БДЖОЛИ СЕРЕДНЬОРОСІЙСЬКІ – порода широко розповсюджена в лісовій зоні європейської частини Росії, в Україні, Білорусії, Прибалтійських країнах, Башкортостані, Південному Уралі.
Довжина Б. с. 12-14 мм, довжина хоботка – 5,7-6 мм. Забарвлення Б. с. сіре (чорне). Під час роїння закладають до 25- 30 маточників, відпускаючи не більше 6 роїв. Бджоли цієї породи зимостійкі, стійкі до нозематозу й менше уражаються падевим токсикозом, ніж інші породи.
Б. с. добре будують стільники, добре використовують медозбір із липи, гречки, зніту, білої конюшини.
Б. с. швидко реагують на зовнішні подразники, неспокійні, агресивні.
При огляді гнізда слід проявляти обережність: бджоли бігають по стільниках, тривожаться, звисають гронами й нерідко надають із нижнього бруска рамки. Якщо на вийнятому стільнику виявиться матка, вона припинить роботу, приєднається до сім’ї й метатиметься на стільниках.
Сім’ї
Одним із недоліків Б. с. є підвищена схильність до роїння, тому доводиться часто використовувати дим для їхнього заспокоєння, але після підкурювання бджоли накидаються на мед і п’ють його.
Ця порода добре переносить довгі зими, тому на Кавказі не прижилася: короткі маломорозні зими не дозволяють їй утворити нормальний клуб. У результаті всю зиму Б. с. перебувають у напівактивному, перезбудженому стані, що призводить до швидкого зношування організму.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)