Державне управління Планування нормотворчої діяльності. Суб’єкти нормотворення з метою створення єдиної та узгодженої системи нормативних актів, визначення головних напрямів та забезпечення гласності нормотворчої діяльності, вдосконалення

Державне управління Монархія. Форма правління, за якої верховна влада в державі цілком або частково здійснюється однією особою, що належить до пануючої династії. Основними форми М.

Державне управління Система судів загальної юрисдикції. Система органів судової влади, що в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації та до якої входять усі суди,

Державне управління Ризик у державному управлінні. Невизначеність, пов’язана з можливістю виникнення в ході реалізації державного управління несприятливих ситуацій та наслідків, яка проявляється у неповноті або

Державне управління Суб’єкт-об’єктні відносини в системі державного управління. Відносини між суб’єктами та об’єктами державного управління. Суб’єкти державного правління не можуть існувати без відповідних об’єктів управління

Державне управління Теорія державного управління. Система узагальненого достовірного знання про становлення і розвиток державного управління. Її об’єктом є багатоаспектна управлінська діяльність системи та окремих органів

Державне управління Формування структури органів державної влади. Здійснюється за відомим принципом Г. Чандлера “стратегія визначає структуру” шляхом виділення цілей держави, визначення необхідних функцій для їх

Державне управління Система державної влади. Структурована єдність владних відносин, що складаються внаслідок діяльності держави, державних органів, а також посадових осіб, які реалізують інтереси держави в

Державне управління Державотворення (державне будівництво). Базовий напрям державного управління, діяльність якого забезпечує відповідні умови для формування та реалізації державної політики. Створення нової держави супроводжується певним

Державне управління Адміністративна етика. Сукупність правил і форм поводження з людьми у службово-посадових взаєминах, що дозволяє виявити повагу до них, сприяючи встановленню між керівниками і

Державне управління Інформаційно-методичний ресурс. Упорядкована множина документів чи будь-яких інших даних, яка має індивідуальний доступ і створюється для задоволення потреб у різноманітній інформації. В державно-управлінській

Державне управління Теоретичні підходи до вивчення державної політики. Основні з цих підходів представлені такими школами. Інституціоналізм розглядає державну політику як результат діяльності державних інститутів (уряд,

Державне управління Кабінет Міністрів. України Вищий орган у системі органів виконавчої влади, яка складається з К. М. У., центральних органів виконавчої влади, до яких належать

Державне управління Державний режим. Спосіб функціонування політичної системи і держави, що характеризує реальний поділ політичної влади і вплив у державі та суспільстві. Позначає конкретні форми

Державне управління Криза як соціально-політичний феномен. Тимчасове призупинення або припинення функціонування окремих елементів чи інститутів політичної системи; значне поглиблення і загострення наявних політичних конфліктів, політичної

Державне управління Місцеве самоврядування. Гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого

Державне управління Моніторинг. Спеціальна підсистема системи управління. пов’язана з отриманням і аналізом інформації щодо певного об’єкта управління. Є механізмом реагування на зовнішні загрози і відхилення

Державне управління Громадянське суспільство. Поняття, що вживається для позначення всієї сукупності існуючих у суспільстві відносин, які не є державно-політичними, тобто для позначення такого аспекту життєдіяльності

Державне управління Форми державного правління. Способи організації вищої державної влади, що визначають її формальне джерело, порядок утворення й оновлення органів державної влади, принципи взаємодії органів

Державне управління Виконавчі органи рад. Органи, які відповідно і в межах законодавства створюються сільськими, селищними. міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для

Державне управління Державна влада. Інструмент забезпечення існування держави та досягнення її цілей, її обов’язковий атрибут. Д. вл. поділяють на так звані “гілки” – законодавчу, виконавчу

Державне управління Державні резерви. Стратегічні запаси сировини, матеріалів, палива, деяких видів техніки, продовольства та інших матеріальних продуктів, необхідних для безперервного функціонування економіки на випадок надзвичайних

Державне управління Конфедерація. Міждержавний союз, утворений шляхом підписання міжнародною договору, члени якого повністю зберігають свій державний суверенітет. Основними ознаками К. є: відсутність єдиної території міждержавного

Державне управління Глава держави. Найвища посадова особа держави, яка за Конституцією визначає внутрішню і зовнішню політику, представляє країну в офіційних церемоніях усередині країни таза її

Державне управління Державна служба. Особливий інститут сучасної держави, через який здійснюється діяльність держави, функціонування її управлінського апарату. Д. с. – це спеціально організована професійна діяльність

Державне управління Законодавство. Система законів і підзаконних нормативно-правових актів.

