Екологія – охорона природи ДЕНДРАРІЙ, арборетум – колекція дерев та чагарників, що вирощуються у відкритому грунті. Насадження Д., що звичайно формуються у стилі ландшафтного парку,

Екологія – охорона природи БІОТРОФ, біофаг – організм, який харчується іншими живими організмами.

Екологія – охорона природи РАДІОЕКОЛОГІЯ – розділ екології, що вивчає вплив радіоакт. речовин середовища на організми та їх угруповання. Досліджує розподіл, концентрування та міграцію радіонуклідів

Екологія – охорона природи АНІЗОФІЛІЯ – явище утворення різних за розміром листків на верхній і нижній частинах горизонтальних пагонів. Листки верхньої частини таких пагонів менші,

Екологія – охорона природи АРХАНТРОПИ – найдавніші викопні люди. До А. належать пітекантропи (найдавніші А.; існували близько 1,5-1 млн років тому в Сх. Африці, на

Екологія – охорона природи ЧИННИК СОЛОНОСТІ – чинник-1, що визначається наявністю водорозчинних сполук у воді чи грунті.

Екологія – охорона природи БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН (Е. ГЕК-КЕЛЯ ТА Ф. МЮЛЛЕРА) – див. Закон біогенетичний (Е. Геккеля та Ф. Мюллера).

Екологія – охорона природи АЗОТОБАКТЕРІЇ, азотфіксатори – група аеробних бактерій, які здатні фіксувати молек. азот повітря і перетворювати його в доступний для рослин стан.

Екологія – охорона природи АВТОХОРІЯ – поширення насіння, плодів, спор та вегетативних частин рослинного організму за допомогою пристосувань самої рослини без залучення зовн. чинників. Такі

Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕКОСИСТЕМНИЙ – вплив, джерелом та середовищем якого є структура, історія чи функція екосистеми. Це поняття близьке до “Чинника біоценотичного” та

Екологія – охорона природи ВИД ЗНИКЛИЙ – вид, що не трапляється у природі протягом кількох років, але, можливо, ще зберігся в окремих малодоступних місцях або

Екологія – охорона природи САНАТОРІЙ – лік.-профілактичний заклад, де застосовують прир. чинники (мін. води, грязі тощо) у поєднанні з фізіотерапією, лік. фізкультурою та ін. методами.

Екологія – охорона природи АЛЕВРИТ – дрібнозерниста пухка осадова гірська порода, за розмірами уламків (0,1-0,01 мм) проміжна між глинами та піском (мул, лес).

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 11. ПОПУЛЯЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ВИКОРИСТАННЯ Основні терміни і поняття: Флуктуації, осциляції, середня і специфічна швидкість росту популяції, коефіцієнт приросту популяції. 11.1.

Екологія – охорона природи АВАРІЯ НА ЧАЕС – 26 квітня 1986 р. на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) в Україні виникла найбільша з відомих

Екологія – охорона природи РЕГРЕС (У ЖИВІЙ ПРИРОДІ) – невід’ємна риса еволюц. процесу, його особлива спрямованість. Залежно від рівня організації організмів, що зазнають Р., цей

Екологія – охорона природи АБІОГЕННИЙ – 1) процес, що відбувається без участі живих організмів; 2) той, що має неорг. природу.

Екологія – охорона природи КОЧІВЛЯ – 1) короткотермінове відносно недалеке переміщення організмів з однієї місцевості в ін. К. може бути сезонною, періодичною, випадковою, без повернення

Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві,

Екологія – охорона природи СКАРП – обрив над береговою терасою або на краю плоскогір’я. С. часто є екол. перешкодою для багатьох видів організмів.

Екологія – охорона природи АГРОКУЛЬТУРА – сукупність заходів, дій, процесів виробників аграрної продукції, спрямованих на поліпшення культури землеробства і підвищення його ефективності.

Екологія – охорона природи СТАБІЛЬНІСТЬ ЕКОЛОГІЧНА – здатність екосистеми протистояти коливанням абіотичних і біотичних чинників середовища, включаючи антроп. впливи. С. е. можна розглядати як екол.

Екологія – охорона природи МІНЕРАЛІЗАЦІЯ – 1) процес розкладання opr. сполук до вугільної кислоти, води та простих неорг. речовин, що відбувається з участю чи без

Екологія – охорона природи СОЦІЄТА, община – одиниця нижчого рангу в асоціації, що приблизно відповідає синузії.

