Державний устрій

Державне управління

Державний устрій. Територіально-організаційна структура держави, яка визначає порядок поділу країни на складові частини, правовий статус останніх, порядок відносин центральних і периферійних органів влади. За устроєм держави поділяються на унітарні, федеративні й конфедеративні. Україна є унітарною державою. Унітарна – це цілісна, єдина держава, частини якої є тільки адміністративно-територіальними підрозділами. За умов унітаризму існує єдина для всієї держави система права, однотипна схема організації й підпорядкування

органів влади, єдина конституція. спільна центральна влада, урядова вертикаль. У світі є багато унітарних держав, проте більшість складають держави із федеративним устроєм (Федеративна Республіка Німеччина, Російська Федерація тощо). Для останніх характерне розмежування сфер компетенції федеральної (центральної) влади та влади суб’єктів федерації. Останні є рівноправними суб’єктами федерації, що володіють відносною юридичною, політичною та економічною

Самостійністю, можуть маги свій адміністративно-територіальний поділ. Стосовно федеральної системи вони є підсистемами. Порядок

їх організації, процедури і межі юрисдикції визначаються федеральною конституцією. Органи влади й управління суб’єктів федерації, зазвичай, копіюють федеральну структуру, але можуть і відрізнятися. Конфедерація – це міждержавний союз, утворений шляхом підписання міжнародного договору, члени якого повністю рівноправні і зберігають свій державний суверенітет. Кожна держава, що входить у конфедерацію, має свою незалежну систему органів влади й управління, власне громадянство, свою валюту, національну армію, незалежне законодавство, правову і судову системи. Для координації дій держави члени конфедерації створюють політико-адміністративні органи. Вони проводять загальну, узгоджену міжнародну політику, що не виключає самостійної позиції в конкретних питаннях.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


Державний устрій - Державне управління


Державний устрій