Азійський спосіб виробництва

Азійський спосіб виробництва – початкова форма державного устрою, що виникає з розпадом первіснообщинного ладу, базується на антагонізмі общинного селянства і деспотичної держави, яку уособлюють бюрократичний апарат, наймана армія тощо. Найвищого розвитку А. с. в. набув у Китаї, Індії, Туреччині, Персії, Мексиці, Перу та в інших країнах. Основною формою власності А. с. в. була державна (на землю, іригаційні споруди, воду). Існували також залишки племінної власності, общинна власність ремісників, починало розвиватися приватне землеволодіння.

Держава здійснювала контроль за спорудженням та функціонуванням іригаційних систем і розподілом води, вирубуванням лісів, зовнішньою торгівлею, створенням страхового фонду, охороною території, будівництвом храмів, фортець, виконувала військові функції тощо. Основним класом безпосередніх виробників, яких експлуатували державні чиновники, були царські землероби й ремісники. Використовувалася також праця рабів, селян – общинників. Експлуатація общинного селянства, що складалося з патріархальних сімей, здійснювалася через вилучення натуральної ренти (що збігалася з податком) та виконання трудових
повинностей. А. с. в. поєднував у собі певною мірою ознаки рабовласницького і феодального способів виробництва. В межах А. с. в. почало зароджуватися товарне виробництво, виник купецький та лихварський капітал. Окремі елементи А. с. в. були властиві адміністративно-командній системі, яка існувала в СРСР, а також в Україні за роки незалежності, зокрема деспотизм державних чиновників, домінування державної власності в СРСР, наявність деяких ознак рабовласницької та феодальної експлуатації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Азійський спосіб виробництва - Економічний словник


Азійський спосіб виробництва