Екологія – охорона природи МЕДИЦИНА ЕКОЛОГІЧНА – комплексна наук, дисципліна, що розглядає всі аспекти впливу навколишнього середовища людини на її здоров’я з центром уваги до

Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс.

Екологія – охорона природи БІОЛОГІЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ – мех. дроблення й біол. зміна гірських порід у результаті життєдіяльності рослин і тварин.

Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи

Екологія – охорона природи ФАО (ПРОДОВОЛЬЧА І С.-Г. ОРГАНІЗАЦІЯ ООН) – спеціалізована установа ООН, заснована в 1945 р. Займається питаннями продовольчих ресурсів та розвитку с.

Екологія – охорона природи БУРЕЛОМ – зламані стовбури дерев (нижче крони) під дією сильного вітру. Масовий Б. – наслідок сильних бур. Б. утворює непролазні хащі.

Екологія – охорона природи АЛЬГІЦИД – хім. сполука, що використовується для знищення водоростей (сульфат міді, діурон).

Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод.

Екологія – охорона природи ПОЯС НІВАЛЬНИЙ – зона вічних снігів, включаючи верхній прир. висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище клімат, снігової межі. Для ландшафту

Екологія – охорона природи УРБАЕКОЛОГІЯ – 1) екол. архітектура з урахуванням архітектури ландшафтної або без неї; 2) екологія містобудування, яка вивчає ступінь комфортності довкілля для

Екологія – охорона природи ЕКСПУЛЬВЕРИЗАЦІЯ – винесення з екосистеми розпилених вітром мін. і орг. речовин та їх розподіл на значних територіях і відстанях від джерела

Екологія – охорона природи ПОЛІВІНІЛХЛОРИД (ПВХ) – другий за важливістю синтетичний полімер після поліетилену. Виробляється шляхом полімеризації вінілхлориду. З П. виготовляють різноманітні вироби: труби, жалюзі,

Екологія – охорона природи НАПІВЧАГАРНИК – дерев’яниста рослина, у якої нижні частини надземних пагонів дерев’яніють і зберігаються протягом кількох років, а верхні (трав’янисті) щороку відмирають

Екологія – охорона природи НАПІВПАРАЗИТ – рослинний організм зі змішаним типом живлення: автотрофним (за рахунок нормально розвинених листків з активним фотосинтезом) і гетеротрофним (поглинання з

Екологія – охорона природи АПОСПОРІЯ – спосіб розмноження деяких вищих рослин, який полягає у розвитку гаметофіта з вегетативних клітин спорофіта без спороутворення.

Екологія – охорона природи НОРМА НАГРОМАДЖЕННЯ ВІДХОДІВ – середня кількість відходів, утворюваних на встановлену розрахункову одиницю (одна особа для житлових приміщень, 1 м2 площі для

Екологія – охорона природи ПЛЕТОБІОСФЕРА – один із термінів, що означає “плівку життя”.

Екологія – охорона природи ГІДРОМОДУЛЬ – 1) показник витрати води на одиницю площі за певний проміжок часу, напр., середня витрата зрошувальної води в літрах на

Екологія – охорона природи СТРАТИФІКАЦІЯ ВОД – розділення водної товщі на шари різної щільності, що заважає перемішуванню вод. Залежить від т-ри вод, їхньої солоності.

Екологія – охорона природи КОЛО БІОТИЧНОГО ОБМІНУ МАЛЕ, коло біотичного обміну біогеоценотичне – багаторазовий безупинний циклічний, але нерівномірний у часі і не замкнений обіг частини

Екологія – охорона природи ОКУЛЬТУРЕННЯ – процес введення певного виду рослин у с.-г. виробництво, садово-паркову культуру або поліпшення прир. фітоценозів відповідно до потреб людини.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ЕВОЛЮЦІЙНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ НЕЗВОРОТНОСТІ – екосистема, що втратила частину своїх елементів чи замінилася на ін. внаслідок дисбалансу компонентів, не може повернутися у

Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП ПЕРЕРВНОСТІ ТА НЕПЕРЕРВНОСТІ ЕВОЛЮЦІЇ – процес еволюц. зміни організмів закономірно переривається фазами бурхливого розвитку та вимирання практично без перехідних (палеонтологічних)

