Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

СИНТАКСИС. ПУНКТАЦІЯ

§ 13. Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

132.1. Спишіть текст. Покажіть зв’язок між членами речення за зразком.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

Київ – найстаріше і найвідоміше українське місто. Воно побудоване дуже давно. Про Київ згадують у своїх книжках давні греки. Грецькі купці заїздили колись за товарами до української столиці (3 календаря).

ІІ. Виконайте синтаксичний розбір виділених словосполучень

У реченнях, крім головних членів, є другорядні: додаток

(рос. дополноние), означення (рос. определение) та обставина (рос. обстоятельство).

Другорядні члени речення зазвичай пояснюють головні члени, але можуть пояснювати й інші другорядні члени.

Виконуючи синтаксичний розбір речення, другорядні члени підкреслюйте так:

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

Додаток – другорядних, член речення, що означає предмет і відповідає на питання непрямих (усіх, крім називного) відтінків Наприклад:

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченніЛевицький).

133. Спишіть речення, ставлячи

в дужках питання до додатків. Визначте, в яких відмінках уживаються іменники-додатки.

1. Я звертаю з дороги. Даю дорогу коням. Зустрічаюсь з поглядом діда Данила (М. Стельмах). 2. Сивий дух полинів проникає у груди (За І. Цюпою).

134. Спишіть прислів’я і приказки. Підкресліть граматичні основи й додатки. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1. Орел мухи не ловить. 2. Тобі дасть маленьку нитку, а з тебе візьме цілу свитку. 3. Вода камінь точить. 4. В умілого й долото рибу ловить. 5. Аж шкура на ньому горить (Нар. творчість).

135. Складіть і запишіть речення, в яких подані слова виступали б у ролі додатків.

Дерево, лікар, казка, школа, лісовичок.

Означення другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета ; відповідач на питання я к и й? ч и й?

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

136. Прочитайте. Від яких членів речення можна поставити питання до означення? Якими частинами мови виражені означення?

1. Місяць яснесенький промінь тихесенький кинув до нас. 2.1 тихий спів несмілий заспівала. 3. Добрії люди мене привітали. 4. Росла в гаю конвалія під дубом високим. 5. З тихим плескотом на берег рине хвилечка перлиста (З те. Лесі Українки).

137. Спишіть уривок із вірша Лесі Українки, добираючи з довідки потрібні означення.

На… горбочку,

У… садочку,

Притулилася хатинка,

Мов… дитинка

Стиха вийшла виглядати,

Чи не вийде… мати.

Леся Українка

Довідка: маленькая, вишневому, зеленому, її.

138. Складіть і запишіть чотири речення з означеннями. Підкресліть вивчені члени речення.

139. Спишіть речення, вставляючи з довідки потрібні слова. Підкресліть граматичні основи. Якими членами речення є вставлені слова?

1. … палав вогонь. 2. Великі сиві очі дивилися… і… . 3. Ще торік ходила вона з мамою…. 4. Зорі… тремтіли (3 те. М. Коцюбинського).

Довідка: пильно, розумно, у печі, тихо, на ниву.

Обставина – другорядний член речення, що означає місце, час, причину, мету, спосіб дії і відповідає на питання д е? к у Д и? з в і л к и? к о л и? з якої п р и ч и н и? (ч о м у?) , З якою метою? як? якою мірою?

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні  Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

140. Спишіть речення. Поставте питання до обставин. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

Обставина виражена прислівником.

1. Взимку ви не побачите мурашок. 2. Вони сховалися під землю. 3. Комахи зручно влаштувалися в теплому мурашнику під сніговою ковдрою.

141. Складіть речення за схемами.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

142. І. Спишіть текст. Підкресліть головні й другорядні члени речення.

Ліс уже не жовтий, а безлистий. Він гуде потихеньку вгорі, стоїть у сизому тумані. Там у верховітті ходить зима, носить у синій пелені завірюху. А дуби міцнолисті. Аж весною роздягнуться вони. Взимку всі дерева в лісі густимуть на стужі голим листям. А дуби шумітимуть їм про весну (І. Цюпа).

II. Доберіть до тексту заголовок у формі питального речення.

Речення, що складається тільки з головних членів, називається непоширеним (рос. нераспространенн Ы М). Наприклад:

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

Речення, в якому є другорядні члени, називається поширеним (рос. распространенн Ы М). Наприклад:

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

143. Спишіть текст. Вкажіть, які речення поширені, а які непоширені.

Полисіли дерева. Тихі ставки та озерця вкрилися плівкою падолисту. Птахи відлетіли. Ранками левади й видолинки все частіше сизіють густою памороззю. Дме дошкульний вітер. Незабаром зима (За В. Скуратівським).

144. Прочитайте речення. Перекладіть українською мовою і запишіть. Підкресліть члени речення.

1. Казаки построили укрепление за порогами Днепра. 2. К ним не могли подойти никакие враги. 3. Сечь возглавила борьбу против захватчиков. 4. На борьбу за волю поднялся весь украинский народ (З журналу).

