ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. КАРТИ МАТЕРИКІВ ТА ОКЕАНІВ, ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ

Мета:

– актуалізувати та розширити знання про джерела географічної інформації; скласти загальні уявлення про підходи до класифікації карт; формувати практичні вміння розрізняти та порівнювати різні види карт, сприяти опануванню основ картографічної грамотності;

– розвивати вміння знаходити та аналізувати інформацію, самостійно та за допомогою вчителя обирати критерії для класифікації, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, будувати логічні міркування;

– виховувати уважність, самостійність, працелюбність,

повагу один до одного.

Обладнання: підручники, атласи, фізична карта світу, фізичні та тематичні карти материків, географічні енциклопедії та довідники, журнали, комп’ютер, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади джерел інформації; називати різні види карт; порівнювати карти за масштабом та просторовим охопленням, розрізняти карти за змістом в атласах.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом “Практичність теорії”

Відомості

про материки та океани людство накопичувало не одну тисячу років. Про багатьох видатних мандрівників та дослідників, що поповнювали скарбницю географічних знань, ви дізналися в 6 класі. Зі сміливими та відважними людьми, що рухалися вглиб материків або просторами океанів, долаючи численні перешкоди, вам ще випаде нагода познайомитися під час вивчення наступних тем.

Зараз, щоб відвідати навіть віддалені куточки земної кулі, зовсім не обов’язково вирушати в тривалу подорож. Піднятися на найвищі вершини, пропливти глибинами океану, побачити виверження вулкана і навіть стати свідками цунамі вам допоможуть різноманітні джерела географічних знань. Особливо важливим джерелом географічної інформації з давніх часів й нині залишаються географічні карти. Однак, джерел географічної інформації, як і різних карт дуже багато. Для того щоб знайти та проаналізувати необхідну інформацію, потрібно навчитися правильно відбирати джерела та працювати з ними.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом “Бліцопитування”

– Які джерела географічної інформації вам відомі?

– Які з названих джерел є у вас вдома та стануть у пригоді під час вивчення курсу географії материків та океанів?

– Що таке географічна карта? Чому географічну карту називають “другою мовою географії”?

– Як часто ви користуєтесь картами в повсякденному житті? У яких випадках?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Джерела географічних знань

Усі джерела географічної інформації поділяються на первинні та вторинні.

Первинні джерела пов’язані з дослідженнями об’єктів безпосередньо на місцевості.

Так, наприклад, під час подорожей ви можете самостійно складати опис території, фотографувати, спостерігати, запитувати та занотовувати.

Проте дослідження материків та океанів насамперед вимагає умінь працювати зі вторинними джерелами – такими, що добуті та впорядковані іншими дослідниками.

Робота в парах

Завдання. Розподіліть відомі вам джерела географічних знань на дві групи: традиційні та сучасні.

Серед сучасних джерел географічної інформації великого значення набувають геоінформаційні системи (ГІС) – сучасні комп’ютерні технології для картографування й аналізу об’єктів реального світу, явищ та подій, які відбуваються або прогнозуються. Геоінформаційні системи найприродніше відображують просторові дані. Дані в геоінформаційних системах зберігаються у вигляді набору тематичних шарів, які об’єднані на основі їх географічного положення. Цю технологію застосовують практично у всіх сферах людської діяльності – чи то аналізу таких глобальних проблем, як перенаселення, забруднення території, скорочення лісових угідь, природні катастрофи, чи то розв’язування окремих задач, таких як пошук найкращого маршруту між пунктами, підбір оптимального розташування нового офісу, пошук будинку за адресою, прокладання трубопроводу на місцевості, різноманітні муніципальні задачі.

Прийом “Мандрівка в Інтернет”

Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет ГІС та виявити, у яких галузях людської діяльності їх використовують.

Ознайомлення з корисними посиланнями (див. Додаткові матеріали)

Висновок 1. У наші часи джерел географічної інформації дуже багато, тому потрібно навчитися обирати такі, що відповідають конкретним завданням.

2. Види карт та їх класифікація

Універсальним джерелом географічних знань є карта – “друга мова” географії. З карт можна дістати основні відомості про природу, населення певних територій та його господарську діяльність. Карти допомагають з’ясувати причини географічних явищ, утворення різних природних комплексів на земній поверхні.

Робота з мультимедійною презентацією (підручником), робота в зошитах, складання схеми “Види карт”

Прийом “Евристична бесіда”

(Учитель демонструє три різні за охопленням території карти.)

Запитання

– Яку інформацію ви можете отримати із запропонованих карт?

– Як вони різняться за масштабом?

(Учитель демонструє, яка на вигляд територія на великомасштабних, середньомасштабних та дрібномасштабних картах.)

Отже, чим більший розмір території зображений на карті, тим дрібніший масштаб карти. Зі зменшенням масштабу карти зменшується детальність зображення географічних об’єктів та точність вимірювань. Так, на світових картах та картах півкуль земна поверхня зображена узагальнено зі значними спотвореннями. Однак їх перевага полягає в можливості одночасно показати всю поверхню Землі. Карти материків та океанів в атласі складені у більш крупному масштабі, ніж світові, але вони теж є дрібномасштабними. За ними можна вивчати будову поверхні, виявляти обриси об’єктів, визначати географічні координати. Більш детальними є середньомасштабні карти. До крупномасштабних карт належать топографічні, на яких місцевість показана з великою точністю.

Карти різняться за змістом. Так, топографічні карти належать до загальногеографічних карт, оскільки всі елементи місцевості на них показані однаково докладно. Однак, чи завжди це потрібно?

(Учитель демонструє різні тематичні карти.)

Зміст тематичних карт відповідає темі, яку вони розкривають. Наприклад, для виявлення особливостей клімату Африки вам буде потрібна кліматична карта, де відображено розподіл температур, опадів, напрям вітрів тощо. Інші елементи (річки, населені пункти тощо) узагальнені та лише є орієнтирами.

Щодо загальногеографічних карт, то під час вивчення курсу ви будете користуватися оглядовими дрібномасштабними фізичними картами материків та океанів.

(Учитель демонструє різні карти за призначенням.)

Для дослідження материків і океанів зроблена спеціальна добірка карт – географічний атлас. Усі карти в ньому є навчальними.

Схема в зошитах

Види карт
За масштабом	За охопленням території	За змістом	За призначенням
– великомасштабні (масштаб більший за 1 : 200 000), – середньомасштабні (масштаб від! : 200 000 до 1 : 1 000 000) – дрібномасштабні (масштаб менший за 1 : 1 000 000)	– карти світу та карти півкуль; – карти материків та океанів; – карти окремих частин материків	– загально – географічні; – тематичні	– навчальні; – туристичні; – довідкові; – військові; – технічні тощо

Висновок 2. Для Кого щоб виконувати певні географічні завдання та орієнтуватись у величезному розмаїтті карт будь-яких видів, типів і змісту, необхідно знати призначення та головні особливості різних видів карт.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах

Прийом “Картографічний практикум”

Завдання. Розгляньте добірки карт в атласі, підручнику, стінні карти та визначте, до яких видів карт за охопленням території, масштабом та змістом вони належать.

Прийом “Творча лабораторія”

Уявіть, що ви з батьками зібралися в мандрівку до іншої країни. Складіть перелік джерел географічних знань, які ви опрацюєте перед мандрівкою, та тих, що візьмете із собою.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Завантажити на свій персональний комп’ютер безкоштовну програму Google Earth (Гугл Планета Земля) для перегляду тривимірних карт.