Державне управління Державний апарат. Основна ланка механізму держави, що забезпечує повсякденну роботу системи органів влади й управління щодо здійснення практичних заходів, спрямованих на реалізацію функцій

Державне управління Бюрократія. Позначення адміністративних і технічних аспектів організації, що забезпечують прийняття і виконання рішень. Існує кілька підходів до визначення бюрократії. Залежно від оцінки ролі

Державне управління Програма економічного розвитку. Документ, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного та соціального і соціального розвитку, засоби й шляхи їх досягнення, формується взаємоузгоджена

Державне управління Міграційна політика. Частина соціально-економічної та етнонаціональної політики, спрямована на регулювання переміщення населення в межах країни і частково за її межі, на формування раціональної

Державне управління Методи теорії державного управління. Група методів, спрямованих на дослідження теоретичних проблем державного управління. Серед них структурно-функціональний, інституціональний, поведінковий, порівняльний, історичний методи тощо. Структурно-функціональний

Державне управління Урядова криза. Стан у здійсненні державно-владних повноважень урядом країни, коли він увесь або його частина відходить від виконання узгодженої і схваленої парламент ом

Державне управління Елементи адміністративної діяльності. Складові частини системи адміністративної діяльності. До основних з таких елементів можна віднести: планування (вибір підходів і зазначення засобів для досягнення

Державне управління Державно-управлінська інформація. Частина соціальної інформації, яка виділяють з її загального масиву за критерієм використання в державно-управлінських відносинах. Містить дані щодо розвитку політичної, економічної,

Державне управління Принципи державного управління. Проти закономірностей, відношення або взаємозв’язки суспільно-політичного характеру й інших груп елементів державного управління, висловлені у вигляді певного наукового положення, що

Державне управління Парадигма державного управління. Початкова концептуальна схема, модель постановки проблем і їх вирішення, методів дослідження у сфері державного управління, домінуюча впродовж певного історичного періоду.

Державне управління Конфлікти у сфері державного управління. Об’єкт конфліктів у сфері державного управління – розпорядження владою, К. с. д. у. мають системний характер і являють

Державне управління Урядові установи&nbsp і організації, підпорядковані міністерствам. Залежно від покладених на них функцій існують такі різновиди урядових установ і організацій, безпосередньо підпорядкованих міністерствам: департаменти,

Державне управління Державні монополії. Галузі, де збереження конкуренції недоцільне не тільки внаслідок її економічної неефективності, але й внаслідок особливої ролі цих галузей у формуванні загальних

Державне управління Документообіг у системі державного управління. Процес переміщення документів, що використовуються в службовій діяльності державних органів, починаючи з моменту створення або отримання до завершення

Державне управління Категорії державного управління. Поняття, що відображають найбільш загальні і фундаментальні властивості, відношення та зв’язки у державному управлінні як сфері діяльності та галузі науки.

Державне управління Пріоритетні напрями науково-технологічної та промислової політики в Україні. На період до 2004 р. це: структурна перебудова економіки України на базі визначених пріоритетних напрямів

Державне управління Акти Президента України. Укази й розпорядження Президента України, які є підзаконними правовими актами. Укази Президента України носять нормативний характер, якщо вони стосуються не

Державне управління Секретаріат Кабінету Міністрів України. Апарат Кабінету Міністрів України забезпечує організаційну, інформаційно-аналітичну та матеріально-технічну його діяльність. С. К. М. У. забезпечує проведення засідань Кабінету

Державне управління Джерела вдосконалення державного управління. Будь-який чинник, що призводить до вдосконалення державного управління. До джерел і ресурсів, здатних удосконалити державне управління, належать такі: територіальний

Державне управління Прийняття рішень в державному управлінні. Результат діяльності суб’єктів державного управління, спрямованої на вирішення певних проблем державного рівня, які, в свою чергу, асоціюються з

Державне управління Система державного управління. Система, елементами якої є: суб’єкт державного управління, тобто органи державної влади; об’єкти державного управління, тобто сфери та галузі суспільного життя,

Державне управління Легітимність державної влади. Законне, правомірне формування та здійснення державної влади. Якщо законність – це показник відповідності вчинків або дій вимогам юридичних норм, то

Державне управління Процес державного управління. Свідома і цілеспрямована послідовна діяльність, пов’язана з реалізацією державно-владних повноважень суб’єктами державного управління, внаслідок чого відбувається зміна суспільних станів, подій

Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д.

