотель). Давньогрецький філософ Ксенофонт зробив спробу показати вплив корисності на вартість товарів, вважав річ корисною, якщо нею можна користуватись як потрібною, а некорисну можна поміняти на корисну, тобто висунув ідею про двоїстість вживання речей. Прогресивною була його думка про доцільність матеріального

і морального стимулювання праці рабів. Інший давньогрецький філософ Платон (427 – 348 до н. е.) основою держави вважав поділ праці, який, своєю чергою, залежить від потреб і вроджених здібностей людей. Найважливішою сферою діяльності називав землеробство, тоді як торгівлю – заняттям варварів. Стимули до праці, зокрема заняття ремеслом, сковує, на його думку, як надмірне багатство, так і бідність (бідний не зможе купити необхідні інструменти і навчити ремесла своїх синів). Вважаючи за доцільне заняття і землеробством, і ремеслом, Платон тим самим сповідував прогресивніші погляди, ніж меркантилісти приблизно 1000 років пізніше.




Антична економічна думка