Бонітування грунтів

Бонітування грунтів (лат. bonitus – доброякісність) – порівняльна оцінка якості Грунтів за їх агрономічними властивостями – родючістю окремих сільськогосподарських культур або груп біологічно близьких культур за приблизно однакових рівнів агротехніки, інтенсивності землеробства та природно-кліматичних умов. Така оцінка за природною родючістю виражається в балах при зіставленні й уточненні їх із середньою багаторічною урожайністю основних сільськогосподарських культур, а на природних кормових угіддях – за виходом сіна і зеленої

маси. До ознак, які найбільше впливають на урожайність сільськогосподарських культур, належать: потужність гумусного горизонту, відсотковий вміст гумусу, сукупні запаси гумусу, азоту, фосфору й калію в грунті, механічний склад, кислотність, ступінь насиченості грунту основами тощо. Вибір цих ознак здійснюється для кожного земельно-оцінного району. Крім того, при Б. г. необхідно виходити з урожайності на різних агровиробничих групах грунтів у межах земельно-оцінного району за зіставного рівня агротехніки та інтенсивності землеробства. Для цього складається шкала Б. г. – цифрові дані, які відповідають певним значенням природних ознак за різними групами грунтів. Отримані при Б. г. дані служать основою для економічної оцінки землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Бонітування грунтів - Економічний словник


Бонітування грунтів