Екологія – охорона природи БІОЦИДИ – загальна назва хім. речовин, які застосовують для боротьби з бур’янами, хворобами та шкідниками рослин. Розрізняють: акарициди (засоби проти кліщів),

Екологія – охорона природи МЕЖЕНЬ – періоди низьких рівнів води в річці, які настають унаслідок різкого зменшення притоку води з площі водозбору. Розрізняють М. літню

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПРОБЛЕМНИЙ – зона поширення проблемної ситуації. Звичайно розрізняють А. п. з 3-5 градаціями гостроти екол. і соц.-екон. проблем, що в

Екологія – охорона природи АКТИНОМЕТР – прилад для вимірювання інтенсивності прямої сонячної радіації та інших джерел світла.

Екологія – охорона природи АТОМНИЙ ВИБУХ – потужний вибух, зумовлений вивільненням атомної енергії в результаті швидко протікаючої ланцюгової реакції розщеплення важких ядер урану-235 або плутонію-239

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЗИМІВЛІ – регіон, де вид проводить холодну пору року.

Екологія – охорона природи ПОЛИВ – штучне привнесення води за допомогою її розбризкування над полем, підведення по борознах (канавах, ариках) або інфільтрації з трубчастих систем

Екологія – охорона природи ЗАКАЗНИК ФЛОРИСТИЧНИЙ – заказник, створений з метою охорони певної групи рослин або всієї їх сукупності (місцевої флори).

Екологія – охорона природи ЗОНА КУРОРТНА – частина земельного чи водного простору, яка включає як зону відпочинку (курортну), так і навколишню зону, обмежену в установленому

Екологія – охорона природи МОЧАЖИНА – заповнене водою пониження між пагорбками на болоті або елементами мікрорельєфу на мокрих луках.

Екологія – охорона природи ДЕГІДРАТАЦІЯ – 1) зневоднення, процес виділення води з будь-якої речовини (гір. порід, мінералів тощо); 2) відщеплення молекул води від молекул неорг.

Екологія – охорона природи ЗАПОВІДНИК ПРИРОДНИЙ – заповідник (1,2), створений з метою охорони прир. натуральних комплексів. Він є основним землекористувачем території, яку займає. Назва 3.

Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТИ – види рослин, які здатні швидко захоплювати незайняті території і вільні ділянки (котловани, насипи, дамби тощо). Серед Е. переважають однорічні

Екологія – охорона природи ОРНІТОФІЛ – рослина, яка запилюється птахами (явище, характерне для тропіків).

Екологія – охорона природи ЗОНА СТРАТИГРАФІЧНА, хронозона – одиниця заг. стратиграфічної шкали, що відповідає ярусу-3; включає шари з характерним комплексом викопних організмів, що не повторюються

Екологія – охорона природи ОЧИЩЕННЯ ГАЗІВ – уловлювання забруднювальних речовин з відхідних газів різних технол. процесів, включаючи процеси горіння, а також із забрудненого повітря виробничих

Екологія – охорона природи ПАНДЕМІЯ – епідемія, що охоплює населення всього світу або більшої його частини. Напр., П. грипу, СНІДу.

Екологія – охорона природи СЕРЕДОВИЩЕ АНТРОПОГЕННЕ – прир. середовище, певним чином змінене людиною.

Екологія – охорона природи ЧИННИК ПЕРІОДИЧНИЙ – чинник, дія якого повторюється з чіткою циклічністю (напр., припливи та відпливи моря). До Ч. п. організми, як правило,

Екологія – охорона природи ІНТОКСИКАЦІЯ СВИНЦЕМ – отруєння організму свинцем та його сполуками; може статися у виробничих умовах (виробництво різних сплавів, акумуляторів, кришталю, свинцевих барвників,

Екологія – охорона природи НЕКТАРОФАГИ – тварини, особливо комахи (напр., бджоли, метелики) та деякі птахи (колібрі), що живляться нектаром.

Екологія – охорона природи ГАЗИ ВІДХІДНІ – продукти згоряння, які викидаються в димову трубу.

Екологія – охорона природи ПІНЕЙРО – субтропічний ліс із видів роду Araucaria в Бразилії.

Екологія – охорона природи ДОЗА ЛЕТАЛЬНА, доза абсолютна – мінім, кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм неминуче призводить до його смерті.