Укрепление – укріплення захватчик – загарбник

Возглавить – очолити борьба – боротьба

145. Поширте речення і запишіть їх. Скористайтесь репродукцією картини художника Сергія Васильківського “Захід сонця над озером”.

Сідало сонце. Насувалися хмари. Зашелестів очерет. Птахи замовкли.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

С. Васильківський. Захід сонця над озером

146.1. Поставте питання до головних і другорядних членів речення.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

II. Розгляньте схему речення. Зробіть висновок, які другорядні члени залежать від підмета, а які – від присудка.

 Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні

В українській мові порядок слів і вільним, за кожним членом речення не закріплене якесь постійне місце. Але зазви чай присудки ставляться після підметів, означення вживаються перед тими словами, ві L яких вони залежать, а додатки – після присудків.

Звичайний порядок слів реченні називається прямим.

Наприклад: Передвечірні сутінки спадають у лошині (О. Гончар).

Для виділення найбільш важливих слів у повідомленні розташування членів речення може змінюватися, їх найчастіше виносять на початок або в кінець речення. Незвичайний порядок слів називають зворотним. Наприклад: Вітчизну сонячну свою люблю високою любов’ю (Б. Сосюра).

147.1. Прочитайте. Запишіть спочатку речення з прямим порядком слів, а потім – зі зворотним.

1. Лиш вітер стукає сердито в моє зачинене вікно. 2. Надходить осінь сумовита. 3. У зелені дерев сумує де-не-де уже пожовклий лист. 4. Багряно-жовтий лист лине за вітром. 5. Айстри гублять вроду під осіннім дощем. 6. Дерева в саду хитає вітер (3 тв. В. Сосюри).

II. Як ви розумієте п’яте речення? Спробуйте скласти образний вислів про осінь, використовуючи зворотний порядок слів.

148. Прочитайте речення. Запишіть, виправляючи помилки в порядку слів.

1. На небі чистому з’явилася хмара дощова. 2. Осторонь не лишилися учні нашого класу від цих справ. 3. Домашнє завдання виконав я швидко з української мови. 4. Живою легендою в селі була людина ця скромна. 5. Спадають сутінки надвечірні над містом нашим (3 учн. творів).

Зв’язне мовлення

ТИПИ МОВЛЕННЯ

149. Прочитайте тексти. Визначте тему кожного з них. Дайте відповіді на подані запитання.

1. Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький був: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями (А. Тесленко).

2. Кайдаш прийшов до церкви; церква була ще заперта. Він сів коло дверей на кам’яних східцях і поклав шапку коло себе… Одчинили церкву. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню. Паламар був у полі. Кайдаш пішов у вівтар служити за паламаря, посвітив свічки перед образами й подав священикові кадильницю… (І. Нечуй-Левицький).

3. Ця квітка завжди хвилювала людей. Ясенець її ім’я. Але ще в давні часи українці називали її неопалимою купиною. Бо в спекотний день вона парувала ефірною олією, і тоді цю красу можна було легко підпалити. Палало полум’я над нею, але квітка не згорала. Згасав вогонь, і вона знову квітла, розвивалася.

Чи не так і ти, Україно-Мати? У скількох огнях палала, як страшно ти горіла впродовж тисячоліть, якими нашестями знищували тебе! І не знищили. Бо ти, як неопалима купина, оживала й розквітала на радість дітям своїм (За С. Плачиндою).

1. У якому уривку розповідається про події, чиїсь дії?

2. У якому випадку автор когось або щось описує?

3. У якому з текстів наводяться роздуми автора або героя на якусь тему?

Типи мовлення: розповідь, опис, роздум

150. Розгляньте таблицю “Типи мовлення” на другому форзаці підручника Дайте відповіді на запитання.

1. Які типи мовлення вам відомі?

2. Як можна схарактеризувати кожен із них?

151.1. Прочитайте тексти. Визначте тип мовлення кожного з них.

1. Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу вбула в драний черевик, а друга боса. Тоді піймала горобця, взяла гринджоли, запрягла в них цапа. От узяла зайця під руку, одну ногу поставила в санчата, а другою по шляху ступає – одну ногу цап везе, а другою сама йде. Приходить отак до пана в двір (Нар. творчість).

2. Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця. Серед долини зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка. Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця висока біла церква з трьома банями, а коло неї невеличка дзвіниця неначе заплуталась в зеленому гіллі старих груш (І. Нечуй-Левицький).

3. Хато моя, рідна батьківська хато! Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато! З батьківської хати розпочиналося пізнання світу. Білі стіни, біла стеля – неначе виткані з маминого полотна…

Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі. Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ і з якого прослалася стежка в широкі світи? Будь благословенна, хато моя! (За І. Цюпою).

II. Випишіть із підручника з української літератури уривок із тексту-розповіді.




Другорядні члени речення. Речення поширені і непоширень Порядок слів у реченні