Культурологічний словник
ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ (франц. differenciation, від лат. differentia – різниця, відмінність) – поділ, розчленування цілого на якісно відмінні частини.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ - Культурологічний словник
Схожі записи:
ІЛЮМІНУВАННЯ Культурологічний словник ІЛЮМІНУВАННЯ (від лат. illumino – освітлюю, роблю яскравим, прикрашую) – розфарбовування вручну гравюр або малюнків; процес виконання кольорових мініатюр та оформлення орнаментом середньовічних...
СЕМІНАР Культурологічний словник СЕМІНАР (від лат. seminarium – розсадник) – форма групових навчально-теоретичних або практичних занять студентів вищих навчальних закладів, членів наукових гуртків, слухачів курсів....
ВАНДАЛІЗМ Культурологічний словник ВАНДАЛІЗМ – асоціальна діяльність, неаргументоване, безглузде, дике знищення матеріальних і культурних цінностей. До В. вдаються найбільш реакційні групи людей і окремі особи. В....
ЛЮДИНА СХІДНОГО Культурологічний словник ЛЮДИНА СХІДНОГО ТИПУ – людина, визначена у своїй долі та діях космічним законом відповідно до формули “людина в човні без весел”, з настановою...
НАТХНЕННЯ Культурологічний словник НАТХНЕННЯ – психічний стан піднесеності творчих потенцій людини. Найчастіше буває у митців, учених, літераторів як зосередженість на певному об’єкті. Н. приходить до людини...
СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ Культурологічний словник СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ (керівництва) – стійка сукупність особистісних та індивідуально-психологічних характеристик керівника, за допомогою яких реалізується той чи інший метод (методи) керівництва. У практиці...
САМОРЕГУЛЯЦІЯ Культурологічний словник САМОРЕГУЛЯЦІЯ – здатність людини керувати собою на основі сприймання й усвідомлення актів своєї поведінки та власних психічних процесів. С. існує як процес регулювання...
ІЛЮЗІОНІЗМ Культурологічний словник ІЛЮЗІОНІЗМ (франц. illusionnisme, від лат. Ulusio – обман, насмішка) – 1) Імітація видимого світу у творах образотворчого мистецтва, створення уявлення реально існуючих предметів...
ХРАМ Культурологічний словник ХРАМ – узагальнене означення сакральних (священних) будівель для відправлення культу. У кожній релігії Х. має окрему назву: у християнстві – собор, костел, кірха;...
ЕМПАТІЯ Культурологічний словник ЕМПАТІЯ (англ. empathy – співчуття, співпереживання) – здатність людини до співпереживання і співчуття, розуміння внутрішніх станів іншої особи. Процес Е. є в основному...
ОЛІМПІЙСЬКІ ЗМАГАННЯ Культурологічний словник ОЛІМПІЙСЬКІ ЗМАГАННЯ Олімпійські ігри (грец. Olympia) – загально грецькі урочистості культового характеру на честь Зевса Олімпійського, які відбувалися кожні 4 роки в місті...
СКЕПТИЦИЗМ Культурологічний словник СКЕПТИЦИЗМ (від грец. scepticos – той, що розглядає, досліджує, сумнівається) – психологічний стан людини, не впевненої у комусь або чомусь, позиція людини, що...
ГРОМАДА Культурологічний словник ГРОМАДА – 1) Історично сформована територіальна спільнота мешканців одного населеного пункту для врегулювання виробничих, побутових, сімейних та інших стосунків між окремими родинами та...
ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – галузь соціології, що вивчає суспільно-історичні взаємовідношення людини і природного середовища в аспекті закономірностей розвитку суспільно-економічних формацій....
ЕСТЕТИКА Культурологічний словник ЕСТЕТИКА (від грец. aisthetikos – чуттєво сприйманий) – наука про прекрасне, його сприйняття та значення для суспільства, про загальні закони художнього пізнання дійсності...
ПЛЮРАЛІЗМ Культурологічний словник ПЛЮРАЛІЗМ (від лат. pluralis – множинний) – світоглядна позиція, яка утверджує множинність інтересів, різновидів буття, ідей, поглядів, які не зводяться до чогось одного...