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ГРУНТІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження цілісності грунт, покриву, вмісту гумусу та родючості грунтів. Існуючі системи землеробства недостатньо вирішують

Екологія – охорона природи ВИТОПТУВАННЯ – процес ущільнення грунту й мех. ушкодження рослинності тваринами або людьми. Спричинюється надмірним випасанням худоби, рекреацією.

Екологія – охорона природи ОКУЛЬТАЦІЯ – перешкоди для проникнення сонячного світла в глибину водойм, що створюються найчастіше в разі їх забруднення непрозорими завислими твердими часточками.

Екологія – охорона природи ЛІТОФІТИ, петрофіти – рослини, які ростуть на скелях і кам’янистих місцях. Спочатку оселяються бактерії і водорості, потім лишайники і мохи, які

Екологія – охорона природи ПОРУШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНЕ -1) відхилення від звичайного стану (норми) екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу до біосфери). П. е. може відбутися

Екологія – охорона природи ЗАМІНА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ – заміна одного прир. ресурсу на ін., як правило, економічно рентабельніший у даний істор. період. Прикладом може бути

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ЕКОЛОГІЧНІ – сукупність компонентів середовища, що забезпечує екологічну рівновагу в біосфері та її підрозділах.

Екологія – охорона природи ПУНА – високогірна трав’яниста рослинність, часто з подушкоподібними рослинами в Андах.

ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 12. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ РІВЕНЬ ОХОРОНИ ЖИВОЇ ПРИРОДИ 12.6. Концепція охорони видового багатства тварин Загальна біомаса тварин Землі складає лише 2% всього живого.

Екологія – охорона природи КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ЗМІНИ КЛІМАТУ – документ, який ставить за мету добитися стабільної конц. газів, що спричинюють парниковий ефект в атмосфері

Екологія – охорона природи МАЛЬОВНИЧІСТЬ ЛАНДШАФТУ – суб’єктивна оцінка естетичних властивостей (комфортності та інформативності) ландшафту. Оцінюється, як правило, в балах.

Екологія – охорона природи ЗАКОН ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ – все живе відрізняється між собою і має тенденцію до збільшення біол. різнорідності. Двох ген. абсолютно однакових особин

Екологія – охорона природи АНАЛІЗ УГРУПОВАННЯ – сукупність операцій, метод дослідження угруповання. Розрізняють якісний і кільк. аналіз угруповання. Якісний аналіз – це визначення систематичної належності

Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість,

Екологія – охорона природи ДЖУНГЛІ – низькорослі лісові зарості в річкових долинах Індії.

Екологія – охорона природи “ЗАКОН” СПАДНОЇ (ПРИРОДНОЇ) РОДЮЧОСТІ (ГРУНТУ) – 1) у зв’язку з постійним збиранням урожаю, порушенням прир. процесів грунтоутворення та постійним вирощуванням монокультури

Екологія – охорона природи ШУМ ВІД АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ – це найпоширеніший вид несприятливого екол. впливу на організм людини. Рівень шуму залежить від частки вантажних автомобілів

Екологія – охорона природи РЕЗИСТЕНТНІСТЬ – стійкість організму, несприйнятливість до певних чинників або агентів (патогенних мікроорганізмів, отрут, забрудників тощо).

Екологія – охорона природи ЧИННИК ІСТОРИЧНИЙ – чинник-1, характер сучасного впливу якого був визначений у ході істор. розвитку людства, його взаємодії з прир. середовищем (напр.,

Екологія – охорона природи РІЧКА, ріка – водотік значних розмірів, що тече по встановленому руслу в межах утвореної ним долини і наповнюється за рахунок поверхневого

Екологія – охорона природи ДИСИМІЛЯЦІЯ – один з етапів обміну речовин у живому організмі – окислювально-відновний процес розкладання орг. сполук, що входять до складу живих

Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка.

Екологія – охорона природи ЕЛІЗІЯ – поступове зникнення виду з угруповання внаслідок зміни умов існування.

Екологія – охорона природи ОПТИМУМ ЕКОЛОГІЧНИЙ -1) умови, за яких спостерігається найкраща життєздатність виду (пристосованість до екологічних чинників, здатність до розмноження, переважання в міжвидових взаємовідносинах

Екологія – охорона природи СТІК МІНІМАЛЬНО ДОПУСТИМИЙ – найменша кількість води, що забезпечує стабільний госп. та екол. режими водного басейну.

