АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

РОЗДІЛ III ОБОЛОНКИ ЗЕМЛІ

Тема 2 АТМОСФЕРА

§36. АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

· Які опади випадають у вашій місцевості у різні пори року?

Атмосферні опади – де вода в рідкому (дощ) або твердому (сніг і град) стані, що випадає з шар або виділяється з повітря на земну по­верхню (роса, іній, паморозь) (мал. 149).

ЯК УТВОРЮЮТЬСЯ ОПАДИ З ХМАР. Хмар­на погода буває досить часто, але не завжди при цьому випадають опади. Що ж потрібно для їх утворення? Якщо хмара складається з дуже дрібних краплинок води або кристаликів льоду (менш як 0,05 мм), то опадів не

буде. Поки вони малі й легкі, то їх утримують високо над землею висхідні потоки повітря. За певних ум о в краплинки стикаються і зливаються в більші. Хмари темніють, стають синьо-чор­ними. Великі краплі (0,1-7 мм) уже не можуть утримуватись у повітрі й випадають у вигляді дощу (мал. 150). Дощ може супроводжуватися грозою.

Залежно від вологості повітря, хмарності, швидкості вітру опади бувають затяжні (рівномірні і тривалі), зливові (сильні і короткочасні), мрячні (дуже дрібні, як манна крупа).

Сніг утворюється у хмарах за температур, нижчих від 0°С. Він складається з дрібнесеньких кристаликів-голочок, що з’єднуються

в сніжин­ки. Сніг випадає у помірних широтах узимку, а в полярних – цілий рік, утворюючи на земній по­верхні сніговий покрив. Його товща в помірних широтах становить 30-50 см, а в горах – кілька метрів. Сніг ніби ковдрою покриває поля, обе­рігаючи озимі сільськогосподарські культури від вимерзання. Він містить великий запас води, яка навесні живить річки, насичує вологою фунти і поповнює підземні води.

Град утворюється тоді, коли тепле повітря дуже швидко піднімається вгору. Воно під­хоплює дощові хмари і несе їх на висотує, де температура повітря сягає -10 °С. Тоді кра­плини замерзають і перетворюються на льодяні кульки – фадини. Вони бувають завбільшки від 1ммдо курячого яйця. Падаючи з великою швидкістю, градини не встигають розтанути, незважаючи на високу температуру біля зем­ної поверхні. Град завдає чималих збитків: знищує посіви і плоди, ламає гілки дерев, по­шкоджує дахи будинків, іноді гинуть тварини.

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 149. Види атмосферних oпадів

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 150. Утворення опадів

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 151. Градини

Найбільшою у світі була градина вагою 7кг, що випала в Китаї (1961 p.), а в Україні – 500г (1960 р.). Градина вагою 3 кг в Індії вбила слона (1961 p.).

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 152. Роса

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 153. Іній

ЯК ВИНИКАЮТЬ ОПАДИ З ПОВІТРЯ. Опади можуть випадати й не з хмар, а просто з повітря. Таке відбувається на охолодженій поверхні землі внаслідок стикання її з пові­трям, що насичене вологою.

Роса-краплі води, якими іноді вкриваються земля і рослини. Вона утворюється після заходу сонця, коли земна поверхня й повітря над нею швидко охолоджуються. Холодне повітря вже не може вміщувати стільки водяної пари, скільки утримувало вдень за вищої температури. ЇЇ над­лишок конденсується в крапельки роси.

У холодну пору року (за температур, ниж­чих від 0 °С) замість роси утворюється тонкий шар кристаликів льоду – іній. Його можна бачити восени або ранньої весни. Паморозь пухкими кристалами криги наростає на гілках дерев та інших предметах.

ЯК ВИМІРЯТИ КІЛЬКІСТЬ ОПАДІВ. На метеостанціях кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра. Опадомір – це посудина, куди збирають опади (я к рідкі, так і твер­ді). За поділками на стінках посудини визна­чають висоту шару опадів (у мм). Наприклад, один невеликий дощ дає шар води завтовшки 1-2 мм, а сильна злива – понад 40 мм.

Якщо випадає сніг, то опадомір вносять до теплого приміщення. Коли сніг розтане, ви­мірюють висоту шару води. Отже, опадоміром визначають товщину шару води, який виник би на земній поверхні, якби вода нікуди не стікала, не просочувалася в землю і не випа­ровувалася. Метеорологи також вимірюють висоту снігового покриву. Такі заміри роблять снігомірною рейкою, поділеною на сантиметри.

