ЧАС ОСЬОВИЙ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЧАС ОСЬОВИЙ – термін, – запропонований К. Яспєрсом для характеристики істор. процесів, які відбувалися між 800 і 200 рр. до н. е., коли, на думку нім мислителя, відбувся найкардинальніший поворот в історії і з’явилась людина такого типу, який зберігся і донині Визначальним для своєрідності Ч. о. є, за Ясперсом, зникнення великих культур давнини, що існували протягом тисячоліть і передували Ч о., передусім тих, що виникли в Єгипті, Месопотамії долинах Інду та Хуанхе. Ч. о. розчиняє їх у собі, дає

їм загинути, незалежно від того, чи носієм нового є народ стародавньої культури, чи інші народи. Стародавні культури зберігають своє існування лише в тих своїх елементах, які ввійшли до Ч. о., але все, навіть найвеличніше, створене до Ч. о. сприймається як щось дрімаюче, таке, що не прокинулося, оскільки людина тих часів ще не сягнула справжньої самосвідомості.

Тим новим, що зумовило самобутність Ч. о. і відбулося в трьох великих культурних регіонах – Китаї, Індії та Заході (куди Ясперс, крім Європи, зараховує і культури Передньої Азії), якраз і було усвідомлення людиною буття в цілому, самої себе і своїх

меж шляхом рефлексії й пізнання абсолютності в глибинах самосвідомості та ясноті трансцендентного світу. Саме в цю епоху, вважав філософ, було розроблено основні категорії, якими ми мислимо і сьогодні, закладено основи світових та інших філософ, і реліг. вчень, що дійшли крізь тисячоліття до нашого часу – в Китаї вчення Конфуція, Лао Цзи, Мо Цзи, Чжуан Цзи, Ле Цзи та ін.; в Індії – Упанішади, буддизм; в Ірані – зороастризм; в Палестині – пророцтва Іллі, Ісаї, Єремії тощо; в Греції – духовний злет від Гомера до Аристотеля.

Всі витвори духовного багатства, пов’язані з цими та ін. іменами, виникли майже одночасно протягом небагатьох століть і незалежно один від одного. Однак попри всі відмінності інтенцій змісту, структури і форм опредметнення спільною атрибутивною характеристикою сьогочасних духовних пошуків є те, що людина тут, з одного боку, виходить за межі свого індивідуального існування, усвідомлюючи своє місце в розмитті цілісного буття; з другого – вперше стає на шлях, який вона покликана пройти саме як дана особистість, неповторна індивідуальність, спроможна при потребі навіть внутрішньо протиставити себе всьому світові як самітника, пророка, філософа, законодавця тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЧАС ОСЬОВИЙ - Довідник з соціології


ЧАС ОСЬОВИЙ