Екологія – охорона природи СТРУКТУРНІСТЬ ГРУНТУ – властивість грунту утворювати грудочки певної форми і розміру залежно від типу грунтів.

Екологія – охорона природи ПРОЦЕСИ ЕОЛОВІ – рельєфоутворювальні процеси, зумовлені діяльністю вітру; розвіювання (дефляція), перевіювання (видування з не перемішаних пісків дрібнозернистої фракції) та навіювання (акумуляція

Екологія – охорона природи НЕРЕСТИЛИЩЕ – водойма чи ділянка водойми, в якій відбувається нерест риб. Риби, які мають липку ікру, відкладають її на мілинах на

Екологія – охорона природи ГОМОСЕКСУАЛІЗМ – різновид статевого збочення, протиприродний статевий потяг до осіб своєї статі.

Екологія – охорона природи ГІПОКАПНІЯ – зниження вмісту та парціального тиску С02 в артеріальній крові, яке спостерігається в разі дихання повітрям зі зниженим вмістом С02

Екологія – охорона природи ІМУНІТЕТ (РОСЛИН) – несприйнятливість рослин до збудників захворювань і шкідників та до продуктів їхньої життєдіяльності. Особливим виявом І. (р.) є стійкість

Екологія – охорона природи ГІДРОСФЕРА – сукупність усіх водних об’єктів земної кулі: океанів, морів, річок, озер, водосховищ, боліт, підземних вод, льодовиків і снігового покриву.

Екологія – охорона природи ЗОЛА ЛЕТКА – зола, що виноситься з печі нагрітими газами.

Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ АБСОЛЮТНА – одномоментна кількість особин виду або їх групи в межах певного простору (на одиниці площі або в одиниці

Екологія – охорона природи ГЕОСФЕРИ – різні за хім. складом і щільністю оболонки, на які поділяють нашу планету: магнітосфера, атмосфера, гідросфера, літосфера, мантія та ядро

Екологія – охорона природи ТАБЛИЦІ ВИЖИВАННЯ – розрахункові таблиці для визначення ймовірності виживання новонародженого організму (людини, рослини, тварин) до кожної з наступних вікових груп та

Екологія – охорона природи МЕЛАНІЗМ – наявність великої кількості пігментів меланінів у тварин та в деяких тканинах рослин, що зумовлює їх темне забарвлення.

Екологія – охорона природи СОЗОТЕХНІКА – практика охорони природи і формування середовища існування людини з урахуванням законів природи й сусп. розвитку.

Екологія – охорона природи СТРУКТУРА УГРУПОВАНЬ, ЗАКОНОМІРНОСТІ – різні способи зв’язків та певна закономірність у розподілі ресурсів і чисельності складових угруповань видів у просторі й

Екологія – охорона природи МІСЦЕВІСТЬ – 1) найбільша морф, частина ландшафту (1, 2)- група урочищ, що утворює окремі великі форми рельєфу (долини, вододіли, гір. цирки

Екологія – охорона природи ЗАКОН (ЗАКОНОМІРНІСТЬ) ЗРОСТАЮЧОЇ РОДЮЧОСТІ – агротехн. та ін. прогресивні методи ведення с. г., що з’являються в практиці землеробства і забезпечують зростання

Екологія – охорона природи ЕКСПЛЕРЕНТНІСТЬ – здатність до швидкого реагування на поліпшення забезпеченості ресурсами, яке виникає у разі порушення фітоценозів.

Екологія – охорона природи ПРИНЦИПИ ЗВ’ЯЗКУ “БІОТОП – БІОЦЕНОЗ” – 1) принцип різноманіття (А. Тінемана): чим різноманітніші умови біотопу, тим більше видів у біоценозі; 2)

Екологія – охорона природи ПСАМОФІЛ – організм, що віддає перевагу життю серед рухомих пісків (сірий варан, деякі оси, ящірки та ін.).

Екологія – охорона природи СУКЦЕСІЯ ЗООГЕННА – сукцесія, що зумовлюється надзвичайно сильним впливом тварин одного або кількох видів внаслідок їх надмірного розмноження.

