Цивільна відповідальність без вини

Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

§ 24. Захист цивільних прав

4. Цивільна відповідальність без вини.

Однією з особливостей цивільно-правової відповідальності є те, що в окремих випадках вона настає навіть за відсутності вини. Це відрізняє цивільну відповідальність від кримінальної й адміністративної.

Найчастіше до відповідальності за відсутності вини притягають власників джерел підвищеної небезпеки. Джерело підвищеної небезпеки – це транспортні засоби, промислові підприємства, будівлі, що за своєю природою

становлять певну небезпеку для оточення, бо іноді можуть вийти з-під контролю людини, яка керує ними. Автомобіль може втратити керування на слизькій дорозі. На заводі внаслідок несприятливих природних обставин виходить з-під контролю хімічний процес. Власник такого об’єкта розуміє, що його власність породжує можливість небезпечних наслідків для оточення, але все-таки використовує автомобіль, підприємство здійснює будівництво. Через те закон покладає на нього підвищену відповідальність. Власник
джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати завдану цим джерелом шкоду незалежно від наявності вини. Отже, якщо автомобіль утратив керування й було пошкоджено торговий кіоск, власник автомобіля відповідатиме, навіть коли доведено відсутність його вини. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, несе саме власник. Якщо аварію спричинив автомобіль, що належить підприємству, унаслідок чого загинула людина й завдано матеріальної шкоди, то до кримінальної відповідальності за наявності вини притягатиметься водій, але збитки відшкодовуватиме не водій, а власник, тобто підприємство.

Іноді трапляється, що власник джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоду, звільняється від цивільної відповідальності. Уявімо, що під час паводку капітан катера не зумів утримати судно й воно зіткнулося з пароплавом, пошкодивши його. Завдано шкоду, але чи може капітан або власник катера як джерела підвищеної не­безпеки відповідати за це? Ні, бо вони не могли протистояти силі стихії, унаслідок якої завдано збитки. Отже, ідеться про дію непереборної сили і цс є підставою для звільнення відповідальності.

Громадянин, щоб покінчити життя самогубством, кидається під поїзд метро. Шкоду заподіяно, але сталося це внаслідок умисних дій того, хто постраждав. У цьому випадку відповідальність також виключається.

Існує поняття “казус”. Про казус ідеться тоді, коли між діями людини й завданою шкодою немає причинно-наслідкового зв’язку. Згадаємо приклад, що наводився на початку цього параграфа. Вийшли з ладу побутові електроприлади, на думку власника – унаслі­док раптового відключення електричного струму. Експертиза встано­вила, що пошкодження телевізора не пов’язане з цією подією, дався взнаки брак виробника. Отже, між діями управління електромере­жі – відключенням струму – і виходом телевізора з ладу немає зв’язку, тому й відповідальність електромережі неможлива.

Якщо цивільні права особи порушено, вона має право на самозахист, а також може звернутися за захистом до органів державної влади, місцевого самоврядування, а за потреби – до суду.

Законом установлено строк позовної давності, який обмежує можливість звернення до суду за захистом цивільних прав.

У разі, коли скоєно цивільне правопорушення, особу можна притягнути до цивільно-правової відповідальності. Вона має на меті насамперед поновлення майнових прав того, хто постраждав, відшкодування йому матеріальних збитків.

У разі завдання шкоди неповнолітніми віком до 14 років цивільну відповідальність нестимуть їхні батьки, а у віці 14-18 років – батьків можуть залучити до субсидіарної відповідальності.

.

 Цивільна відповідальність без вини




Цивільна відповідальність без вини