РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА
§23 . ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА. КОЛА
1. ДОСЛІД НЬЮТОНА З ПРИЗМОЮ.
ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА
Навколишній світ грає барвами: нас радує й хвилює блакить неба, зелень трави та дерев, червона заграва вечірньої зорі, семибарвна дуга веселки.
Що ж таке колір? Чим спричинене забарвлення предметів? Як око розрізняє кольори?
Перший крок до розгадки кольору зробив великий англійський учений Ісак Ньютон. Тоді він був ще не всесвітньо відомим ученим, а зовсім юним випускником Кембриджського університету.
Зробивши маленький
На рис. 23.1 схематично зображено цей знаменитий дослід Ньютона, який повторюють сьогодні в усіх школах світу.
З описаного досліду Ньютон зробив важливий висновок: розкладання білого світла в кольоровий спектр означає, що біле світло є складеним, тобто
1 Від латинського “спектрум” – образ.
Поява кольорового спектра внаслідок проходження білого світла крізь призму спричинена тим, що промені різних кольорів заломлюються в склі по-різному: найбільше заломлюються фіолетові промені, а найменше – червоні. Це означає, що показник заломлювання світла залежить від його кольору. Це явище називають дисперсією1 світла.
Якщо ж спрямувати на призму вузький пучок світла певного кольору, то такий пучок не розкладається в спектр, а залишається одноколірним (рис. 23.2). Сьогодні такий дослід можна проводити, наприклад, із променем лазерного ліхтарика або лазерної указки.
1 У перекладі з латинської “дисперсія” означає розсіяння.