Дослідження і освоєння космосу

ДОДАТОК

РОЗРОБКИ НЕСТАНДАРТНИХ УРОКІВ

УРОК № 2/68

Тема уроку. Дослідження і освоєння космосу

Тип уроку: узагальнення та закріплення знань із використанням інтерактивних методик.

Мета уроку: ознайомити учнів з основними досягненнями сучасної науки в освоєнні космічного простору; закріпити поняття “сила тяжіння”, “енергія”, “вага та невагомість”.

Обладнання: картки з інформацією, плакати.

План уроку

Етапи

Час

Прийоми і методи

I.

Вступ

1-2 хв.

Коментар учителя

II. Постановка навчальної проблеми

5 хв.

Вправа “Займи позицію”

III. Вивчення та закріплення нового матеріалу

30-35 хв.

Лото “Я хочу дізнатися… “

IV. Закріплення вивченого матеріалу

15-20 хв.

Вправи “Мозковий штурм”, “Робота в групах”

V. Підведення підсумків уроку

5 хв.

Коментарі вчителя й учнів

Хід уроку

I. Вступ

Коментар учителя

Підбиваючи підсумок вивченню

гравітаційних сил, підкреслюємо, що закон всесвітнього тяжіння визначає не тільки рух планет, але й штучних супутників, космічних кораблів, створених руками людини. Мета цього уроку – ознайомитися з механікою космічних польотів, з основними досягненнями сучасної науки в освоєнні космічного простору.

II. Постановка навчальної проблеми

Вправа “Займи позицію”

На протилежних стінах класу висять плакати: “Так”, “Ні”. Питання класу: Перед тим як ми розглянемо механіку космічних польотів, я прошу вас подумати над питанням: чи потрібні нашій державі на даному етапі космічні програми або краще кошти, які виділяють на розвиток космічних технологій, направити на розв’язання якихось інших проблем? Відповідно до вашої думки я прошу вас зайняти позицію під тим чи іншим плакатом.

Учні займають місце поруч із відповідним плакатом. Потім протягом двох хвилин кожна група формулює три аргументи на захист своєї точки зору. Вислухавши обидві сторони, учитель просить групи сказати, який з аргументів опонентів виявився найбільш переконливим. Учні висловлюють свою точку зору.

Потім учитель пропонує рольову гру. Всі учні отримують картки. На кожній зазначено певну роль, наприклад: “Президент країни”, “Директор кондитерської фабрики”, “Власник фермерського господарства”, “Директор астрономічної обсерваторії” тощо. Учитель знову пропонує учням зайняти позицію за обговорюваним питанням, але тепер уже з огляду на запропоновану роль. Деякі учні можуть змінити свою позицію, пояснивши, з яких міркувань вони при цьому виходили.

Таким чином, учні вчаться висловлювати свою точку зору, аргументувати її, уважно слухати свого опонента, не боятися змінювати свою думку, приймати точку зору іншої людини, розуміючи, чим вона може бути обумовлена.

III. Вивчення та закріплення нового матеріалу

Лото “Я хочу дізнатися…”

Ера космічних польотів стартувала в 1957 році, коли був запущений перший штучний супутник Землі. З тих пір космонавтика знала чимало перемог, але розповісти про всі не вистачить цілого уроку. Тому учням пропонується лото, у ході якого вони коротко ознайомляться із цікавими фактами з галузі космонавтики.

Учні розподіляються на дві групи. Перша одержує картки з питаннями, друга – з відповідними відповідями (кожній картці-питанню відповідає своя картка-відповідь). Учні першої групи по черзі читають свої питання, починаючи їх фразою: “Я хочу дізнатися…”. Відповідає на питання той учень другої групи, який вважає, що його картка відповідає поставленому питанню. Клас уважно слухає питання й відповіді та вирішує, чи правильно встановлено відповідність. Якщо неправильно, то серед учнів другої групи шукається той, у якого є відповідна картка-відповідь. Учитель стежить за ходом гри й за необхідності допомагає учням правильно відповісти на поставлені питання.

Картка № 1

Питання. Скільки часу знадобилося першому штучному супутнику Землі, щоб облетіти нашу планету?

Відповідь. 4 жовтня 1957 року в СРСР був запущений перший штучний супутник Землі. Це була блискуча металева куля масою 83,6 кг із радіопередавачем і 4 антенами. Він облетів нашу планету за 1,5 години.

Картка № 2

Питання. Як називався космічний корабель, на якому перші астронавти дісталися навколомісячної орбіти?

Відповідь. В 1969 році американські астронавти Нейл Армстронг і Едвін Олдрин уперше побували на Місяці. Космічний корабель, що доставив їх на навколомісячну орбіту, називався “Апполон-11”.

Картка № 3

Питання. Як звали першого космонавта першого пілотованого космічного корабля?

Відповідь. Перший пілотований політ космічного корабля “Восток” був здійснений 12 квітня 1961 року в СРСР. Льотчик-космонавт Ю. Гагарін облетів земну кулю за 108 хвилин.

Картка № 4

Питання. Хто і коли розрахував найвигіднішу траєкторію польоту на Місяць?

Відповідь. Український учений Ю. Кондратюк (1848-1942) у 1918 році розрахував найвигіднішу траєкторію польоту на Місяць, яку і було використано під час польотів радянських автоматичних станцій “Луна” і американських космічних кораблів “Аполлон”.

Картка № 5

Питання. У чому полягає ідея “штучної гравітації” і кому вона належить?

Відповідь. У майбутньому вчені планують створити “штучну гравітацію”, використовуючи ідею К. Ціолковського: створити станцію у вигляді величезного кільця, що обертатиметься навколо своєї осі, внаслідок чого виникне ефект гравітації.