Екологія – охорона природи НІША ЕКОЛОГІЧНА – місце виду в природі, яке включає не лише положення виду в просторі, а й його функц. роль в

Екологія – охорона природи ОЗЕРО ЕВТРОФНЕ – неглибоке оз. з водою, багатою на азот і фосфор. Перехід до евтрофії (мезотрофні оз.) часто є наслідком розширення

Екологія – охорона природи АБЛЯЦІЯ – зменшення маси снігу чи криги на сніговому полі або льодовику внаслідок танення і випаровування, зумовленого в основному клімат, чинниками;

Екологія – охорона природи АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного атм. тиску діаметром від кількох сотень до тисяч км. У помірних широтах супроводжується переважно малохмарною, взимку холодною,

Екологія – охорона природи АСФІКСІЯ – різкий розлад дихання, який зумовлюється нестачею в крові кисню і надлишком вуглекислого газу.

Екологія – охорона природи ПРИНЦИП МАТЕРІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ВИНУВАТЦЯ ЕКОЛОГІЧНОГО ПОРУШЕННЯ – найважливіший принцип природоохоронної політики. Він означає, що відповідальність за не запобігання шкідливим впливам на

Екологія – охорона природи ПРОМИВАННЯ ПОВІТРЯ – вилучення з повітря забруднювальних речовин шляхом їх абсорбції на тонких шарах або дрібних краплинах рідини (звичайно води).

Екологія – охорона природи ГРУПА РЕПРОДУКТИВНА – сукупність особин, які забезпечують відтворення потомства. Може складатися з одного самця й однієї “самки, одного самця і багатьох

Екологія – охорона природи ІЄРАРХІЯ ПРИРОДНИХ СИСТЕМ – супідрядність функц. систем Всесвіту, коли менші підсистеми складають більші системи, які, в свою чергу, є підсистемами ще

Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні,

Екологія – охорона природи ГЕОТЕХНОЛОГІЯ – хім., фіз.-хім., біохім. та мікробіол. методи безшахтного (переважно за допомогою свердловин) видобування корисних копалин на місці їх залягання.

Екологія – охорона природи ФАУНІСТИЧНИЙ КАДАСТР – те саме, що й Кадастр тваринного світу.

Екологія – охорона природи ДЕРЕВОСТАН – 1) сукупність дерев, що є основою будь-якого насадження; 2) будь-яка сукупність дерев (звичайно така, як ліс). Розрізняють чистий Д.,

Екологія – охорона природи СТАНЦІЯ – 1) пункт зупинки сухопутного транспорту, а також сукупність споруд і пристроїв на цьому пункті; 2) підприємство або установа спец,

Екологія – охорона природи СВІТІННЯ МОРЯ – явище, зумовлене наявністю в поверхневих шарах води організмів, здатних до біолюмінесценцїї.

Екологія – охорона природи СОЛОНЕЦЬ – грунт зі значним вмістом солей натрію (понад 20 % ємності поглинання) і наявністю на невеликій глибині від поверхні легкорозчинних

Екологія – охорона природи ТУСОК, тасок – горбкуваті луки з ксерофільними кущовими травами, переважно субарктичних регіонів.

Екологія – охорона природи СОЛОНЧАКИ – група типів грунтів, на поверхні яких утворюються вицвіти і кірочки солей або пухкі, дуже засолені шари 0,5-1 см завтовшки.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ХІМІЧНА – комплексна дисципліна, що досліджує сукупність хім. зв’язків у живій природі та хім. взаємодії, пов’язані з життям. Включає геохім.

Екологія – охорона природи ТУРИЗМ – одна з форм активного відпочинку та виховання; подорож за певним маршрутом з метою краєзнавчого пізнання.

Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ ФАКТОРАЛЬНА, екологія чинникова – розділ екології, що вивчає пристосованість певних видів рослин і тварин до умов існування. Встановлює і досліджує

Екологія – охорона природи ІНФЕКЦІЯ – проникнення в організм людини або тварини і розмноження в ньому хвороботворних мікроорганізмів, що супроводжується комплексом реактивних процесів, завершується інфекц.

Екологія – охорона природи РЕКРЕАЦІЯ – система заходів, пов’язана з використанням вільного часу людей для оздоровчої, культ.-пізнавальної і спортивної діяльності або для відновлення їхньої працездатності

Екологія – охорона природи ТУГАЙ – комплекс, що складається з лісу, чагарників та луків у заплавах річок Середньої Азії.

Екологія – охорона природи ЧАПАДА – плоскогір’я, що вкрите заростями злаків та парковим лісом у Бразилії.