КОМПЕТЕНТНИЙ Культурологічний словник КОМПЕТЕНТНИЙ (від лат. competens (competentis) – належний, відповідальний) – 1) Досвідчений у певній галузі, якомусь питанні. 2) Повноважний, повноправний у розв’язанні якоїсь справи....
СТУДЕНТ Культурологічний словник СТУДЕНТ (від лат. studeo – ретельно вивчаю) – той, хто здобуває знання, ретельно вчиться....
НІГІЛІЗМ Культурологічний словник НІГІЛІЗМ (від лат. nihil – ніщо, нічого) – соціально-моральне явище, яке виражається в запереченні загальноприйнятих моральних цінностей: ідеалів, моральних норм, культури, традицій. Н....
ЕКСТРАСЕНС Культурологічний словник ЕКСТРАСЕНС (від лат. extra – поза, зовні, крім і sensus – відчуття) – особа, яка має яскраво виявлені парапсихологічні здібності....
АРХАЇЗАЦІЯ Культурологічний словник АРХАЇЗАЦІЯ (від грец. archaikos – старовинний, давній) – занепад, перехід до ранніх, застарілих форм, зумовлений суспільно-історичними чинниками. У мистецтві А. буває свідомою, маючи...
БЕРИНДА ПАМВО Культурологічний словник БЕРИНДА ПАМВО (2-га пол. XVI ст. – 1632 р.) – діяч української культури, лексикограф, письменник, член “вченого гуртка” Києво-Печерської лаври. Як редактор, перекладач,...
АКВЕДУК Культурологічний словник АКВЕДУК (лат. aquaeductus, від aqua – вода і duco – веду) – арковий міст із лотком або трубою, яким пропускали водовід через ріки,...
ЦИВІЛІЗАЦІЯ Культурологічний словник ЦИВІЛІЗАЦІЯ (від лат. civilis – громадський, державний, вихований) – 1) Сукупність історичних, географічних, соціокультурних та ін. особливостей конкретного суспільства, народу, країни. 2) Історичні...
ДЕКЛАРАЦІЯ Культурологічний словник ДЕКЛАРАЦІЯ (лат. declaration, від declam – заявляю, сповіщаю) – 1) Офіційне проголошення державою, партією, міжнародними, міждержавними організаціями основних принципів, а також документ, у...
БАНКИ Культурологічний словник БАНКИ – це установи, функцією яких є кредитування суб’єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших...
МОНІЗМ Культурологічний словник МОНІЗМ (від грец. – один, єдиний) – філософське вчення, яке бере за основу всього існуючого одне начало – матерію (матеріалістичний М.), або дух...
АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО Культурологічний словник АЛЬ ФРЕСКО, А ФРЕСКО (італ. a fresco – по свіжому, по вогкому) – техніка настінного розпису, за якою фарби накладають на вогку штукатурку....
СПОКУТУВАННЯ Культурологічний словник СПОКУТУВАННЯ – психологічна плата людини за свою провину; форма морального самоочищення. У релігійній психології С. – умилостивлююча жертва, яку приносив грішник потойбічним силам....
БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ Культурологічний словник БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ – давньоукраїнські тексти, розміщені на бересті (корі берези) шляхом видавлювання чи видряпування спеціальною паличкою – писалом. За змістом – це короткі...
ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ Культурологічний словник ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ – галузь психології, яка вивчає психологічні проблеми навчання і виховання....
ІЄРАРХ Культурологічний словник ІЄРАРХ (від грец. hieros – священний і arche – влада) – представник вищого християнського духовенства (папа, патріарх, митрополит кардинал, архієпископ, єпископ)....
ГЕДОНІЗМ Культурологічний словник ГЕДОНІЗМ (від грец. hedone – насолода) – філософсько-етичне вчення, за яким насолода є найвищим благом, метою життя. Протилежне – аскетизм....
ІЄРОГЛІФ Культурологічний словник ІЄРОГЛІФ – знак деяких видів ідеографічного письма (єгипетська ієрогліфіка, давньошумерський клинопис, сучасна китайська ієрогліфіка)....
ОВАЦІЯ Культурологічний словник ОВАЦІЯ (від лат. avatio – малий тріумф) – високий рівень емоційного сприйняття соціальною групою побаченого чи почутого, бурхливі оплески. О. належить до невербального...