Бавовняні сорочкові та платтєві тканини

Матеріалознавство швейного виробництва

АСОРТИМЕНТ ТЕКСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

ТКАНИНИ ДЛЯ СУКОНЬ ТА СОРОЧОК

Бавовняні сорочкові та платтєві тканини

Бавовняні сорочкові та платтєві тканини поєднані в одній групі, яка поділяється на 4 підгрупи: тканини літні, демісезонні, зимові та тканини з віскозними комплексними нитками. Класичні тканини – ситці, бязі, сатини виділені в окремі групи.

Ситці – це середні міткалі, гладкофарбовані або з яскравими друкарськими малюнками, які випускають з мусліновими, фуляровими, лощеними,

з жорсткими та напівжорсткими оздобленнями, з апретами, які не змиваються, з ефектом стиснення, гофрированими. їх виробляють чистобавовняними або бавовняно-сиблоновими (до 33% сиблону), з кардної пряжі лінійної щільності 18,5 текс по основі та 15,4 текс по утоку, з відносною щільністю ниток 47-54%) по основі і 34-40% по утоку, поверхневою щільністю 92-103 г/м2, шириною 53-100 см. Обробка ситців в швейному виробництві труднощів не викликає, але ситці

З жорсткими та лощеними оздобленням складніше розкроювати, при пошитті виробів з них швидше виникає затуплення голки, що може сприяти пошкодженню тканини в шві. Використовують

ситці для виготовлення жіночих та дитячих повсякденних літніх суконь, чоловічих та дитячих сорочок.

Бязі – більш щільні та грубі тканини, ніж ситці, за структурою вони подібні білизняним, але випускаються з яскравими друкарськими малюнками, з жорсткими, лощеними та сріблястими оздобленнями. їх виробляють чистобавовняними, з кардної пряжі 25 текс в основі та 29,4 текс в утоку, поверхневою щільністю 130-150 г/м2, шириною 100-120 см. Деякі бязі випускають тисненими. Друкарські малюнки різноманітні: у вигляді квіткових та геометричних візерунків, в смужку, клітинку, горошок. Використовують бязі для пошиття повсякденних літніх суконь, сорочок. Бязі з набивним малюнком в яскраву поздовжню смужку називаються адрас та алача і використовуються для виготовлення східних халатів. Бязі характеризуються підвищеною міцністю, малою розтяжністю, значною усадкою по основі (до 6%). Розкрій та пошиття виробів з бязі не викликають трудгощів.

Сатини – це гладкі блискучі щільні тканини сатинового переплетення з гребінної (10-15,4 текс в основі; 8,3-11,8 текс в утоку) або кардної (14,3-18,5 текс в основі; 11,8-15,4 текс в утоку) пряжі. їх відносна щільність по основі 50-64%, по утоку – 69-77%; поверхнева щільність – 107-137 г/м2; ширина – 60-95 см. Сатини випускають з яскравими друкарськими малюнками; оздоблення може бути м’яким або жорстким, деякі сатини випускають лощеними, тисненими; тонкі сатини мерсеризують. Аналогічні тканини атласного переплетення називають ластиками. Сатини мають гладку поверхню, високу стійкість до стирання, усадку до 2%. Використовують сатини для пошиття жіночих та дитячих літніх суконь, халатів, сарафанів і таке інше. Виготовлення швейних виробів з сатинів не викликає труднощів.

Літня підгрупа включає найбільш тонкі та легкі, малощільні тканини різного колористичного оформлення. Це класичні тканини полотняного переплетення: батисти, маркізети, вуаль, майя, вольта; тканини дрібновізерунчастих переплетень: крепи, каніфас; та різноманітні тканини нового асортименту ажурних, сітчастих та великовізерунчастих переплетень. Випускають їх відбіленими, пофарбованими в світлі тони та з друкарськими малюнками. Нарядні тканини випускають з вишуканими друкарськими малюнками під золото, срібло, перламутр, а також з малюнками рельєфного друкування.