Картка № 6

Питання. Які функції виконують штучні космічні апарати? Відповідь. Штучні космічні апарати вивчають погоду, допомагають розв’язувати екологічні проблеми планети, проводять розвідку корисних копалин, забезпечують радіо – і телезв’язок.

Картка № 7

Питання. Яким чином можна одержати додаткову енергію для польоту за межі Сонячної системи?

Відповідь. Потужності сучасних реактивних двигунів ще недостатньо для польоту за межі Сонячної системи, якщо стартувати безпосередньо із Землі. Проте, коли космічний апарат пролітає через гравітаційне поле іншої планети, він може отримати додаткову енергію, що дозволить йому вилетіти за межі Сонячної системи.

Картка № 8

Питання. Яку функцію виконують штучні геостаціонарні супутники Землі?

Відповідь. У космонавтиці особливу роль відіграють штучні супутники Землі, які “висять” над однією точкою Землі. Їх називають геостаціонарними. Використовуються вони для зв’язку: мобільний телефон, комп’ютерна мережа Інтернет, ретрансляція телевізійних програм. Для забезпечення глобального зв’язку достатньо вивести на орбіту три супутники, які “висітимуть” у вершинах правильного трикутника.

Картка № 9

Питання. Скільки тривав політ до найбільшого супутника Сатурна?

Відповідь. Одним з останніх досягнень космонавтики є дослідження найбільшого супутника Сатурна – Титана. 14 січня 2005 року після 7 років польоту зонд європейського космічного агентства дістався поверхні Титана, передавши при цьому дані про склад атмосфери, поверхню й температурний режим планети.

Картка № 10

Питання. Як звали першого космонавта незалежної України?

Відповідь. У 1997 році перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк здійснив політ на американському кораблі “Шаттл”.

Картка № 11

Питання. У чому полягає функція українського ракетоносія “Дніпро”?

Відповідь. Український ракетоносій “Дніпро” здатний виводити супутники на орбіти Місяця й Марса. В 2004 році він вивів 15 супутників зв’язку різних країн світу на навколоземну орбіту.

Картка № 12

Питання. Хто першим запропонував проект багатоступеневої ракети?

Відповідь. К. Ціолковський (1856-1937) – російський учений, який перший довів, що лише за допомогою реактивного двигуна можна досягти першої космічної швидкості. Він також перший запропонував проект багатоступеневої ракети.

Картка № 13

Питання. Де створюватиметься ракетно-космічний комплекс “Циклон-4”?

Відповідь. Підписано угоду України із Бразильським космічним агентством щодо створення ракетно-космічного комплексу “Циклон-4” на базі бразильського пускового центра Алкантра.

Картка № 14

Питання. Хто керував запуском першого штучного супутника Землі?

Відповідь. Видатний конструктор перших космічних кораблів і міжпланетних станцій С. П. Корольов (1906-1966) народився та навчався в Україні, у Києві. Під його керівництвом був здійснений запуск першого штучного супутника Землі.

Картка № 15

Питання. Як ушанували Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна?

Відповідь. Одну з малих планет Сонячної системи вирішено назвати на честь Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Цей астероїд “курсує” між орбітами Марса і Юпітера і є цілком мирним космічним об’єктом.

Після закінчення гри учні відповідають на питання, що їм найбільше запам’яталося, яка інформація здалася найцікавішої.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Вправа “Мозковий штурм”

У ході цієї вправи пропонується розв’язати так званий “парадокс супутника”. Відомо, що під дією дуже розрідженої атмосфери штучний супутник Землі втрачає висоту, переходячи на більш низьку орбіту, але швидкість його руху при цьому збільшується! У чому причина спостережуваного явища?

Учитель пояснює, що приймаються всі без винятку варіанти відповідей, вони ніяк не обговорюються й не коментуються. Учні пропонують відповіді у стислій формі та швидкому темпі. Учитель фіксує запропоновані варіанти на дошці. Записавши всі запропоновані варіанти, учитель розподіляє учнів на групи по 4-5 осіб і просить кожну групу назвати три найсуттєвіші причини із запропонованих. Далі обговорюється найбільш “популярна” ідея. Вона, як правило, і є вірною.

Вправа “Робота в групах”

Учитель звертає увагу учнів на те, що в умовах космічного польоту не всі фізичні закони “працюють” і не всі звичні для нас фізичні прилади функціонують. Кожній групі учнів видається картка з описом того чи іншого фізичного явища або фізичного приладу й пропонується подумати, чи можна це явище спостерігати на космічному кораблі та чи можливо використовувати даний фізичний прилад у тих самих умовах.

Орієнтовні питання для карток

– Чи потоне залізна гайка у воді на супутнику, що рухається по коловій орбіті?

– Чи можна користуватися на кораблі – супутнику Землі звичайним медичним термометром?

– Як вплине невагомість у космічному кораблі на процес кип’ятіння води?

– Чи діє архимедова сила в умовах штучного супутника Землі?

– Якими годинниками можна користуватися в космічному кораблі в умовах невагомості: пісочними, маятниковими або пружинними?

– Якою є траєкторія руху супутника під час його руху в атмосфері Землі?

Після обговорення представник кожної групи дає аргументовану відповідь.

На дошці вивішений плакат із канвою відповіді у вигляді слів:

1) Ми вважаємо, що…

2) Тому, що

3) Наприклад…

4) Тому ми вважаємо…

Така підказка привчає учнів будувати чітку аргументовану відповідь.

V. Підведення підсумків уроку

Питання класу

– Що нового, корисного ви дізналися сьогодні?

– Які вміння й навички ви набули на уроці?

– Чи задоволені ви своєю роботою на уроці? роботою своєї групи?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


Дослідження і освоєння космосу - Плани-конспекти уроків по фізиці


Дослідження і освоєння космосу