Державне управління Аналіз політики. Кваліфіковане застосування інтелекту до вирішення суспільних проблем, осмислення політики, яке спирається на багатогалузеву основу, що охоплює як природничі, так і суспільні

Державне управління Система органів місцевого самоврядування. Сукупність організаційних форм і політико-правових інститутів прямого волевиявлення жителів певної території. До органів місцевого самоврядування належать: безпосередні органи –

Державне управління Державне замовлення. Засіб державного регулювання економіки шляхом формування на контрактній (договірній) основі складу та обсягів продукції, необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів

Державне управління Територіальна громада. Це спільнота мешканців населених пунктів (сіл, селищ, міст), об’єднана загальними інтересами власного життєзабезпечення, самостійного, в межах законів, вирішення питань місцевого значення

Державне управління Державні соціальні стандарти. Гарантований державою рівень послуг на душу населення в межах усієї території країни, які надаються органами влади і фінансуються за рахунок

Державне управління Правова держава. Правова форма організації і діяльності публічної політичної влади і її взаємовідносин з індивідами як суб’єктами права. Виокремлюють такі ознаки П. д.:

Державне управління Державна етнополітика. Система тактико-стратегічних дій, заходів і напрацювань держави як основного політичного суб’єкта й інституту в галузі етноісторичних, етико-культурницьких і міжетнічних відносин народів-етносів

Державне управління Державний бюджет. Річний план державних витрат і джерел їх фінансового покриття. Бюджетне планування являє собою визначення тієї частини фінансових ресурсів, яка в майбутній

Державне управління Концепція вимушеної. Полягає в тому, що з множини можливих альтернатив люди здатні бачити лише раціональності деякі з них, а тому здебільшого задовольняються не

Державне управління Антимонопольна політика. Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної,

Державне управління Моделі державного управління. Описи системи державного управління, що відображають певні групи її властивостей. Найпоширенішими серед них є морфологічний (структурний), функціональний та інформаційний описи

Державне управління Суспільні проблеми. Потреби, які набули значущості для великих груп населення. Існують два підходи до виділення суспільних проблем: на основі чисельності людей, яких вони

Державне управління Державне регулювання в умовах ринкової економіки. Вплив держави на економічну систему, Спрямований на досягнення цілей її економічної політики. В умовах ринкової економіки зберігається

Державне управління Адміністрація Президента України. Постійно діючий орган, що утворюється Президентом України відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень як глави держави.

Державне управління Управлінська культура. Суттєва складова сучасного управління, основні елементи якої – метод і стиль управлінської діяльності. У. к. виявляється через комплекс уявлень про систему

Державне управління Лобізм. Проникнення зацікавлених груп у партійно-політичну та державно-управлінську сферу з мстою забезпечення своїх інтересів. Роль суб’єктів лобістської діяльності, тобто зацікавлених груп, залишається виключно

Державне управління Програмно-цільовий підхід у державному управлінні. Найпоширеніший на сьогодні засіб реалізації державної політики, який пов’язує цілі політики (плани, проекти) з ресурсами за допомогою цільових

Державне управління Стиль державного управління. Система засобів, форм і методів повсякденного функціонування посадових осіб та органів державної влади й місцевого самоврядування, заснована на відповідних принципах,

Державне управління Державна політика у сфері державної служби. Політика держави у сфері державної служби, головною метою якої є забезпечення її високого професіоналізму та залучення до

Державне управління Критерії та орієнтири соціальної політики держави. Відображуються в загальноприйнятих у світовій практиці показниках соціального розвитку: індекс людського розвитку, рівень освіти, середня тривалість життя,

Державне управління Природоохоронна діяльність держави. Сукупність усіх заходів держави, спрямованих на збереження, відновлення і поліпшення сприятливих природних умов, забезпечення раціонального природокористування та попередження екологічної небезпеки.