Вольта – найбільш тонка, легка, напівпрозора та м’яка тканина з високою розтяжністю, що сприяє виникненню перекосів. Виробляють вольту з гребінної пряжі лінійної щільності 10 текс по основі та 8,33 текс по утоку; з відносною щільністю по основі 43%, по утоку – 31%; поверхневою щільністю 60 г/м2; шириною 80 та 90 см.

Батисти – тонкі тканини з гребінної пряжі, на відміну від вольти, більш щільні (52% та 38%); шириною 70-90 см; поверхневою щільністю 71 г/м2.

Маркізети – тонкі напівпрозорі тканини з крученої гребінної пряжі лінійної щільності 5,9 текс х 2 і в основі, і в утоку; пружні, жорсткуваті на дотик, сипучі. Поверхнева щільність маркізеті в – 70-76 г/м2, ширина – 78-80 см, відносна щільність ниток по основі та утоку відповідно 44 та 35%.

Вуаль – тонка напівпрозора тканина з гребінної пряжі лінійної щільності 11,8 текс і в основі, і в утоку; з відносною щільністю ниток по основі та утоку відповідно 42 та 33%; поверхневою щільністю 67-71 г/м2; шириною 75, 90 та 100 см.

Майя – тонка тканина типу ситця, але менш щільна (47 та 36%) та більш легка (78 г/м2); з гребінної пряжі лінійної щільності в основі 15,3 текс, в утоку -11,8 текс; шириною 80 см.

Крепи – це м’які пружні тканини крепових переплетень з кардної або гребінної пряжі середньої товщини з яскравими друкарськими візерунками.

Каніфас – м’яка тонка тканина з гребінної пряжі з малопомітним поздовжнім рубчиком, який створюється поздовжньо-смугастим переплетенням.

Тонкі сорочкові тканини виробляють поздовжньо-смугастими переплетеннями з ажурно-мереживними або рельєфними візерунками. їх випускають відбіленими або пофарбованими в пастельні тони, для надання блиску піддають мерсеризації або сріблясто-шовковистим оздобленням (СШО). Бавовняно-поліефірні сорочкові тканини виробляють простими та дрібновізерунковими переплетеннями з однониткової та скрученої гребінної або кардної пряжі, яка може містити 33-67% лавсану.

Демісезонна підгрупа включає тканини полотняного, саржевого, дрібно – та великовізерункових переплетень з однониткової або скрученої гребінної та кардної пряжі. Це класичні тканини: поплін, тафта, репс, шотландка, кашемір, шерстянка, піке та нові тканини, асортимент яких постійно поширюється.

Поплін та тафта – це нерівнощільні, так звані удавано репсові або рубчикові тканини, які виробляють полотняним переплетенням з скрученої гребінної пряжі в основі і в утоку; випускають їх відбіленими або гладкофарбованими в світлі кольори. Завдяки більшої щільності основних ниток (в два рази), поверхня тканини майже повністю створюється з основних ниток, а уточні нитки опиняються всередині, розташовуючись практично прямолінійно, це сприяє створенню поперечних рубчиків. В тканинах деяких артикулів даний рубчик може бути посиленим завдяки використанню більш товстого утоку. Мерсеризація надає попліну та тафті шовковистості. Тафта відрізняється від попліну більшими: товщиною ниток, поверхневою щільністю, щільністю та блиском. Недоліки цих тканин – підвищені обсипання та усадка по основі. Використовуються для виготовлення сорочок.

Репс – тканина типу тафти, але більш щільна, товста та важка, з яскраво вираженим рубчиком. Виробляють репси репсовим переплетенням, мерсеризованими, відбіленими, гладкофарбованими або надрукованими. Використовують для пошиття суконь та сорочок.

Шотландки – строкаті клітчасті тканини саржевого переплетення з кардної пряжі середньої та підвищеної товщини. В тканинах більшості артикулів в основі використовується кручена пряжа, а в утоку – некручена. Деякі види шотландок виробляють з пряжі фасонного кручення, дрібновізерунковими переплетеннями (переважно креповими на основі саржевих), з використанням штапельної пряжі або віскозних ниток в утоку. Це високоякісні тканини, які імітують вовняні шотландки. Шотландки виробляють середньою щільністю; вони легкорозтяжні, з усадкою 3-5%, потребують уваги при настиланні, при пошитті труднощів не викликають. Шотландки випускають шириною 63-105 см, поверхневою щільністю 95-158 г/м2.

