Predmety


Балансування державного бюджету. Дефіцит (профіцит) бюджету

УРОК 68

Балансування державного бюджету. Дефіцит (профіцит) бюджету

Мета уроку: формувати в учнів поняття про місце державного бюджету в бюджетній системі України; з’ясувати головні фактори, що впливають на формування державного бюджету; розкрити особливості різних підходів до балансування державного бюджету; ознайомити з поняттями “дефіцит” і “профіцит” державного бюджету; розвивати творчу активність, самостійність у формуванні нових знань; сприяти професійній орієнтації учнів.

Основні поняття: державний бюджет, бюджетні надходження, бюджетні витрати, дефіцит державного бюджету, профіцит бюджету, стійкий дефіцит, тимчасовий дефіцит, активний дефіцит; пасивний дефіцит; сеньйораж; секвестр.

Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

III. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Головне місце в бюджетній системі України посідає державний бюджет. Державний бюджет – це загальнодержавний фонд коштів, з якого органи державної влади отримують кошти для матеріального опосередкування свого функціонування. Бюджет – це великий кошторис, розпис доходів і видатків, що має бути узгоджений щодо термінів надходження і використання коштів. Тобто бюджет будь-якої держави – це її фінансовий план.

Державний бюджет має забезпечувати необхідними коштами фінансування заходів економічного та соціального розвитку загальнодержавного значення, а також міждержавних відносин.

Крім того, через державний бюджет здійснюється перерозподіл частини фінансових ресурсів між адміністративно-територіальними утвореннями України з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного станів, вирівнювання фінансового забезпечення.

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Як ви вважаєте, які фактори впливають на формування бюджету?

Фактори, що впливають на формування державного бюджету, можна поділити на три групи: економічні, політичні та соціальні.

Крім цього, фактори впливу на державний бюджет можуть бути такими.

1. Об’єктивними, до яких прийнято зараховувати: традиції, специфіку розвитку на певному історичному етапі, характер виробничих відносин та рівень розвитку продуктивних сил, що безпосередньо впливають на зміст бюджету, економічні особливості країни, природні особливості країни, соціальні особливості країни.

2. Суб’єктивними, до складу яких входять: тип держави, політика уряду у відповідний період, пріоритети розвитку, зовнішня та внутрішня економічна ситуація.

 Балансування державного бюджету. Дефіцит (профіцит) бюджету

Фактори, що впливають на формування державного бюджету

V. Вивчення нового матеріалу

Практичне використання бюджетних відносин для реалізації покладених на державу функцій дає змогу визначити, що стан бюджетного фонду залежно від різного співвідношення дохідної та витратної частин бюджету може бути дефіцитним, профіцитним і збалансованим.

Коли видатки бюджету перевищують його доходи, виникає від’ємне бюджетне сальдо, або дефіцит бюджету. Профіцит – це позитивне сальдо бюджету, тобто перевищення доходів над видатками. Збалансованим є бюджет, у якому видатки і доходи однакові. В економічній літературі наводиться також думка, що теоретично збалансованим є бюджет, у якому дефіцит або профіцит не перевищують 1 % від сукупного обсягу видатків.

Розрізняють поняття “стійкий дефіцит бюджету”, що існує в довгостроковому періоді, та “тимчасовий дефіцит”, спричинений касовими розривами у виконанні бюджету. Його також називають касовим дефіцитом – нестачею коштів бюджету в результаті незбігу термінів надходження доходів і здійснення видатків.

За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий та прихований.

Відкритий бюджетний дефіцит – це дефіцит, офіційно визнаний у законі про державний бюджет на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

За причинами виникнення бюджетний дефіцит може бути вимушеним і відомим.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і, відповідно, обмеженості фінансових ресурсів країни.

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, що передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо державного бюджету.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють активний і пасивний бюджетні дефіцити.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплату зарплати в бюджетній сфері тощо).

Головною причиною виникнення бюджетного дефіциту є відставання темпів зростання бюджетних доходів порівняно зі зростанням бюджетних видатків. Конкретні причини такого відставання зумовлені:

¦ кризовими явищами в економіці, що супроводжуються спадом виробництва, зниженням ефективності функціонування окремих галузей, інфляційними процесами;

¦ надмірними витратами на забезпечення державного управління;

¦ мілітаризацією економіки в мирний час;

¦ надзвичайними обставинами (війнами, епідеміями, масштабними стихійними лихами);

¦ надмірним зростанням соціальних видатків порівняно з темпами зростання валового внутрішнього продукту;

¦ необхідністю здійснення значних державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови. Це явище відбиває не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві.