Екологія – охорона природи МАТЕРІАЛОЄМНІСТЬ – показник витрат матер. ресурсів для виробництва певної продукції. Виражається або в натуральних одиницях витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, необхідних

Екологія – охорона природи ЕРЕМОФІТИ – рослини пустель, що мають різко виражені ксероморфні властивості.

Екологія – охорона природи КАДАСТР ВОДНИЙ – систематизоване зведення відомостей про води регіону або басейну, що включає дані про струмки, річки, моря, озера, болота, льодовики

Екологія – охорона природи НІКОТИН – високотоксичний алкалоїд із листків тютюну. Вміст Н. у водній витяжці з 4-6 цигарок є достатнім, щоб убити людину. В

Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ – система споруд і пристроїв, призначених для забезпечення норм охорони вод.

Екологія – охорона природи ОБВАЛ ГІРСЬКИЙ – раптове обрушення великих мас гір. порід, яке спостерігається на стрімких схилах гір, внаслідок процесів вивітрювання, під дією вод,

Екологія – охорона природи НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК “ЯВОРІВСЬКИЙ” – розташований у Яворівському, Жовківському р-нах Львівської обл. Заг. площа 7078,6 га. Створений за Указом Президента України

Екологія – охорона природи МАКРОЕЛЕМЕНТИ – хім. елементи, що містяться в тілі живих організмів у конц. від 0,001 до 50 % їхньої маси (кисень, водень,

Екологія – охорона природи АПОБІОСФЕРА – високі шари атмосфери (понад 60-80 км), куди ніколи не підіймаються живі організми. А. – одна із структ. одиниць мегабіосфєри.

Екологія – охорона природи ПРОДУКЦІЯ ПЕРВИННА ЧИСТА, нетто-продукція – частина органічної речовини первинної валової продукції, яка залишається в організмах-автотрофах після витрачання певної її частини на

Екологія – охорона природи АРЕАЛ ЕКОСИСТЕМИ – зона поширення певної сукупності рослинних угруповань та умов їх розвитку.

Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження,

Екологія – охорона природи ПАТІЄНТИ – рослини, які в боротьбі за існування перемагають завдяки своїй витривалості.

Екологія – охорона природи ТОКСИЧНІСТЬ ПРОДУКТІВ ЗГОРЯННЯ – отруйна здатність вихлопних газів, які містять оксиди азоту, сірки, вуглецю тощо. Нижніх безпечних для здоров’я людини порогів

Екологія – охорона природи КОМЕНСАЛ – один із двох організмів різних видів, які живуть сумісно, і який користується певними перевагами за рахунок ін., але не

Екологія – охорона природи ДОЗА ГРАНИЧНОДОПУСТИМА (ГДД) – макс. кількість шкідливого агента, потрапляння якого в організм чи в угруповання організмів з повітрям, їжею тощо, ще

Екологія – охорона природи СЛАНИКИ, сланкі рослини – низькорослі форми дерев, рідше кущів, адаптовані до несприятливих умов середовища. Для них характерне утворення гілок, притиснутих і

Екологія – охорона природи СУМШАРА, согра – заболочений субір із соснами, березами та вільхами в Росії.

Екологія – охорона природи ГРАВІТАЦІЯ – універсальна взаємодія між будь-якими видами фіз. матерії (звичайно речовиною, фіз. полями); сила тяжіння, що є конст. середовища життя, однією

Екологія – охорона природи АТЛАС – систематизований збірник геогр. чи істор. карт, зображень тварин, рослин, малюнків, таблиць тощо.

Екологія – охорона природи ШТРЕК – гориз. гірнича виробка, що не виходить безпосередньо на земну поверхню.

Екологія – охорона природи РЕСУРСИ ОКЕАНУ – всі прир. ресурси, зосереджені в частині гідросфери Землі, представленої Світовим океаном. Іноді до цього поняття включають мін. ресурси

Екологія – охорона природи ЕКСКРЕЦІЯ РЕЧОВИН – виділення організмами кінцевих чи побічних продуктів метаболізму в біоценотичне середовище. До таких речовин належать також кореневі виділення, рідини,

Екологія – охорона природи САПРОТРОФИ – організми, що живуть за рахунок мертвої орг. речовини, живляться мортмасою рослин і тварин (бактерії, актиноміцети, гриби, сапрофіти). С. є

Екологія – охорона природи БРІОБІОНТ – організм, що постійно мешкає в моховому покриві.

