Централізація капіталу 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

Централізація капіталу – збільшення розмірів капіталу внаслідок добровільного об’єднання чи примусового злиття (поглинання) декількох самостійних капіталів. Набула поширення наприкінці XIX ст. завдяки переростанню продуктивними силами масштабів індивідуальної капіталістичної власності (капіталу), що виявилося у її неспроможності нагромадити достатньо капіталу для будівництва залізниць, великих металургійних підприємств та ін. Методом Ц. к. в цей період була організація акціонерних товариств. Завдяки Ц. к. виникла якісно нова форма

капіталу (акціонерний капітал), яка відкрила простір для розвитку продуктивних сил, розширила межі капіталістичного виробництва, підвищила його загальну ефективність, прискорила концентрацію виробництва і капіталу. Для перемоги над конкурентом могутніша компанія поглинає слабшу через купівлю контрольного пакета акцій. На зламі століть і на завершальному етапі перетворення однієї стадії на іншу (1898-1902) відбувалася перша хвиля злиттів і поглинань капіталу і створення незалежних промислових корпорацій з активами понад 6 млрд дол. (55% сукупних активів обробної промисловості). Друга хвиля Ц. к. – 20-ті

XX ст., зокрема період піднесення 1926-1929. Між першою і другою хвилями та після другої відбулася Ц. к. у межах монополістичного (олігополістичного), державного й державно-монополістичного капіталу. В межах монополістичного формою Ц. к. є поєднання банківського і промислового та утворення фінансового капіталу. Значних масштабів після Другої світової війни набула Ц. к. у межах державно-монополістичної форми, яка здійснюється через купівлю державою нерентабельних приватних і колективних капіталістичних підприємств у процесі платної націоналізації та наступної денаціоналізації, створення спільних акціонерних компаній, розпродажу державної власності та ін. Третя хвиля Ц. к. відбулася в 60-ті за панування державно-корпоративного капіталізму. Особливістю цього процесу стали конгломератні злиття й поглинання могутніми монополіями (олігополіями) менш могутніх, про що свідчить збільшення кількості великих компаній, що поглинаються, з активами понад 100 млн дол. Четверта хвиля поглинань у США – 80-ті. Основний виграш при цьому отримали власники монополії-інтегратора, частково – акціонери компаній, що поглиналися, оскільки вони продавали свої акції за ціною, на 30-50% вищою від ринкової, що посилило монополізацію капіталістичної власності, сприяло її пристосуванню до потреб розвитку продуктивних сил, зокрема до структурних зрушень в економіці. Такі злиття здійснювалися передусім на міжгалузевому рівні. Ц. к. супроводжувалася закриттям застарілих підприємств, технічною реконструкцією інших поглинутих підприємств і фірм, посиленням їх концентрації. Певний вплив на характер Ц. к. має антитрестівське законодавство. З розгортанням НТР звузилися масштаби економічно ефективних підприємств, що спонукало великі монополії до встановлення фінансового контролю за ними. Ц. к. в такому разі не супроводжується концентрацією виробництва, а означає його диверсифікацію. За державно-корпоративного капіталізму Ц. к. відбувається значною мірою під впливом податкової та структурної політики держави, контрактної системи та ін. У межах ЄС цей процес стимулюється структурними перетвореннями під егідою наднаціональних органів. П’ята хвиля Ц. к. – 90-ті XX ст. передусім у межах ЄС у сфері банківського капіталу. Так, лише 1999 тут відбулося 245 злиттів-поглинань капіталу на суму майже 150 млрд євро. Загалом у світі 1998 було зареєстровано приблизно 26 тис. випадків злиття-поглинання капіталу, на що витрачено майже 2,5 трлн дол.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

Централізація капіталу - Економічний словник

Схожі записи:

Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої...
Банківський нагляд Банківський нагляд – контроль за діяльністю банків з боку центрального банку; контроль банку за використанням наданого ним кредиту....
Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і...
Віримент Віримент – безготівковий переказ грошових коштів з рахунку одного клієнта банку на рахунок іншого....
Біржові товари Біржові товари – якісно однорідні й кількісно визначені товари, які повністю або частково продаються через біржі (товарні, валютні, біржі робочої сили). Кількісна визначеність товарів характеризується...
Кредит стандартний Кредит стандартний – кредит (незалежно від виду забезпечення), термін погашення якого ще не настав, або кредит, за яким своєчасно і в повному обсязі погашається основний...
Агрегація ринку Агрегація ринку (агрегация рынка) – об’єднання всіх або окремих сегментів товарного чи регіонального ринку з метою розширення сфери впливу на ринки, а також для кращого...
Ціни споживання Ціни споживання – витрати покупця на придбання та використання товару протягом нормативного періоду його споживання. Ц. с. включають контрактну ціну при купівлі товару, вартість транспортних,...
Дезігнація Дезігнація – 1) підпис осіб – кредиторів; 2) список зіпсованих товарів і товарів, що зазнають псування....
Маса критична Маса критична – обов’язковий набір якісно нових корисних властивостей товару, завдяки чому він відповідає сучасним вимогам....
Компанія з обмеженими акціями Компанія з обмеженими акціями – компанія, акції якої не можуть вільно продаватися іноземним особам....
Правило граничних і середніх витрат Правило граничних і середніх витрат – правило, згідно з яким граничні витрати повинні дорівнювати середнім у тому разі, якщо середні сягають максимуму....
Фінансові установи Фінансові установи – установи або організації, що входять до складу фінансової системи країни і регулюють фінансові ресурси. В Україні основними органами управління є Міністерство фінансів,...
Контора Контора – службове приміщення, офіс, адміністративна частина підприємства, організації, установи....
Ажіо Ажіо (ажио) – 1. Надбавка до ціни золота, що за умови золотого обігу стихійно складається на ринку в результаті знецінення паперово-грошових одиниць щодо золота. Обчислюється...
Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників....
Закон конкуренції Закон конкуренції (закон конкуренции) – закон економічного суперництва між товаровиробниками, підприємцями, фінансистами та іншими учасниками ринку, який полягає у прагненні забезпечити собі найвигідніші умови виробництва...
Форвард Форвард (англ. forvard – уперед) – форма термінових, швидких розрахунків, що здійснюються не пізніше як через два дні після закінчення угоди банками, торгово-промисловими фірмами з...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Ефект доходу Ефект доходу – вплив зміни ціни продукту на купівельну спроможність споживача і відповідно на кількість продукту, яку придбає покупець, зважаючи (або не зважаючи) на ефект...
Торгові договори Торгові договори – 1) чіткі взаємні домовленості двох чи більше сторін про купівлю-продаж товарів і послуг, які набувають чинності з моменту підписання. Суб’єктами Т. д....
Завдання організації Завдання організації – сукупність робіт або їх частина, які мають бути виконані певним способом у визначений термін....
Дрібносерійне виробництво Дрібносерійне виробництво – виробництво обмеженої номенклатури однорідної продукції невеликими серіями або партіями. Так, якщо обладнання переналагоджується протягом робочої зміни один або декілька разів, то таке...
Соціальна група Соціальна група – сукупність людей і трудових колективів, які виконують суспільно необхідну функцію в суспільному поділі праці, об’єднані спільними інтересами, необхідністю задоволення особистих, колективних, загальних...
Рабовласницький суспільний спосіб виробництва Рабовласницький суспільний спосіб виробництва – економічна система, яка базується на приватній власності на засоби виробництва та самого виробника – раба, позаекономічному примусі, а також на...