Довідник з філософії

Екзистенційне бачення світу людини й комунікації: його резони та обмеженість

Філософія Просвітництва у Києво-Могилянській академії

Основні компоненти цінностей

Духовність, творчість, свобода, відповідальність

Сцієнтизм – антисцієнтизм

Моє “Я” та якісна своєрідність “Іншого”

Суперечливість уявлень про сутність людини в епоху постмодерну. Ідея “втрати суб’єктивності” (М. Фуко, Ж Дерріда, Ж. Дельоз)

Сучасне трактування філософії історії

Філософія флорентійського неоплатонізму: Марсіліо Фічіно і Дж. Піко делла Мірандола

Любов: гармонізація відносин чоловічого та жіночого

Предмет філософської антропології. Різновиди антропологічного пізнавання

Патристика. Віра та розуміння у творах отців церкви

Основні напрями сучасної західної релігійно-філософської антропології

Просвітництво і французький матеріалізм XVІІІ ст

Що таке метафізика?

Цінність науки, її достоїнства і недоліки

Систематика антропології

Концепція ноосфери

Значення “філо” і “софії” – Термін “філософія”, елементи його змісту

Матерія та її фундаментальні властивості

Практична діяльність в науці

Зміст категорії буття. Суще, буття, сутність

Суспільство і природа

Класична і післякласична філософська антропологія

Внутрішні проблеми культури

Загальні особливості української філософії

Умови формування та загальні риси філософії. Стародавності

Освітні витоки філософування

Історичні джерела формування філософської культури Київської Русі

Спадкоємність і деконструкція як складові суспільної стабільності й поступу

Комунікативний вимір буття очима філософських антропологів

Концепція Ренесансу Якоба Буркхардта

Філософська антропологія та релігійні уявлення про людину

Особливості пізнання суспільства

Архетипи української культури: визначення і логіка прояву

Усвідомлення людиною історичного процесу у філософських категоріях

Рух від філософії природи до філософії людини як закономірність поступу філософської антропології на Заході

Особливості філософії історії епохи Реформації

Софійно-містична природа діалектики

Небезпеки, пов’язані з абсолютизацією праксису

Еволюція релігійної філософії у ХХ ст. Філосовські погляди П. Флоренського і С. Булгакова

Монологічність та діалогічність як прикметні риси людського світу

Дж. Локк і розвиток “британського емпіризму” XVII ст

Соціальні норми та інститути

Проблема людської сутності

Сутність як даність або душа

Людина і народ: етноантропологія

Становлення метафізичної парадигми європейської культури

Середньовічне бачення змісту і спрямованості історії

Концепції походження філософії

Екзистенціальне переживання людини

Український романтизм ХІХ ст., його специфіка та філософські основи

Внутрішня самотність та внутрішня комунікація: екзистенційні виміри легітимації

Введення терміна “філософія історії”

Класифікація цінностей

Здійснення людини у мові. Мова як симптом, символ, сигнал

Етичне або практичне відношення. Активізм, воля і сваволя

Ідея порядку і форми впорядкування світу

Онтологія як підрозділ метафізики

Концепції походження космосу

Толерантнісні прозріння “батька антропології”

Стать як філософсько-антропологічна проблема

Пізнання як відношення суб’єкта і об’єкта

Принцип “cogito ergo sum” (“мислю, отже існую”) як фундаментальний для європейської культури

ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ, ЧИ ПРОСТО ФІЛОСОФІЯ?

Філософські питання наук про суспільство

Здобутки та вади європейської гуманістики

Принципи, категорії, головні закони

Культура і природа

Що таке людина?

Розділи філософії як осередки розв’язків її проблем

Людиномірність науки

Поєднання раціоцентризму та кордоцентризму – одна з передумов національного відродження України

Світ людини та творча співконститутивність мови щодо нього

Елементи діалектичного методу у різних версіях “теорії” діалектики

Методи і методологія

Зародження схоластики. Проблема універсалій

Мова та екзистенція

Проблема буття як передумова філософування

Апологетика, примат віри

Закон взаємного переходу кількості і якості

Внутрішня комунікація: визначення поняття

Діалектика в структурі гегельянської і марксистської філософії

Відмінності між філософування і філософією

Декілька слів про толерантнісний етос у буденних міжлюдських стосунках

Новітня філософія у пошуках змісту і спрямованості історії

Субстанціоналістська версія

Розмаїття образів мови

Справедливість, законність, толерантність, повага до “Іншого” – предикати правової держави

Проблема існування людини в елліністичній та римській філософії

Від монізму – до плюралізму сутнісних Властивостей. Про користь розумного гносеологічного обмеження

Практично-діяльнісні виміри сутності людини

Практичний розум і практична діяльність

Самотність як предмет Вивчення психології та екзистенціальної антропології

Міф та міфологічний світогляд

Культура і людина

Антропологічні та соціально-культурні виміри наукового пізнання

Антропологічна спрямованість філософії Г. Сковороди

Людина як “громадянин двох світів”

