АЗБУКА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ СИМВОЛІКИ

Культурологічний словник

АЗБУКА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ СИМВОЛІКИ – символіка абетки, створеної братами Кирилом (Костянтином) та Мефодієм у 863 році. Не одне століття вчені всього світу намагались розкрити таїну слов’янського алфавіту. Цікаві гіпотези висували М. Толстой, М. Трубецький, Ю. Чернохвостов, Ю. Степанов та ін. Напр., Ю. Чернохвостов вважав, що глаголиця, створена Кирилом, є утворенням “із трьох елементів, трьох Божественних символів – хреста (знака хреста), трикутника (символу Божественної Трійці), кола (символу всемогутності,

нескінченності та досконалості Бога)” (Степанов Ю. С. Кілька гіпотез про імена букв слов’янського алфавіту у зв’язку з історією культури // Вопросы языкознания. – 1991. – № 3. – с. 27). Одному із авторів цього Словника, професору О. І. Потапенку, вдалось розшифрувати кирилицю. На його думку, слов’янська азбука – це суцільний зв’язний текст, це Всесвітня молитва, Господній Заповіт людству (Логоса, Космічного Розуму). Літери кирилиці мали таке значення: а (аз) – я; б (буки) – літери (письмо, знаки); в (веди) – знати; г (глаголь) – мовити; д (добро) – добро, користь; є (есть) – є; ж (живете)
– життя духовне; s (зело) – дуже, сила і зелень (Природа); з – земля; і – й; и (иже) – котрий, який; к (како) – як, подібно; л (люди) – люди (народи); м (мыслите) – думати; н (наш) – наш; о (он) – він (табуйована назва Бога); п (покой) – мир, спокій і водночас (смерть); рцы – клятва і водночас закляття; с (слово) – Слово (Бог); т (твердо) – міцно, сильно; у (ук) – учіння, вчення, заповідь; ф (ферт)

– Бог-Отець; х – Христос (монограма); w (омега) – Дух Святий; ц (цы)

– Церква; ч (червь) – червоний, золото і водночас погибель; ш (ша)

– Трійця; щ (ща) – Трійця вічна, животворяща; ъ (ер) – є клятва; ы (еры) – е клятва; ь (ерь) – є клятва. О. І. Потапенко з’ясував, що в стародавній кирилиці закодовано глибоко символічне послання Бога (Логоса): “Я знанием (тайным) ведаю, говорящим: “Добро есть жизнь (духовная), зелень (Природа), земля и так, как народы мыслят наши (христиане). За эту уверенность говорит Слово (заповедь) твердое – учение (Библия) Бога, Христа, Духа Святого. Церковь – Золотая Троица, Троица вечно животворящая. Вот есть клятва. Вот есть клятва. Вот есть клятва!”. Дослідник твердо преконаний, що в слов’янській азбуці закодована пророча заповідь народам: “Бог – це добро, це життя, це єдиномисліє. Якщо ви хочете бути щасливими, живіть у праці, злагоді, чеснотах, навчайтесь, не порушуйте заповіді, клятви, дані Богу і ближньому!”. Тобто семантика тексту, який складають назви букв слов’янського алфавіту, перегукуються з християнським віровченням (Потапенко О. І. Всеслов’янська молитва // Відродження. – 1996. – № 4. – С. 49-50).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


АЗБУКА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ СИМВОЛІКИ - Культурологічний словник


АЗБУКА СЛОВ’ЯНСЬКОЇ СИМВОЛІКИ