Соціологія короткий енциклопедичний словник
ДІАГНОЗ СОЦІОЛОГІЧНИЙ – оцінка, опис засобом соціол. пізнання фактичного внутрішнього стану соціального об’єкта (процесу, явища, ін-ту та ін.) за певним набором більш-менш сталих для нього показників. У професійному відношенні Д. с. являє собою один з найбільш високих рівнів аналізу соціальної реальності, що грунтується на методах комплексного кількісно-якісного її вивчення. Звичайно ж, передбачається насамперед нагромадження якомога повної інформації про діагностований об’єкт у результаті
Особлива проблема Д. с. – визначення статичних та динамічних параметрів явища чи процесу, що діагностується, обгрунтування їх еталонних значень, з якими можна порівнювати поточні значення цих параметрів. Показники, за якими діагностується об’єкт, мають стосуватися визначальних його характеристик, таких, напр., як цілісність, пристосованість до зовнішнього середовища, внутрішня структура
Оскільки ж, звісна річ, з уніфікованими показниками цих об’єктів соціологам вдається мати справу далеко не завжди (не розроблені або ж не агреговані), то тим самим процес Д. с. ускладнюється, адже діагностикам належить або ж зазначені показники виробити, або ж вдатися до нестандартних процедурних рішень (моделювання, опосередковане спостереження тощо), аби необхідну діагностику здійснити. Проте в соціол. досліди, практиці поширений інший спосіб діагностування – через моніторинг, коли шляхом кількох послідовних обстежень певних параметрів соціальних процесів і явищ визначається динаміка їх внутрішнього стану.
Потреба в Д. с. актуалізується в періоди реформ, трансформацій соціальних систем, коли виникає необхідність зафіксувати їх вихідні якості, точно оцінити стартові умови переходу до іншої якості. У таких випадках можливості Д. с. значно розширюються, бо з його допомогою можна не лише постачати інформацію для прийняття оптимальних рішень, а й стежити за відмиранням старого, народженням та становленням нового. Назріла потреба у розробці методик С. д., яких вітчизняна соціологія поки що не має.