Архетипи національної культури як фундаментальна проблема етноантропології

Філософія науки Л. Вітгенштайна

Специфіка філософського осмислення культури: рефлексія, герменевтика, компаративістика, структуралізм і лінгвістичний аналіз

Соціально-культурна детермінація науки

Етноантропологія як філософська дисципліна

Особливий розділ філософії

Проблема “Я – Інший” як осереддя антропологічної рефлексії

Будова гегелівської діалектики та її відтворення в марксизмі

Німецьке Просвітництво у контексті становлення німецької класичної філософії

Відповідальність як альтернатива практичній сваволі

Гіпотези виникнення життя

Чотири епохи світової історії за І. К. Гаттерером

Антропологічний поворот у філософії та в спеціальних науках про людину

Гносеологія та епістемологія науки

Гуманітарні дисципліни про основні виміри буття людини у світі

Образ людини в епоху модерну

Духовність і моральність

Версії антропогенезу

Феноменологічна філософія про світ людського життя

Людина в системі духовних цінностей

Пізнання як діяльність

Філософія історії

Різновиди філософської антропології

Основні періоди й відповідні їм ідеї

Душа і дух – Спекулятивна психологія

Головні підрозділи метафізики – Що таке метафізика?

Зміна християнізованої концепції історії. Гуманізм епохи Відродження

Періодизація західноєвропейської філософської антропології

Екстерналізм – інтерналізм

Ступені розвитку уявлень про ноосферу

Сучасна марксистська філософія

Реформаційні та ренесансно-гуманістичні ідеї в Україні (друга половина XVI – початок XVII ст.)

Проблема змісту історії: підходи щодо інтерпретації проблеми

Епістемно-раціональна природа метафізики

Антропологічні орієнтації герменевтики, прагматизму та неопозитивізму

Українське Передвідродження (друга половина XIII – XV ст.)

Ціннісний сенс гуманізму

Перехід від метафізичного до постметафізичного періоду

Філософія природи, її предмет

Від трансцендентального суб’єкта до трансцендентальної комунікації

Ідеї гуманізму і Реформації у творах діячів братського руху та вченого гуртка друкарні Кисво-Печерської лаври

Аксіологічна версія

Філософія політики

Практика – критерій істини

Міф породжений знаково-символічною діяльністю і складається переважно з символів

Культура і суспільство

Посткласична раціональність і проблема відкритого суспільства

Об’єктивний ідеалізм Г. Лейбніца

Модель росту наукового знания К. Поппера

Багатомірність людського буття та сутність людського в епоху постмодерну

Свідомість та самосвідомість як даність та як проблема

Соціальні витоки філософування

Становлення раннього гуманізму в Україні (XV – перша половина XVI ст.)

Феномен людського у світлі природничо-наукового аналізу

Проблема людини у сучасній філософії

Метафізичний і діалектичний дискурс

Заснування нової філософії: Ф. Бекон і Р. Декарт

Основні форми буття

Метафізичні докази буття Бога

Типологія дій

Світоглядні витоки філософії. Міф

Антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Криза класичної філософії

Про функції філософії

Панування над природою

Мова як домівка буття

Світоглядні витоки філософії. Релігія

Антична філософія

Філософська гуманістика та філософська антропологія як спеціальна галузь знання

Раціоналізм і емпіризм

Про відкриття метафізичної реальності і зародження філософічної суб’єктивності

Люди – засоби

Соціокультурне та антропокультурне у людськім світо-відношенні

Свідомість і несвідоме – Спекулятивна психологія

Культура серед світових реалій

Чоловічість та жіночість: духовне та душевне начала

Міра антропологічної сприятливості соціуму. “Приватна частка світу” та усвідомлення прав людини

Духовність як безупинна турбота людини про себе

Діалектика як теорія і метод

Неофрейдизм

Періодизація історії епохи Просвітництва

Ціннісні орієнтири людського життя

Поняття соціальної філософії

Феномен ноосфери і глобальні проблеми в їх відношенні до “проблеми людини”

Про зміст терміна філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту

Місце України в Європі: спроба етноантропологічного прогнозу

Теорії історичного процесу

Походження, проблематика та особливості філософі як світогляду

Філософські знання як результат філософствування

Природні виміри людини

Філософська думка в Стародавньому Китаї

Проблема духовності як наріжна для філософської гуманістики

Форми пізнання – Методи і форми пізнання

Деякі визначення діалектики і її головні версії

Розквіт схоластики. Томізм та проблем гармонії віри з розумом

Культура як інформаційно-програмна складова життя суспільства

Багатомірність людського буття та сутності людини

Здобутки релігійного самопізнавання. Тематизація божественної першопричини в християнській антропології

І Кант. Коперниківський переворот у філософії

Природа філософських проблем

Співвідношення критичної раціональності, свободи та відповідальності

Формаційний і цивілізаційний підходи до розуміння історичного процесу

Культура Ренесансу, її головні риси. Гуманізм

Пошуки нових засад філософування у контексті сучасної онтології

Гуманістичний образ пізнання

Проблема свідомості – Спекулятивна психологія

Метафізика людини

Комунікативна природа людського буття

Філософія статі та її предмет

Людина і особистість

Три трактування цивілізації

Особливості визначення змісту і спрямування історії представниками німецької класичної філософії

