Антоніми – ЛЕКСИКА

ЛЕКСИКА

Антоніми

Антоніми (від грецького Anti – “проти” й Onyma – “ім’я”) – це слова з протилежним лексичним значенням.

Наприклад: Початок – кінець, сильний – слабкий, високо – низько.

Антоніми належать до тієї самої частини мови. Найбільше антонімів серед прикметників (Далекий – близький), іменників (День – ніч), дієслів (Працювати – відпочивати), прислівників (Багато – малО).

Антоніми виражають не взагалі будь-які протилежні поняття, а обов’язково співвідносні, об’єднані змістом на основі їх протиставлення: Легкий – важкий (вага), Молодий – старий (вік), Рано – пізно (час). Антоніми завжди виступають парами: Темний – світлий, сідати – вставати. Багатозначне слово може входити до кількох антонімічних пар залежно від того, у якому значенні воно вжите: Стара (книга) – Нова; стара (людина) – Молода; стара (газета) – Свіжа.

Антоніми бувають різнокореневими (Гарячий – холодний, радість – сум) і спільнокореневими (Надія – безнадія, воля – неволя).

Окрему групу становлять слова, що виступають антонімами лише в певному контексті. Наприклад: У душі моїй місця немає Туманам, у душі моїй – Сонце червоне буя (В. Симоненко). Іменники Туман і Сонце не антонімічні в їх прямому значенні. Антонімами вони стають завдяки використанню поетом переносних значень для створення яскравого

художнього образу.

Антоніми є важливим художньо-зображувальним засобом мови. Вони допомагають висловити думку точно й дохідливо, яскраво й образно. На протиставленні слів-понять побудовані численні українські приказки і прислів’я, у яких відбита народна мудрість: “Правда та Кривда – як Вогонь та Вода”, “Порожня бочка Гучить, а Повна – Мовчить”.

Антоніми часто вживаються в поезії: Мене Любов ненависті навчила (Леся Українка). Типовими для поезії є антонімічні пари: Любов І ненависть, добро І зло, правда І кривда, життя І смерть, рай І пекло, рідний І чужий, ясний І темний Тощо.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

Твір-опис предмета в художньому стилі 5 клас
Антоніми – ЛЕКСИКА