Аристотель

Політологічний словник

Аристотель (384 – 322 до н. е.) – давньогрецький мислитель, учень Платона, вихователь Александра Македонського. Уперше виокремив у природі людину як політичну істоту, в яку природа вселила прагнення до державного об’єднання. Глибоко досліджував сутність влади, держави, політичних устроїв, проблеми розмежування влади. Розробив модель ідеальної держави – полісу, умови її існування. Тісно поєднував політику з моральністю та етикою. Вважав, що політична справедливість можлива лише між вільними і рівними людьми. Найвідоміші праці “Політика”, “Афінська політія”.

Головатий М. Ф. Соціологія політики. – К., 2003; Хто є хто в європейській та американській політичній науці: Малий політологічний словник / За ред. Б. Кухти. – Львів, 1997.

М. Головатий




Аристотель