Культурологічний словник
АСКЕТИЗМ (від грец. aскет – asket – добре навчений) – 1) моральний принцип, що полягає в крайньому обмеженні потреб людини, самозреченні, у відмові її від життєвих благ і насолод з метою самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу, 2) Переносно – надзвичайна стриманість, помірність, відмовлення від життєвих благ.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)АСКЕТИЗМ - Культурологічний словник
Схожі записи:
ФУНКЦІЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЯ (від лат. functio – виконання, звершення) – діяльність, обов’язок, робота, призначення....
ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що...
ГЕНДЕР Культурологічний словник ГЕНДЕР (від грец. genos – рід) – соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої дається визначення понять “чоловік” та “жінка”....
ПІЄТЕТ Культурологічний словник ПІЄТЕТ – глибока повага, шанобливе ставлення до когось, до чогось....
РАЦІОНАЛЬНЕ Культурологічний словник РАЦІОНАЛЬНЕ (від лат. ratio – розум) – розумне, доцільне, обгрунтоване розумом, випливає з нього, досяжне для його розуміння....
АГРЕСІЯ Культурологічний словник АГРЕСІЯ (від лат. aggredior – нападаю) – фізична або вербальна форма поведінки, метою якої є заподіяння комусь шкоди, силовий спосіб розв’язання конфліктів....
ПЕРЕДІСТОРІЯ Культурологічний словник ПЕРЕДІСТОРІЯ – період, коли історія явища ще не почалась, але складаються передумови до його виникнення....
ІМАНЕНТНИЙ Культурологічний словник ІМАНЕНТНИЙ (від лат. immanens – властивий, притаманний) – внутрішньо властивий будь-якому явищу, такий, що випливає із самої природи явища....
ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ Культурологічний словник ВАЛЬПУРГІЄВА НІЧ – 1) У давніх германців поганське свято початку весни, під час якого, за легендами, нібито відбувався “відьомський шабаш”. Від імені святої...
ЄРЕСЬ Культурологічний словник ЄРЕСЬ (від грец. – особливе віровчення) – 1) Релігійне вчення, що заперечує догмати та організаційні форми пануючої церкви. 2) Переносно – відступ від...
КОНТРИБУЦІЯ Культурологічний словник КОНТРИБУЦІЯ (лат. contributio – збираю, стягую) – 1) Під час війни примусові грошові або натуральні стягнення з населення окупованої території, які провадять ворожі...
ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД Культурологічний словник ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД – сукупність уявлень, поглядів, навичок мислення, вироблених і зафіксованих людиною на основі її повсякденного життя. Це свого роду робоча концепція явищ...
ШОВІНІЗМ Культурологічний словник ШОВІНІЗМ (франц. – найодіозніша форма націоналізму, проголошення національної зверхності, протиставлення інтересів одного етносу інтересам усіх інших. Назва походить від прізвища затятого прибічника завойовницької...
ХУДОЖНІСТЬ Культурологічний словник ХУДОЖНІСТЬ – це складне поєднання творчих і професійних якостей, які визначають кінцевий результат праці творця в мистецтві. Х пов’язана з творчою свободою, оригінальністю,...
ІМПРЕСІОНІЗМ Культурологічний словник ІМПРЕСІОНІЗМ (франц. impressionisme, від impression – враження) – художній напрям у мистецтві й літературі останньої трет. XIX – поч. XX ст. Провідною метою...
ТИПОЛОГІЯ Культурологічний словник ТИПОЛОГІЯ (від тип і…логія) – метод класифікації речей живої природи або виробів людини з метою пояснення їх історичного місця, шляхів розвитку, зв’язків за...
МИТРОПОЛИТ Культурологічний словник МИТРОПОЛИТ – спершу у Візантії єпископ митрополії, тобто головного міста області чи провінції. На Русі М. до запровадження патріархату (1589) були главами Української...
ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби...
ПРАКСЕОЛОГІЯ Культурологічний словник ПРАКСЕОЛОГІЯ (від грец. pragma – справа, діяння і… логія) – термін, яким іноді позначають галузь наукових досліджень, що вивчає загальні умови й методи...
ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В....
ВИШИВКА Культурологічний словник ВИШИВКА – вид декоративно-ужиткового мистецтва, в якому орнаментальні або сюжетні зображення виконують вручну (голкою, іноді гачком) або за допомогою вишивальної машини на різноманітних...
ДАР Культурологічний словник ДАР – 1) Що-небудь віддане комусь безплатно у повну власність; подарунок. 2) Здібність, хист до чого-небудь; талант....
КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА Культурологічний словник КИЇВСЬКА МУЗИЧНА ШКОЛА – перший професійний музичний навчальний заклад у місті. Відкрита Київським магістратом 1768 р. з метою підготовки кадрів для магістратського оркестру....
ЕКЗИСТЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕКЗИСТЕНЦІЯ (лат. existentia від existo – існую) – основна категорія екзистенціалізму, яка означає внутрішнє буття людини, те непізнане, ірраціональне в людському “Я”, внаслідок...
ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ Культурологічний словник ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ – старокам’яний вік, датується 40-15 тис. р. до н. е. Саме з того часу походять пам’ятки первісного мистецтва....
СИНТЕЗ Культурологічний словник СИНТЕЗ (від грец. з’єднання, складання) – мислене або практичне сполучення розчленованих у ході аналізу частин предмета, встановлення їх взаємодії і зв’язків для пізнання...
РАСИЗМ Культурологічний словник РАСИЗМ (від італ. razza – порода) – індивідуальні чи інституційні упереджені установки та дискримінаційне поводження у стосунках з людьми іншої раси або національності....
СВІТОВЕ ДЕРЕВО Культурологічний словник СВІТОВЕ ДЕРЕВО (гора) – сутнісний компонент міфологічного космічного устрою, який об’єднує світ небесний (горній), земний (дольній), Підземний (хтонічний)....
МУСЕЙОН Культурологічний словник МУСЕЙОН (грец. museion) – місце, присвячене музам, храм муз, згодом заклад, призначений для творів мистецтва, пов’язаних з музами (звідси – музей). У добу...
МЕЗОМОРФНИЙ ТИП Культурологічний словник МЕЗОМОРФНИЙ ТИП (від грец. mesos – середній і morphe – форма) – морфологічний тип, властивий людям з розвиненою мускулатурою; цей тип відповідає енергійному...
ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ Культурологічний словник ЕКЛЕКТИКА, ЕКЛЕКТИЗМ (від грец. eklektikos – той, що вибирає) – 1) Напрям в античній філософії ІІ ст. до н. е. – ІІ ст....
УСПК Культурологічний словник УСПК – позитивний результат праці, діяльності; здобуток, доробок. Категорія У. відбиває факт найвищого досягнення поставленої мети. У. не приходить сам, за нього слід...
ФІЛОСОФІЯ Культурологічний словник ФІЛОСОФІЯ (грец. – любов до мудрості) – система знань про світ як ціле, універсальну основу світу, місце людини у світі та сенс її...
ІЛЮЗОРНІСТЬ Культурологічний словник ІЛЮЗОРНІСТЬ (від лат. illusio – обман, насмішка) – в образотворчому мистецтві – оманливе відчуття вірогідності зображення....
РОКОКО Культурологічний словник РОКОКО (фр. гососо – черепашка неправильної форми) – мистецький стиль, що розвинувся в добу пізнього бароко (перша пол. XVIH ст.) з характерним орнаментом...