Дробіння зиготи – Ембріональний розвиток тварин – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

Біологія
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів

Ембріональний розвиток тварин

Дробіння зиготи

Після проникнення сперматозоїда в яйцеклітину і злиття їх ядер утворюється одноклітинний зародок – зигота. Диплоїдне ядро зиготи вже через декілька хвилин може ділитися. Ряд послідовних мітотичних поділів зиготи називають дробінням. Під час дробіння передсинтетичний період інтерфази практично відсутній, тому клітини, що утворюються,- бластомери – мають дедалі меншу кількість цитоплазми порівняно з яйцеклітиною.

За високої швидкості дробіння синтезу білка не відбувається, і бластомери повністю використовують білки, накопичені в цитоплазмі яйцеклітини.
Характер дробіння дуже залежить від кількості жовтка, запасеного в цитоплазмі яйцеклітини. Жовткові гранули перешкоджають просуванню веретена поділу до полюсів клітини і утворення перетяжки, тому у тварин з великою кількістю жовтка (плазуни, птахи) дробіння неповне: ядра з відособленими ділянками цитоплазми зосереджуються біля одного полюса клітини, а протилежний полюс заповнений жовтком. Яйцеклітини, що мають незначну кількість жовтка або що не мають
його взагалі (ссавці, плоскі черви), піддаються повному дробінню. Розрізняють рівномірне та нерівномірне дробіння. При рівномірному дробінні бластомери однакові (ланцетник). При нерівномірному дробінні бластомери відрізняються формою і розмірами (у жаби на одному полюсі зародка бластомери менші, ніж на іншому).
Період дробіння завершується формуванням бластулИ. У типовому випадку бластула складається з шару бластомерів, які оточують щільним кільцем порожнину – бластоцелЬ. Бластоцель заповнена рідиною, яка за хімічним складом відрізняється від рідини зовнішнього середовища. У ссавців цю стадію формування зародка називають бластоцистою. Бластомери в бластоцисті розташовуються в два шари: зовнішній дає початок трофобласту, а внутрішній (зародковий вузлик) – ембріобластУ. На стадії бластоцисти зародок переміщається по яйцепроводу до матки.
 Дробіння зиготи   Ембріональний розвиток тварин   Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
Наступна стадія ембріонального розвитку називається гаструляцією, а зародок на цій стадії – гаструлоЮ. Гаструла формується у більшості багатоклітинних тварин при вгинанні (інвагінації) частини стінки бластули всередину бластоцеля. Зародок на цій стадії складається з двох шарів клітин (зародкових листків): зовнішнього – ектодермИ, і внутрішнього – ентодермИ. Унаслідок вгинання утворюється порожнина – гастроцель (гастральна порожнина), і отвір, яким вона сполучається з навколишнім середовищем – бластопор (первинний рот). У первинноротих тварин бластопор, розвиваючись і диференціюючись, перетворюється на рот дорослого організму, у вторинноротих – на анальний отвір. Рот у вторинноротих виникає на протилежному кінці зародка.
Бластоцель розміщена між енто – і ектодермою. У неї проникають бластомери, що дають початок третьому зародковому листку – МезодермІ. У ссавців, рептилій і птахів мезодерму утворюють клітини, які виселяються з певних зон ентодерми. У губок і кишковопорожнинних мезодерми немає, їх називають двошаровими тваринами.
У деяких тварин гаструляція йде не шляхом інвагінації, а шляхом міграції бластомерів зі стінки бластули в бластоцель.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Дробіння зиготи – Ембріональний розвиток тварин – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів - Довідник з біології


Дробіння зиготи – Ембріональний розвиток тварин – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів