Демографічна криза в Україні

Демографічна криза в Україні – різке зниження народжуваності населення за значного переважання рівня смертності внаслідок погіршення репродуктивного здоров’я населення дітородного віку, поширення соціальних хвороб, міграції близько 7 млн. громадян України, в т. ч. 5 млн. жінок здебільшого дітородного віку та інші чинники. Так, з 1994 по 2004 чисельність населення в Україні скоротилась майже на 5 млн. осіб, а смертність – більше ніж удвоє перевищує народжуваність. Важливою причиною погіршення репродуктивного здоров’я населення є істотне

погіршення харчування переважної більшості населення і навіть голодування найбідніших верств. Про швидке поширення і значні масштаби соціальних захворювань свідчать такі дані: 1995 почалась епідемія туберкульозу, а 2003 у 2,5 разу було перевищено епідемічний поріг в Україні, за якого кількість хворих на туберкульоз перевищила 1% населення; поширилась епідемія ВІЛ-інфекції, внаслідок чого цією хворобою охоплено близько 500 тис. осіб, а за даними незалежних організацій – близько 1 млн. осіб; кількість
хворих алкоголізмом досягла майже 700 тис. осіб; кількість наркоманів, за неофіційними даними, досягла близько 1 млн. осіб, причому понад 70% з них – молоді люди віком до 29 років. Тому, за прогнозами ООН, чисельність населення України 2020 зменшиться до 40 млн. осіб, а 2050 – до 25 млн.. Основною причиною Д. к. в Україні є антинародна соціально-економічна та демографічна політика держави, яка найбільшою мірою проявилась під час перебування на посаді Президента України Л. Д. Кучми.




Демографічна криза в Україні