Банкірські доми (контори)

Банкірські доми (контори) – приватно-групові банківські підприємства (торгові, акцептні, емісійні банки), що належать одному або групі банкірів, об’єднаних у товариство з обмеженою відповідальністю. На вищій стадії капіталізму найбільші Б. д.(к.) частково перетворюються на акціонерні банки і займаються переважно розміщенням акцій та облігацій різних компаній, внутрішніх і зовнішніх позик, валютними операціями, кредитуванням зовнішньої торгівлі та ін. Деякі Б. д. (к.) увійшли до складу могутніх банківських концернів та міжнародних банківських

об’єднань. У 70 – 90-ті XX ст. відбувалася універсалізація Б. д.(к.), розширювалися їх функції. Вони займалися емісійною діяльністю, страхуванням життя, біржовою спекуляцією, організовували консорціуми, надавали позики окремим великим компаніям, місцевим органам влади, брали участь у добуванні коштовних металів, у торговельних операціях з ними, а також надавали різноманітні інженерно-консультаційні послуги та ін. Кількість Б. д.(к.) у XX ст. в США скоротилися з 3000 до 80 (їх активи становлять менше 1% загальних капіталів комерційних банків). В Англії – майже 50 Б. д.(к.), у Німеччині – менше 200.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Банкірські доми (контори) - Економічний словник


Банкірські доми (контори)