ЦЕНОГЕНЕЗ

Екологія – охорона природи

ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у личинок комах; зовн. зябра і глоткові зуби у пуголовків, жовтковий мішок і зародкові оболонки (хоріон, алантоїс, амніон) у вищих тварин та ін. Завдяки Ц. організми мають високий потенціал стійкості й адаптації до чинників середовища існування.




ЦЕНОГЕНЕЗ