Дієвідміни – Дієслово

Самостійні частини мови

Дієслово

Дієвідміни

За характером голосного в особовому закінченні дієслова теперішнього часу поділяються на першу і другу дієвідміни.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в особових закінченнях мають – е – (-є-) , крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини (закінчення – уть (-ють)): ведеш, веде, ведемо, ведете, ведуть; малює, малюєш, малює, малюємо, малюєте, малюють.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в особових закінченнях мають – и-, – і – (-Ї-), крім 1-ї особи однини та 3-ї особи

множини (закінчення – ать (-ять)): кричу, кричиш, кричить; стоїмо, стоїте, стоять.

Зразки відмінювання дієслів теперішнього часу

Перша дієвідміна

Однина

Множина

1-а особа

Живу, хочу, поважаю

Живемо, хочемо, поважаємо

2-а особа

Живеш, хочеш, поважаєш

Живете, хочете, поважаєте

3-я особа

Живе, хоче, поважає

Живуть, хочуть, поважають

Друга дієвідміна

Однина

Множина

1-а

особа

Вчу, мовчу, горю

Вчимо, мовчимо, горимо

2-а особа

Вчиш, мовчиш, гориш

Вчите, мовчите, горите

3-я особа

Вчить, мовчить, горить

Вчать, мовчать, горять

ЗАПАМ’ЯТАЙ

У дієсловах на – ться завжди (на відміну від російської мови) пишеться ь. У дієсловах на – шся, навпаки, м’який знак ніколи не пишеться: переламується, переламуєшся, усміхається, усміхаєшся.

Щоб правильно написати дієслово з ненаголошеним – е – (-є-), – и – (-і-, – Ї-) в особовому закінченні (пишеш чи пишиш, миєте чи миїте?), слід визначити його дієвідміну. Це можна зробити за допомогою закінчень 3-ї особи множини:

 Дієвідміни   Дієслово

Отже: мовчите, горимо, стоїмо (пишеться и, і).

Якщо в дієслові особове закінчення ненаголошене, то важко встановити дієвідміну за формою 3-ї особи множини: клеять чи клеють, борються чи боряться. У такому випадку слід звернутися до неозначеної форми дієслова.

До другої дієвідміни належать дієслова, які перед закінченням мають суфікси:

-и-: робити, бачити, садити;

-і – (-Ї-): летіти, доїти, клеїти (крім хотіти, жаліти);

-а – (після шиплячих): лежати, держати, кричати (крім бажати, залежати).

До другої дієвідміни належать усі дієслова на – отіти: булькотіти, бурмотіти, цокотіти.

Усі інші дієслова належать до першої дієвідміни, а саме:

– з односкладовою інфінітивною основою на – и-, – у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, та похідні від них: вити, жити, крити, мити, нити, шити, чути, лити;

– з основою інфінітива на – і-, що зберігається при дієвідмінюванні: біліти, жовтіти, синіти, червоніти;

– з основою інфінітива на – а – не після шиплячого або після шиплячого, коли це – а – при дієвідмінюванні зберігається; також на – я-: гнати, мішати, писати, сіяти;

– дієслова на – ува – (-юва-), які при дієвідмінюванні втрачають – ва-: будувати, горювати, намалювати;

– дієслова з основою на – оло-, – оро-: полоти, побороти;

– дієслова з основою на – ну-: глянути, кинути, сунути;

– дієслова з основою інфінітива на приголоснии:

 Дієвідміни   Дієслово Дієвідміни   Дієслово

– дієслова на – отати: булькотати, муркотати;

– окремі дієслова: жати, іржати, ревіти, слати, хотіти.

Деякі дієслова не належать до дієвідмін, вони відмінюються за окремим зразком. Для певності слід перевірити особове закінчення за орфографічним словником.

Зразки дієвідмінювання окремих дієслів

Однина

Множина

1-а особа

Дам, їм, відповім

Дамо, їмо, відповімо

2-а особа

Даси, їси, відповіси

Дасте, їсте, відповісте

3-я особа

Дасть, їсть, відповість

Дадуть, їдять, відповідять (краще: дадуть відповідь)

Від дієслова бути вживається тільки форма є (інколи в поетичній мові – єсть, ecu, суть).

У багатьох формах дієслів теперішнього часу відбувається чергування приголосних: могти – можу, пекти – печеш, колихати – колишу, свистати – свищу, носити – ношу, їздити – їжджу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Дієвідміни – Дієслово - Довідник з української мови


Дієвідміни – Дієслово