До уроку 3

ДОДАТКИ

До уроку 3

ДОДАТОК 1

Демокрит (IV-V ст. ст. до н. е.) був першим з тих, хто здогадався про існування атомів. Міркувати він міг приблизно так: ми можемо розділити навпіл шматочок крейди, потім – половинку навпіл і навіть чверть шматочка – ще навпіл. Як довго можна дробити речовину? Чи нескінченний цей процес? Учений припустив: зрештою, вийде настільки дрібна частинка, що ділити її далі буде неможливо. Ось таку неподільну частинку Демокрит і назвав “атом” (від греч. atomos – неподільний).

Але в існування малюсіньких

неподільних частинок, з яких складаються всі предмети, людям повірити було дуже важко. Лише через багато століть завдяки працям учених, включаючи М. В. Ломоносова, удалося довести, що атоми існують.

На сьогодні створені найпотужніші мікроскопи, що можуть збільшувати зображення у сотні мільйонів разів. З їх допомогою навіть удалося одержати фотографії деяких атомів. Наприклад, 1990 року японські вчені сфотографували атоми Гідрогену й Оксигену.

Ще 1910 року англійський фізик Ернест Резерфорд запропонував

планетарну модель атома. В основу назви була покладена зовнішня подібність будови Сонячної системи й атома. Спрощена модель атома така: у центрі позитивне масивне ядро, що займає дуже малий об’єм, а навколо ядра рухаються маленькі легкі негативні електрони. Ядро складається із частинок двох типів – протонів, що мають позитивний заряд, і нейтронів, що не мають заряду.

ДОДАТОК 2

За поширеністю на Землі алюміній перебуває на четвертому місці після кисню, водню й кремнію й на першому місці серед металів. Кожний двадцятий атом земної кори – алюміній. Уперше цей метал промисловим способом одержав 1855 року французький учений Сент-Клер Девиль. Цей перший алюміній був подібний до срібла, але коштував, зрозуміло, дуже дорого. З’явилися навіть алюмінієві прикраси, дорожчі від золотих. А імператор Наполеон III вирішив замінити посуд у палаці Тюїльрі на алюмінієвий. Сьогодні алюміній став найважливішою частиною нашого життя. Він входить до складу величезної кількості різних сплавів, з яких роблять літаки, ракети, промислове обладнання, будівельні конструкції.

ДОДАТОК 3

Гра “Логічний ланцюжок”

Мета гри: узагальнити знання, отримані учнями, звертаючи особливу увагу на головні поняття теми та їхні логічні взаємозв’язки

Цю гру можна використати неодноразово, під час вивчення наступних тем курсу, заміняючи дане поняття новими (відповідно до теми).

Необхідне обладнання: набір кольорового паперу (для напису понять), маркер або комп’ютер (з їх допомогою робимо написи на аркушах кольорового паперу), 16 стільців (безпосередньо для гри + стільці для журі), три столи. Стільці й столи розставлені як на рис. 1.

 До уроку 3

Картки з написаними поняттями: природа, тіло, суміш, речовина, молекула, атом, електрон, протон (для різних команд можна вибрати різні кольори карток). Протон й електрон – ці поняття “грають” за бажанням учителя

Стільці розставлені в певному порядку.

Завдання. Склади логічний ланцюжок з даного набору понять, визначивши, яке поняття є первинним відносно іншого.

Інструкція учням

На столі для кожної команди лежать перевернуті картки із записаними на них поняттями, з яких потрібно буде скласти логічний ланцюжок.

Поруч зі столом виставлені стільці за кількістю ланок ланцюжка, тобто за кількістю понять.

Команда підійшла до стола.

За сигналом журі члени дитячої команди перевернули картки й склали на столі логічний ланцюжок.

Роздали ланки логічного ланцюжка (картки) вісьмом членам команди.

Діти з картками повинні сісти на стільці якнайшвидше, зберігаючи логічну послідовність у поняттях (рис. 2).

Підводитися зі стільця, щоби виправити помилку, не можна. Виграє той, хто швидше й правильно все виконає.

Ключ до гри

 До уроку 3




До уроку 3