У світовій практиці для фінансування дефіциту бюджету використовуються як інфляційні, так і неінфляційні джерела.

Неінфляційні джерела:

¦ фінансування дефіциту бюджету за рахунок запозичень на внутрішніх та зовнішніх фінансових ринках та за рахунок використання залишків бюджетних коштів. Внутрішні позики здійснюються через продаж державних цінних паперів (облігацій, векселів) або одержання кредиту в банку. Останню форму фінансування бюджетного дефіциту використовує місцева влада. Залучення для покриття дефіциту державного бюджету зовнішніх позик у таких міжнародних організацій, як Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, і в розвинених країнах та їхніх об’єднаннях на зразок ЄС характерні для країн, що розвиваються, а також усе більше використовуються країнами з перехідною до ринку економікою, у тому числі Україною;

¦ трансферти – фінансування у формі безоплатної та безповоротної фінансової допомоги.

Зменшити дефіцит бюджету уряд може також шляхом накопичення заборгованості – простроченням платежів за борги або куплені товари, а також за рахунок підвищення податків. Ці заходи також мають неінфляційний характер.

Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, що відбувається в результаті позик центрального банку уряду та купівлі центральним банком державних цінних паперів.

Кредитна емісія як спосіб покриття дефіциту широко використовувалась в Україні. З 1991 р. до 1995 р. кредити Національного банку були практично єдиним джерелом покриття дефіциту бюджету. З 1995 р. водночас із кредитами НБУ для фінансування дефіциту почали залучати внутрішні й зовнішні позики. З 1997 р. НБУ припинив пряме фінансування бюджетного дефіциту, і акцент було цілком перенесено на зовнішні та внутрішні джерела.

У країнах із ринковою економікою наявне конституційне закріплення незалежності національного емісійного банку від виконавчої та законодавчої влади. Емісійний банк не зобов’язаний фінансувати уряд, у такий спосіб ставиться заслін інфляційному вибуху, який стався б у випадку, якби гроші друкувались на замовлення уряду.

Дефіцит бюджету можуть покривати також додатковою емісією грошей. Унаслідок такої емісії розвивається неконтрольована інфляція, підриваються стимули для інвестицій, знецінюються заощадження населення, відтворюється бюджетний дефіцит.

У результаті монетизації дефіциту держава отримує сеньйораж – дохід від друкування грошей. Сеньйораж виникає за умов перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін. З огляду на це всі економічні агенти змушені сплачувати так званий інфляційний податок, який через більш високі ціни перерозподіляє частину їхніх доходів на користь держави.

Державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету є безпечнішими, ніж емісія, проте вони також певною мірою негативно впливають на економіку країни. По-перше, за певних умов уряд вдається до примусового розміщення державних цінних паперів і порушує ринкову мотивацію діяльності приватних фінансових інституцій. По-друге, навіть якщо уряд створює достатні стимули для купівлі юридичними та фізичними особами цінних паперів уряду, то державні позики, мобілізуючи вільні кошти на ринку позикового капіталу, обмежують можливість одержання кредиту приватними господарствами. Фірми, особливо невеликі та середні, не є для банків такими надійними позичальниками, як державні органи. Збільшення попиту на ринку позикового капіталу через нові державні позики сприяє подорожчанню кредиту – зростанню облікової ставки. Особливо складними є наслідки використання для покриття бюджетного дефіциту зовнішніх позик.

Держава зобов’язана формувати свою бюджетну політику так, щоб домогтися скорочення бюджетного дефіциту. До заходів, які сприяли б, з одного боку, збільшенню доходів бюджету, а з другого – скороченню державних видатків, можна зарахувати:

¦ спрямування бюджетних коштів на розвиток галузей, що визначають рівень економічної могутності держави, забезпечують упровадження у виробництво передових наукових технологій;

¦ створення сприятливих економічних умов для суб’єктів господарювання шляхом удосконалення податкової політики та інших складових бюджетного механізму;

¦ скорочення державного сектору економіки і, відповідно, бюджетного фінансування;

¦ залучення іноземного капіталу;

¦ зниження видатків на оборону й управління тощо.

Серед загальноприйнятих у світовій практиці методів боротьби з бюджетним дефіцитом існує й такий метод, як механізм секвестру видатків бюджету. Він уводиться в разі, коли в процесі виконання бюджету наявні перевищення граничного рівня дефіциту або значне скорочення надходжень доходних джерел бюджету. Секвестр – це вимушений антикризовий захід.

