Час позаробочий

Час позаробочий – час, який працівник витрачає на нетрудову діяльність. Він охоплює: домашню працю, догляд за дітьми та їх виховання, задоволення побутових і фізіологічних потреб, заняття у вільний час (див. Час вільний), час на дорогу до роботи і з роботи та ін. Задоволення фізіологічних потреб передбачає витрати часу на харчування, сон, догляд за іншими членами сім’ї та ін. Ч. п. працівників села і значної частини міст включає працю в особистому підсобному господарстві, на дачних ділянках. Результатом праці у Ч. п. є виробництво певних товарів і надання послуг, тому така праця є продуктивною.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)


Час позаробочий - Економічний словник


Час позаробочий