АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ

Культурологічний словник

АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ (від архітектура і лат. ordo – ряд, порядок) – система архітектурних засобів і прийомів композиції, що виражається певною структурою й художньо-образним виявом складових частин стояково-балкової конструкції будівлі. В класичну канонізовану систему з чіткою пропорційністю частин А. о. склалися в архітектурі Стародавньої Греції (VI-IV ст. до н. е.) Основні різновиди А. о. – доричний, іонічний, коринфський. А. о. складаються з трьох основних частин: колони, її підніжжя – стилобата й антаблемента, що спирається на колону. Колона (крім доричної) має базу й завершується капітеллю. Антаблемент складається з архітрава, фриза та карниза. Різновиди груп А. о. в архітектурі Стародавнього Риму – тосканський (варіант доричного) й композитивний (об’єднує елементи іонічного й коринфського).




АРХІТЕКТУРНІ ОРДЕРИ