Секвестр бюджету – це пропорційне зниження бюджетних видатків (на 5, 10, 15 % тощо) щомісяця за всіма статтями бюджету впродовж того часу, що залишився до кінця фінансового року. Секвестру не підлягають захищені статті. Згідно з бюджетним кодексом України захищеними статтями видатків бюджету визнаються статті видатків державного бюджету України, обсяг яких не може змінюватись у разі проведення скорочення затверджених бюджетних призначень. Перелік захищених статей видатків державного бюджету України визначається законом про Державний бюджет України. Наприклад: оплата праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплата комунальних послуг та енергоносіїв; обслуговування державного боргу; поточні трансферти населенню; поточні трансферти місцевим бюджетам.

Розробка і послідовна реалізація заходів, спрямованих на збільшення доходів бюджету і скорочення його видатків, регулювання бюджетного дефіциту, цілеспрямоване керування його розміром разом з іншими економічними антикризовими мірами сприятимуть поверненню нашої країни на шлях соціально-економічного розвитку.

VI. Закріплення нових знань і вмінь учнів

1). Розв’яжіть тестові завдання.

1. Відповідно до форм прояву бюджетний дефіцит поділяють:

А) на активний, пасивний;

Б) відкритий, прихований;

В) вимушений, свідомий;

Г) правильної відповіді немає.

2. Джерела покриття бюджетного дефіциту:

А) державний кредит, прибуток;

Б) державна позика, грошова емісія;

В) міжнародний кредит, амортизаційні відрахування;

Г) євровалюта, золото, національний дохід.

3. В основу розмежування доходів між окремими ланками бюджетної системи покладено принцип:

А) територіальний;

Б) соціальний;

В) госпрозрахунковий;

Г) відомчий.

4. Структуру бюджетної класифікації в Україні розробляє:

А) Верховна Рада України;

Б) Кабінет Міністрів України;

В) Міністерство фінансів України;

Г) Національний банк України.

5. Виникнення бюджетного дефіциту зумовлене такими причинами (може бути декілька правильних відповідей):

А) спад суспільного виробництва;

Б) завищені витрати на реалізацію прийнятих соціальних програм;

В) підвищення витрат на оборону;

Г) зростання тіньового сектора економіки.

6. Місцеві бюджети за рівнем адміністративно-територіального поділу поділяються (може бути декілька правильних відповідей):

А) на обласні;

Б) державні;

В) районні в містах;

Г) сільські.

7. До захищених статей Державного бюджету України не належить (може бути декілька правильних відповідей):

А) нарахування на заробітну плату працівникам бюджетних установ;

Б) придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів;

В) оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

Г) надання державних грантів.

Відповіді: 1 – б; 2 – б; 3 – а; 4 – б; 5 – а-г; 6 – а, в, г; 7 – а-в.

2 ). Виконайте практичне завдання.

Здійсніть секвестр витрат бюджету за квартал і розрахуйте відсоток виконання затвердженого бюджету за витратами.

Вихідні дані

1. Надходження до бюджету (фактичні витрати після секвестру) за квартал – 3900 млн. грн.

2. Статті затвердженого бюджету і величина критичного мінімуму фінансування за кожною статтею наведено в таблиці.

№ з/п

Статті витрат бюджету

Витрати затвердженого бюджету, млн. грн.

Критичний мінімум фінансування (“захищені статті”), млн. грн.

1

Фінансування послуг загального призначення

1700

1100

2

Фінансування суспільних послуг

2051

1380

3

Фінансування послуг, пов’язаних з економічною діяльністю

990

400

4

Інші витрати

620

372

Разом

5361

3252

Розв’язання

1) Питома вага статей витрат бюджету, %: 1 – 31,7(1700/5361); 2 – 38,3; 3 – 18,5; 4 – 11,5 (разом – 100).

2) Різниця між фактичним надходженням і критичним мінімумом фінансування:

3900 – 3252 = 648 (млн. Грн.).

3) Фактичні витрати бюджету, млн. грн.:

1 – 1305,4 (648 • 31,7 % + 1100);

2 – 1628,2 (648 • 38,3 % + 1380);

3 – 519,9 (648 • 18,5 % + 400);

4 – 446,5 (648 • 11,5 % + 372);

(разом – 3900);

4) Частка виконання бюджету, %:

1 – 76,8 • (1305,4/1700); 2 – 79,4; 3 – 52,2; 4 – 72.

VII. Підсумок уроку

VIII. Домашнє завдання

1. Опрацювати теоретичний матеріал.

2. Проаналізувати, якими негативними явищами був зумовлений бюджетний дефіцит в Україні. Які саме джерела покриття дефіциту бюджету застосовувались в України впродовж періоду з 2008 по 2010 рік і чому?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...