Досягнення моделі Бора – Модель атома Бора

БУДОВА АТОМА

4. Модель атома Бора

Поштовхом для подальшого розвитку моделі атома Нільсоном Бором став відкритий у 1885 році Дж. Бальмером факт, що довжини хвиль усіх ліній видимого спектра газоподібного водню можна обчислити простою математичною формулою:

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

λ – довжина хвилі лінії спектра;

RН – стала Рідберга;

N – порядкове число (n > 2).

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

N

λ/нм

Лінія

Колір

3

656

Нα

Червоний

4

486

Нβ

Синій

5

434

Нγ

Фіолетовий

6

410

Нδ

Фіолетовий

Для

пояснення цієї формули Бор використав основи створеної Максом Планком і Альбертом Ейнштейном квантової теорії:

– енергію неможливо поділити на які завгодно малі порції. Так само як і в матерії, існує найменша порція енергії – квант енергії;

– енергія електромагнітного випромінювання залежить від відповідної довжини хвилі

цього випромінювання. Найменша порція енергії певної довжини хвилі або частоти становить квант світла або фотон.

Е = h ∙ f,

Е – енергія фотона;

H – стала Планка;

F – частота фотона.

У своїй моделі атома Бор використав уявлення про ядерну модель і електрони, що обертаються навколо атомного ядра.

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

Незважаючи на суперечності, характерні для ядерної моделі, Бор на основі квантової теорії сформулював два робочих припущення, так звані постулати.

Постулат – це припущення, що приводить до прийнятного результату, хоча теоретично його неможливо обгрунтувати. На противагу постулату гіпотеза повинна відповідати прийнятій теорії.

1-й постулат Бора (про орбіти електрона):

Електрони обертаються навколо атомного ядра по певних (стаціонарних) орбітах, не випромінюючи і не поглинаючи енергію. При цьому енергія електронів має лише строго визначені значення, які відповідають даній орбіті.

2-й постулат Бора (про зміну електронної орбіти):

Перехід електрона з віддаленішої від ядра орбіти на ближчу до нього відбувається стрибкоподібно і супроводжується випромінюванням (фотона) з частотою f.

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

Eni – енергія електрона на віддаленішій від ядра орбіті;

Еn1 – енергія електрона на ближчій до ядра орбіті.

Число n1 … ni завжди є цілим числом і описує можливі орбіти, на яких може обертатися електрон. Орбіта з n1 = 1 має найменшу енергію, вона розташована найближче до ядра, n1=2 описує орбіту з більшою енергією, вона розташована далі від ядра.

Запам’ятайте: число п дає інформацію про можливі кванти енергії. Тому його називають головним квантовим числом.

Досягнення моделі Бора

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

– Модель Бора дозволила пояснити відомі серії ліній спектра водню.

– Інші серії ліній спектра водню у невидимому діапазоні були передбачені, а згодом експериментально підтверджені.

– Для спектра водню вдалося скласти загальну формулу, яка дійсна для усіх серій спектральних ліній:

 Досягнення моделі Бора   Модель атома Бора

N1 – квантове число для орбіти з найменшою енергією у відповідній серії спектральних ліній;

Ni – квантові числа для орбіт відповідно з вищими енергіями;

Ni > n1.

– Вдалося обчислити радіус атома Гідрогену.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


Досягнення моделі Бора – Модель атома Бора - Довідник з хімії


Досягнення моделі Бора – Модель атома Бора