Державне управління Місцеві державні адміністрації. В Україні є єдиноначальними органами виконавчої влади загальної компетенції, що уособлюються головами М. д. а., які призначаються на посаду за

Державне управління Принципи проектування програм структурної перебудови економіки. Вихідні положення, на яких засновується проектування програм структурної перебудови економіки. Серед найсуттєвіших можна виокремити такі: обов’язкове обгрунтування

Державне управління Ієрархія рішень. у державному управлінні Система рішень в ієрархічній структурі державного управління. В останній можливі різні тенденції зв’язків та потоків рішень. Перша з

Державне управління Контроль у сфері державного управління. Важлива функція державної влади та управління, яка дозволяє не тільки виявити, але й запобігти помилкам і недолікам у

Державне управління Державно-управлінські впливи. Суспільна потреба, інтерес і мета в управлінні, які усвідомлені суб’єктом державного управління, юридично і нормативно визначені та практично здійснюються в його

Державне управління Програма діяльності Кабінету Міністрів України. Документ, який містить концептуальне викладення стратегії діяльності, засобів та строків виконання завдань Кабінету Міністрів України на період його

Державне управління Соціальна держава. Призначення терміна “соціальна держава”- підкреслити здатність держави здійснювати сучасну соціальну політику, спрямовану на створення системи соціального захисту, соціальних гарантій, соціального партнерства.

Державне управління Зв’язки з громадськістю. Цілеспрямована взаємодія структур державного апарату в системі державного управління (органів, організацій і установ) з громадянами і суспільними інститутами, яку можна

Державне управління Культура державного управління. Комплексне поняття універсального характеру, що відображає конкретні форми взаємодії людей та організацій у процесі здійснення владно-управлінських відносин, які виявляються в

Державне управління Види державних органів. Розподіляються за такими ознаками: за формами і методами здійснення функцій державного управління (політичні, економічні, адміністративні, фінансові, каральні, контрольно-наглядові, консультаційні, координаційні);

Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють

Державне управління Соціальна технологія. У поєднанні ці широковживані слова мають принципово новий зміст і являють собою спеціальний термін та певну соціально-гуманітарну категорію. Виникнення цього терміна

Державне управління Врахування людського фактора в державно-управлінській діяльності. Людський фактор є центральним у процесах державного управління. Ефективна державно-управлінська діяльність можлива тільки внаслідок позитивного, відданого та

Державне управління Міністерство. Головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Типовими функціями М., характерними для

Державне управління Закон. Нормативно-правовий акт органу законодавчої влади або самот народу, який регулює найважливіші суспільні відносини, приймається в особливому порядку і має найвищу юридичну силу.

Державне управління Федерація. Форма державного устрою, за якої складові державні утворення – суб’єкти Ф. – мають певну юридичну і політичну самостійність. Ф. – це союзна

Державне управління Інститут президентства. У сучасному розумінні – це система управлінських відносин у системі державної влади, обумовлених наявністю одноосібного глави держави, який отримує свої повноваження

Державне управління Аналітичне забезпечення державно-управлінської. Передбачає дослідження певних процесів, явищ, об’єктів державного управління шляхом їх розкладу на більш прості складові, встановлення взаємозв’язків та діяльності взаємодії

Державне управління Механізми державного управління. Практичні заходи, засоби, важелі, стимули за допомогою яких органи державної влади впливають на суспільство, виробництво. будь-яку соціальну систему з метою

Державне управління Олігархія. Належність влади у державі невеликій групі людей на основі родового походження, багатства або входження до правлячої еліти чи групи. Функція О. –

Державне управління Принципи організації роботи керівника. Вихідні положення та норми поведінки, на яких засновується організація роботи керівника. Серед них можна виділити принципи єдиноначальності; першого керівника;

Державне управління Нормативні акти. Рішення органів державної влади нормативного характеру, тобто приписи, які Розраховані на постійну або багаторазову дію. H. a. мають відповідати принципам верховенства

Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура

Державне управління Державне управління. Практичний, організуючий і регулюючий вплив держави на суспільну життєдіяльність людей з мстою її упорядкування, зберігання або перетворення, що спирається на її

Державне управління Напрями вдосконалення державного управління. Визначені шляхи вдосконалення державного управління. Серед них: поліпшення державного і зміцнення взаємодій між керівниками й управління керованими компонентами системи

Державне управління Відомство. Вид органу виконавчої влади, який здійснює разом із функціями загального управління спеціалізоване регулювання тих або інших сторін суспільного життя. Відомства є самостійними

Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і

Державне управління Зворотний зв’язок у системі державного управління&nbsp. Вилив результатів функціонування системи державного управління на характер цього функціонування. У системі державного видається можливим управління виділити

Державне управління Місія держави. Головна мета діяльності держави та відповідного процесу державного управління, яка власне і є причиною їх здійснення та існування взагалі. М. д.