Екологія – охорона природи ЕДАФОН, едафобіонти – сукупність усіх живих організмів, які мешкають у грунті певного біотопу. Організми Е. належать до різних систематичних груп. Найрізноманітнішими

Екологія – охорона природи АРЕАЛ-МІНІМУМ – найменша площа, яку займає вид і на якій він може уникнути прир. вимирання; мінім, площа виявлення асоціації.

Екологія – охорона природи РЕОФІЛИ – тварини, які живуть у проточних водах. Р. є своєрідними екол. угрупованнями, адаптованими до умов змінного середовища. Серед Р. переважають

Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у

Екологія – охорона природи АБОРИГЕННА ФЛОРА – природна флора, що сформувалася в процесі еволюції на даній місцевості.

Екологія – охорона природи ІНФОРМАТИВНІСТЬ ЛАНДШАФТУ – кільк. та якісна інформація, яку людина отримує, перебуваючи в конкретному прир. комплексі. Збіднена І. л., його дискомфортність викликає

Екологія – охорона природи ЗАБРУДНЕННЯ ПРИРОДНЕ – забруднення (1 і 2), викликане прир., звичайно катастрофічними, причинами (виверження вулканів, зсуви грунту тощо), що не залежать від

Екологія – охорона природи ЗОЛОВІДВАЛ – місце складування, сховище золи теплових електростанцій, що працюють на твердому паливі.

Екологія – охорона природи БІОТА – 1) складний взаємопов’язаний комплекс живих істот (рослини, тварини, мікроорганізми) в межах екосистеми; 2) історично складена сукупність рослин і тварин,

Екологія – охорона природи ЗЕЛЕНА КНИГА УКРАЇНИ – список унікальних рослинних угруповань держави, що потребують охорони. Робота щодо її створення розпочалася ще в 1987 р.,

Екологія – охорона природи ІЗОФЕНИ – ізолінії настання або тривалості певного фенологічного (сезонного) явища, напр. розпускання сережок ліщини.

Екологія – охорона природи ГОЛОВНІ ЕКОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ – принципи, які поширюються на всі місцеіснування Землі. Перший принцип був встановлений Августом Тіннеманом: чим більш різноманітні умови

Екологія – охорона природи ХЕМОТРОФИ, хемосинтетики, хемоавтотрофи, хемолітофіти – мікроорганізми, які синтезують орг. речовини з неорг. за рахунок енергії, що вивільнюється під час хім. окиснення

Екологія – охорона природи ВИМОКАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин, тривалий час затоплених водою, від нестачі кисню. Трапляється переважно напровесні, коли велика кількість води збирається в

Екологія – охорона природи ПОВІТРЯ – фізична суміш газів різної хімічної природи, з якими пов’язана життєдіяльність практично всіх організмів. Це не лише газова оболонка Землі,

Екологія – охорона природи ЛИСТОПАД – масове обпадання листків з дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин. У рослин помірних широт Л. настає восени, у рослин

Екологія – охорона природи АЛОХТОЩИ, вид місцевий – організми, що населяють певну місцевість, але виникли в процесі еволюції в ін. місці. На території сучасного поширення

Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – здатність теплокровних тварин регулювати температуру свого тіла в межах оптимальної шляхом: а) активного збільшення теплопродукції у Відповідь на

Екологія – охорона природи ПЛАН ОХОРОНИ ПРИРОДИ – частина народногосп. планування – заходи щодо зменшення збитків від забруднення навколишнього середовища, порушення прир. рівноваги та Створення

Екологія – охорона природи ПЕР ДОМІНАНТИ – види, що є домінантами для всіх або майже всіх асоціацій даної формації.

Екологія – охорона природи ЗАПАСИ КОРИСНИХ КОПАЛИН ПОЗАБАЛАНСОВІ – запаси корисних копалин, використання яких відповідно до затверджених кондицій екон. недоцільне, техн. неможливе або екол. небезпечне,

Екологія – охорона природи АМЕНСАЛІЗМ – форма взаємозв’язку між організмами, за якої один із них пригнічує життєдіяльність ін., не зазнаючи негативного зворотного впливу. Напр., виявом

Екологія – охорона природи СНІГОЗАПАСИ – запаси води в сніговому покриві. С. обчислюють добутком об’єму снігу на його щільність і виражають товщиною, відповідною шару води

Page 1 of 2112345678910...20...Last »