Філософська антропологія та спеціальні науки про людину

Форми діяльності

Закон взаємної рефлексії протилежностей

Науково-пізнавальна діяльність

Матеріалізм та релігійно-містична філософія XVII ст

Періодизації історичного процесу Й. Г. Фіхте

Сенс буття людини: трансцендентні та іманентні аспекти

Філософія освіти

“Вічні” питання філософії історії

Вихід за межі самотності у внутрішню комунікацію: феномен толерантності

Особливості суспільства, закони, ідеали, доля, перспективи, логіка еволюції крізь призму цих версій

Пізнання як відображення

Визначення філософія – Термін “філософія”, елементи його змісту

Шкала істинності

Поняття методу – Методи і форми пізнання

Концепції істини

Позитивна чи негативна антропологія? (Метаморфози антропоцентризму)

Ідея Бога як досвід розв’язання основної напруженості антропологічної ситуації

Сутнісні властивості людини: взаємодія чи “витіснення”?

Категорія – “висловлювання”, “звинувачення”

Душа, дух, духовний світ

Революційна перебудова

Природа і свобода

Натуралістичний пантеїзм Б. Спінози

Сублімативність світо-відношення (сублімація, надсублімація, десублімація)

Форми суспільної свідомості

Зовнішня та внутрішня самотність людини

Мова і дискурс: ущербність “новоязу”

Зв’язок теорії ноосфери з “утрудненнями людства”

Концепція еволюції природознавства Т. Куна

Структура практичної діяльності і практичного розуму

Ранньохристиянська теорія історичної періодизації

Суспільна комунікація і проблема соціального партнерства

Різновияви есенційності

Про сутність та існування людини

Натурфілософія XVI ст. Матеріалістичний пантеїзм Дж. Бруно

Функціоналістська версія

Екзистенційний та есенційний підходи до витлумачення людини і світу

Метафізична та постметафізична доба у європейській гуманістиці

Пік антропологічної ситуації: проблема смислу буття в цілому

Специфіка філософсько-антропологічного бачення свідомості та самосвідомості

Особистісні виміри людського: духовність, свобода, творчість, моральність

Філософські науки про людину. Основні засади, ідеї та принципи

Ідея Бога в метафізиці

Філософія діяльності Фіхте

Філософія в Україні в 20 – 90-х роках XX ст

Філософська думка в українській діаспорі

Філософія М. Кубанського

Філософія техніки

Діалектика соціуму

Філософія Нового часу та її головні риси

Відродження та Реформація

Буттєва вкоріненість духу як націленість на “тих, хто буттює”

Дохристиянський світогляд давніх слов’ян

Поняття культури, філософські аспекти його змісту

Метафізичні, діалектичні, гносеологічні, праксеологічні проблеми природничих наук

Екологічні проблеми та їх розв’язки в екології

Філософія культури

Особливості тлумачення історії античною філософією

Проблема пізнаваності метафізичних, діалектичних, природних і соціо-культурних реалій

Філософія як засіб освоєння метафізичних, діалектичних, гносеологічних, праксеологічних проблем природних наук

Позитивізм

Чи обмежується питання про сутність людини “суперечністю між сутністю та існуванням”? (“Homo sapiens та sapiens – demens”)

Призначення філософії

Філософія у Стародавній Індії

Людина у самотності та комунікації

Метафізичні корені науки як соціального інституту

Заперечення заперечення як закон розвитку

Філософські та суспільно-політичні погляди українських письменників та публіцистів другої половини ХІХ – початку XX ст

Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників та в пам’ятках літератури

Філософські погляди Шеллінга

Еволюція змісту цінностей

Поняття “образу людини”. Історичність та мінливість “образу людини” в історії культури

Система і метод Гегеля

Родова бівалентність людського буття: феномени чоловічого та жіночого

Особливості та основна проблематика філософії середньовіччя

Сенс і абсурд

Соціальні групи

“Всезагальний стан світу” і “принцип корисності”

Моделі антропогенезу

Про істину та істинність

Від ідеї антропологічної толерантності до передчування громадянського суспільства

Відповідальність за буття і його сенс

Діалектика трансцендування, творчість і самотворення

Історія поняття буття

Траєкторії історії в епоху Відродження

Праця

Субординація чи координація розмаїтих форм буття?

Соціальні відносини

Людина як істота, котра трансцендує

Філософія економіки

Передумови виникнення філософії

Комунікативна дія і дискурс. Феномен і поняття інтерсуб’єктивності

Аверроїзм, примат розуму

Чому природознавство потребує натурфілософії

Цілепокладання як спосіб людської трансценденції: есенційні та екзистенційні виміри

Унікальність і призначення людини

Професійна (“академічна”) філософія в Україні ХІХ – початку ХХ ст

Пізньосередньовічна містика

Впровадження християнської ідеології та її вплив на розвиток філософської думки

Метафізики соціальності

Києво-Могилянська академія – визначний центр українського Просвітництва та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів

Пріоритет мовних подій над системою мови