Державне управління Теорія раціональної бюрократії. Визначає організацію сучасного типу, що прийшла на зміну установам, заснованим на традиціях або індивідуальній харизмі. Згідно з цією теорією бюрократія

Державне управління Законодавча влада. Одна з гілок державної влади, її важлива підсистема, основними функціями якої є представництво інтересів громадян (виборців) та прийняття законів, інших правових

Державне управління Адміністративна реформа. Вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так

Державне управління Структурна політика. Визначає вплив держави на всю сукупність галузей економіки, на формування і розвиток галузевих та міжгалузевих структур, їх територіальне розміщення, організаційно-інституціональні пропорції,

Державне управління Управлінські технології. Сукупність методів і процесів управління, а також науковий опис способів управлінської діяльності, у тому числі управлінських рішень для досягнення цілей організації.

Державне управління Акти Кабінету Міністрів України. Постанови і розпорядження, які Кабінет Міністрів України видає у межах своєї компетенції на основі та на виконання Конституції України,

Державне управління Держава у навколишньому світі. Держава, як і всі інші соціальні організації, є відкритою соціальною системою, і їй притаманний взаємозв’язок з іншими державами світу,

Державне управління Політична воля&nbsp.; Найважливіша соціально-філософська і політико-правова проблема, що має велике значення для практики механізму здійснення державного управління. Державно-управлінський вплив містин, владно-вольову вимогу суб’єктів

Державне управління Програмна оцінка. Оцінка процесу виконання та фактичних результатів програм, що або завершені, або перебувають на стадії здійснення. Розрізняються оцінка виконання та оцінка наслідків.

Державне управління Регламент органу державного управління. Документ, який встановлює порядок організації та регулює організаційно-процедурні питання діяльності певного органу державного управління. Здебільшого, він містить сукупність норм,

Державне управління Унітарна держава. Це єдина централізована держава, не поділена на самоврядні одиниці. Унітарна форма державного устрою характеризується такими ознаками: за наявності єдиної території існує

Державне управління Світська держава. Держава, в якій не існує офіційної, державної релігії і жодне з вірувань не визнається обов’язковим, переважним і не впливає на державний

Державне управління Методи державного управління. Способи владного впливу державних органів на пронеси суспільного і державного розвитку, на діяльність державних структур і конкретних посадових осіб. М.

Державне управління Виконавча влада. Одна із трьох гілок державної влади, яка відповідно до конституційного принципу поділу державної влади покликана розробляти і втілювати державну політику щодо

Державне управління Типове та унікальне в державному управлінні. Типове – це загальна якість безлічі елементів державного управління, в кожному з яких може бути представлене в

Державне управління Сфера і галузь суспільного життя. Соціально-громадська сфера, в якій люди об’єктивують свої життєві потреби й інтереси, на підставі і в процесі чого мають

Державне управління Державна програма. Документ, який визначає стратегію розв’язування найважливіших соціально-економічних, екологічних, науково-технічних, інших проблем загальнодержавного значення, включає комплекс взаємопов’язаних заходів і завдань, спрямованих на

Державне управління Правове регулювання державного управління. Приведення суспільних відносин, що складаються у сфері організації і діяльності органів державної влади, у відповідність до вимог і дозволів,

Державне управління Державно-владні повноваження. Компетенція державних органів щодо здійснення правотворчої, правозастосовної й правоохоронної діяльності і практично реалізуються у відповідних владно-управлінських рішеннях, які закріплюються в юридично

Державне управління Функції державного. Реальні, силові, цілеспрямовані, організуючі та регулюючі впливи на певне явище, відношення чи стан (стан Ф. д. у. відображає зміст та характер

Державне управління Державний службовець. Особа, яка обіймає посаду в державному органі або його апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та отримує заробітну плату

Державне управління Концепція влади управління. Певний спосіб розуміння влади як механізму управління. Владою є внутрішньо як механізму властиві суспільству вольові відносини, що забезпечують функціонування системи

Державне управління Державне прогнозування і соціального розвитку. Науково обгрунтоване передбачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економічного економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та

Державне управління Адміністративно-політична еліта. Прошарок, який править суспільством і є носієм найбільш характерних політико-управлінських якостей та функцій. Особлива роль А. п. е. відображена в теоріях

Державне управління Центральні органи виконавчої влади. Новий вид органів виконавчої влади в Україні, особливістю якого є те, що всі питання їх правового статусу та взаємовідносин