Кашеміри подібні шотландкам, але їх випускають гладкофарбованими або надрукованими.

Шерстянки – це тканини крепових переплетень з кардної пряжі підвищеної товщини (подібно бязям). За зовнішнім видом нагадують вовняні платтєві крепи. Випускають шерстянки відбіленими, гладкофарбованими та найчастіше – надрукованими, шириною 78-100 см, поверхневою щільністю близько 130 г/м2. Це м’які, розтяжні тканини з усадкою 4-6%. Використовують для пошиття жіночих та дитячих повсякденних суконь.

Піке – це щільні тканини складного подвійного переплетення з випуклими поздовжніми рубчиками або жакардовими рельєфними візерунками. Випускаються переважно відбіленими, іноді гладкофарбованими та надрукованими. Використовуються для пошиття блуз та суконь.

Сорочкові бавовняно-поліефірні тканини (зміст лавсану 33-67%) демісезонної підгрупи більш важкі та щільні, ніж літні, їх виробляють світлофарбованими або строкатими в смужку та клітинку поздовжньо-смугастими переплетеннями з щільними атласними смужками різної ширини та форми. Такі тканини значно більш зносостійкі, ніж бавовняні; менш зминаються та усаджуються після прання. Бавовняно-сиблонові тканини (зміст сиблону – 33%) мають гладку поверхню, шовковистість та добрі гігієнічні якості.

Зимова підгрупа включає товсті теплі тканини з начісним ворсом, які виробляють з кардної пряжі середньої товщини в основі і пухкої апаратної пряжі в утоку. Це такі тканини, як фланель та бумазея, які відрізняються структурою та оздобленням.

Фланелі – це тканини репсового або саржевого переплетення з двостороннім рідким начосом, крізь який видно малюнок переплетення. Для основи використовується пряжа лінійної щільності 25 текс, для утоку – 50 та 83,3 текс. Відносна щільність ниток по основі – 42-60%, по утоку – 53-60%. Поверхнева щільність 178-258 г/м2, ширина – 58-95 см. Деякі артикули фланелей виробляють зі змішаної пряжі в утоці (до 20% віскозного волокна), що надає тканинам підвищений блиск.

Фланелі випускають відбіленими, гладкофарбованими та найчастіше – надрукованими. Тканини м’які, теплі, з усадкою 4-5%. Використовують фланелі для пошиття домашніх дитячих та жіночих суконь та халатів, теплих повсякденних сорочок, теплої натільної білизни, пелюшок.

Бумазея відрізняється від фланелі тим, що виробляється лише саржевим переплетенням та має односторонній рідкий начіс з лицевої або зворотної сторони. Бумазеї виробляють шириною 58-90 см, поверхневою щільністю 162-255 г/м2.

Використовують переважно для пошиття сорочок, іноді – для суконь та халатів.

Підгрупа бавовняних тканин з комплексними віскозними нитками включає тканини, які виробляють різними дрібно – та великовізерунковими переплетеннями, з бавовняної пряжі в основі та нескручених віскозних ниток в утоці. Такі тканини мають характерний блиск, їх випускають шириною 62-110 см, поверхневою щільністю 100-250 г/м2, з різним кольоровим оформленням: строкатими, відбіленими, гладкофарбованими, надрукованими. Такі тканини можуть давати притяжку в напрямку утоку при пранні. Використовують для пошиття сорочок та літніх суконь.

Поновлення асортименту бавовняних платтєво-сорочкових тканин здійснюється завдяки випуску тканин з хімічними волокнами, нових структур та з різноманітними сучасними оздобленнями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Бавовняні сорочкові та платтєві тканини - Матеріалознавство


Бавовняні сорочкові та платтєві тканини