Оголошення війни… граду

Люди борються з градом. У гра­дових хмарах за допомогою спе­ціальних ракет, літаків або пострі­лів із зенітки розпилюють хімічні речовини. Від їх дії з потужної хмари, з якої ось-ось мав випасти град, починає крапати дощ або сипатися дрібна льодяна крупа.

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 154. Паморозь

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 155. Опадомір

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 156. Снігомірна рейка

Місячна кількість опадів дорівнює їх сумі за всі дні місяця. Сума опадів за всі місяці становить річну кількість опадів. Наприклад, серед­ня річна кількість опадів у Києві – 600 мм.

ЯК РОЗПОДІЛЯЮТЬСЯ ОПАДИ НА ЗЕМ­НІЙ КУЛІ. Атмосферні опади на планеті розподіляються нерівномірно. Це залежить від географічного положення місцевості та переважаючих вітрів (мал. 157).

Найбільше опадів випадає в екваторіаль­них (понад 2000 мм на рік) і помірних (понад 800 мм на рік) широтах. Мало опадів (200 мм на рік) – у тропічних і полярних широтах. Проте такий розподіл порушується харак­тером земної поверхні: над океанами опади бувають частіше, ніж над суходолом.

У горах значно більше дощів і снігу “прийма­ють” ті схили, що повернуті до пануючих вітрів. Так, в Україні навітряні схили Карпат отримують 1500 мм на рік, а протилежні – вдвічі менше.

Чи буває сухий дощ?

Цікаво, що на Землі є місця, де під дощем можна лишитися сухим. Таке іноді трапляється в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має низьку вологість. Краплі дощу, який буває вкрай рідко, поки ле­тять до землі, перетворюються на пару. При цьому видно хмари, з яких іде дощ, але краплі до поверхні землі не долітають.

Рекордно велика річна кількість опадів на Землі випала у містечку Черрапунджі біля підніжжя Гімалаїв – 23 000 мм. А найбільш дощовим місцем на планеті вважають Гавайські ост­рови, де 335 днів на рік буває з дощем, який приносить 12 000 мм води. Рекордно посушливими міс­цями, де опадів не буває роками, є пустелі в Південній Америці та Африці – 1 -5 мм на рік.

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 157. Розподіл атмосферних опадів на Землі

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ

Мал. 158. Діаграми кількості опадів для населених пунктів, розташованих на різних широтах

Річний розподіл опадів відображають на діаграмах. Діа­грама наочно показує не тільки кількість опадів, а й їх роз­поділ протягом року (мал.158).

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

– Атмосферні опади – це вода в рідкому або твердому стані, що випадає із хмар або виділяється з повітря на земну поверхню.

– Кількість опадів вимірюють за допомогою опадоміра та снігомірної рейки.

– Атмосферні опади розподіляються на Землі нерівномірно: їх кількість залежить від географічного положення місцевості, переважаючих вітрів та інших чинників.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

— 1. У вигляді яких опадів випадає з хмар на земну поверхню вода у рідкому і твердому стані?

2. Як утворюється град? Якої шкоди він може завдати?

3. Як утворюються роса та іній?

4. За допомогою яких приладів вимірюють кількість атмосферних опадів?

5. Розгляньте діаграми на мал. 158. У якому населеному пункті випадає най­більша річна кількість опадів? У яких широтах це місто розташоване? У які місяці протягом року випадає найбільше опадів у Києві?

6. Поміркуйте, чому головними “постачальниками” опадів називають океани а головним “рушієм” цього процесу – Сонце.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6 (Закінчення. Поч. див. с. 125, 137.)

Тема: Складання діаграм хмарності та опадів, їх аналіз.

6. Використовуючи календар погоди, складіть кругову діаграму хмарності (за місяць). Покажіть на ній число днів ясних, із суцільною та мінливою хмарністю.

7. Які дні переважали протягом місяця?

8. За даними таблиці побудуйте діаграму річної кількості опадів (дані для м. Києва). Про що можна дізнатися з цієї діаграми?

 АТМОСФЕРНІ ОПАДИ


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


АТМОСФЕРНІ ОПАДИ - Географія


АТМОСФЕРНІ ОПАДИ