Державне управління Організаційні відносини. Відносини координації та субординації в організаційних структурах. Перші з них – це відносини управлінських ланок і виконавців за управлінською горизонталлю, а

Державне управління Програмний аналіз. Дослідницький процес перевірки обгрунтованості тверджень щодо причинних взаємозв’язків між заходами органів державною управління та їх результатами. Він застосовується при дослідженнях альтернативних

Державне управління Ресурси державної влади й управління. Ресурси як носії влади (суб’єкти державного управління) використовують для забезпечення керованості інших учасників державно-управлінських відносин (суб’єктів і об’єктів

Державне управління Конституціоналізація. Закріплення системи суспільно-політичних відносин, які панують у державі і Суспільстві, в основному законі країни – конституції. Більшість сучасних держав будуються і функціонують

Державне управління Норми права. Встановлені державою загальнообов’язкові правила належної поведінки. Вони, як і все право загалом, спрямовані на врегулювання і розвиток певних суспільних відносин. У

Державне управління Аналіз впливу. Спеціальна управлінська технологія для систематичної оцінки позитивних і негативних наслідків впливу державного регулювання, інструментами якого слугують вивчення конкретної практики, модель витрат,

Державне управління Наука державного управління. Самостійний напрям науки управління, об’єктом дослідження якого є державне управління як певний вид діяльності. Держава відрізняється від інших організацій вирішенням

Державне управління Форми державно-управлінської діяльності. Зовнішні, постійні й типізовані вияви практичної активності державних органів щодо формування й реалізації управлінських цілей і функцій та забезпечення їх

Державне управління Парламент. Загальна назва вищого виборного представницького органу законодавчої влади держави. До функцій будь-якого парламенту входять: вироблення законопроектів, обговорення й прийняття законів; утворення уряду

Державне управління Судова влада. Сфера публічної й різновид державної влади, одна з її гілок, покликана самостійно і незалежно здійснювати правосуддя. Як правило, С. в. представлена

Державне управління Державна політика. Напрям дій або утримання від них, обрані органами державної влади для вирішення певної проблеми або сукупності взаємопов’язаних проблем. Д. п. с

Державне управління Республіка. Форма правління, за якої всі вищі органи державної влади або обираються, або формуються загальнонаціональними представницькими установами. Парламентська республіка – це форма республіканського

Державне управління Функції держави. Основні види діяльності держави, серед яких є необхідні для існування у будь-якій державі впродовж усього періоду її існування, а тому фактично

Державне управління Методологія формування словника-довідника При підготовці будь-якого словника насамперед необхідно визначити перелік статей, які мають бути в ньому відображені. Відомим і найпоширенішим шляхом визначення

Державне управління Стратегічне планування в державному управлінні. Планування цілей розвитку держави, що передбачає пошук оптимального набору траєкторій її руху, зорієнтованих на досягнення певних довгострокових цілей

Державне управління Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади.

Державне управління Базові цінності демократичного суспільства. Явища, процеси, норми життя, утвердження й розвиток яких має найбільше значення для демократичного суспільства. Найважливіші з них такі: державність,

Державне управління Конституційний Суд. Специфічна судова система правової держави, функція якої полягає у забезпеченні дотримання конституції, захисті прав громадян, у встановленні відповідності нормативно-правових актів вимогам

Державне управління Нормотворчий процес. Спеціальна організаційно-правова діяльність уповноважених суб’єктів, яка полягає в ініціюванні, підготовці, розгляді проектів, прийнятті нормативних актів та введенні їх у дію. Н.

Державне управління Регіональне управління. Державне управління, що здійснюється органами державної влади великих адміністративно-територіальних одиниць (областей, губерній, країв, федеральних земель тощо) в межах їх компетенції. Головною

Державне управління Авторитаризм. Недемократичний політичний режим, для якого характерна сильна особиста диктатура однієї людини або вузької групи осіб, яка встановлена недемократичними процедурами і не підконтрольна

Державне управління Держава. Основний інструмент політичної системи суспільства, що здійснює управління останнім, охорону його економічної та соціальної структури, організацію і впорядкування соціально неоднорідного суспільства, забезпечення

Державне управління Державний комітет. Центральний орган виконавчої влади, який, не формуючи безпосередньо урядову політику, покликаний сприяти міністерствам та уряду в цілому в реалізації цієї політики

Державне управління Функції влади. Основні види діяльності влади, що є похідними від її сутності та мають їй відповідати. До Ф. в. належать: організаційна, мотиваційна, регулятивна,