ДОСЛІД НЬЮТОНА З ПРИЗМОЮ

РОЗДІЛ 3. СВІТЛОВІ ЯВИЩА

§23 . ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА. КОЛА

1. ДОСЛІД НЬЮТОНА З ПРИЗМОЮ.

ДИСПЕРСІЯ СВІТЛА

Навколишній світ грає барвами: нас радує й хвилює блакить неба, зелень трави та дерев, червона заграва вечірньої зорі, семибарвна дуга веселки.

Що ж таке колір? Чим спричинене забарвлення предметів? Як око розрізняє кольори?

Перший крок до розгадки кольору зробив великий англійський учений Ісак Ньютон. Тоді він був ще не всесвітньо відомим ученим, а зовсім юним випускником Кембриджського університету.

Зробивши маленький

отвір у віконниці, Ньютон підставив під вузький пучок світла трикутну скляну призму. У ній пучок світла заломився, і на протилежній стіні з’явилася красива кольорова смуга, де в добре знайомому порядку розташувалися всі кольори веселки: червоний, жовтогарячий, жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Цю кольорову смугу Ньютон назвав спектром1.

На рис. 23.1 схематично зображено цей знаменитий дослід Ньютона, який повторюють сьогодні в усіх школах світу.

З описаного досліду Ньютон зробив важливий

висновок: розкладання білого світла в кольоровий спектр означає, що біле світло є складеним, тобто є сумішшю всіх кольорів веселки.

 ДОСЛІД НЬЮТОНА З ПРИЗМОЮ

1 Від латинського “спектрум” – образ.

Поява кольорового спектра внаслідок проходження білого світла крізь призму спричинена тим, що промені різних кольорів заломлюються в склі по-різному: найбільше заломлюються фіолетові промені, а найменше – червоні. Це означає, що показник заломлювання світла залежить від його кольору. Це явище називають дисперсією1 світла.

Якщо ж спрямувати на призму вузький пучок світла певного кольору, то такий пучок не розкладається в спектр, а залишається одноколірним (рис. 23.2). Сьогодні такий дослід можна проводити, наприклад, із променем лазерного ліхтарика або лазерної указки.

1 У перекладі з латинської “дисперсія” означає розсіяння.




ДОСЛІД НЬЮТОНА З ПРИЗМОЮ