Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ

ФРАЗЕОЛОГІЯ

Джерела українських фразеологізмів

Переважна більшість фразеологізмів походить із народної мови. Це передусім прислів’я, приказки, вислови жартівливого характеру. Не так лінь, як неохота. Надувся, як півтора нещастя. Господиня: три городи – одна диня. З народними звичаями й обрядами пов’язані вислови на зразок Дати гарбуза, стати на рушник, замовляти зуби, виносити сміття з хати.

Фразеологія збагачується за рахунок влучних висловів видатних людей. Всякому городу нрав і права (Г. Сковорода). Врага не буде, супостата

(Т. Шевченко). Хіба ревуть воли, як ясла повні? (Панас Мирний). Звичка – друга натура (Цицерон).

До фразеологізмів належать деякі професійно-технічні за походженням вислови: На ловця і звір біжить (з мовлення мисливців), Куй залізо, поки гаряче (з мовлення ковалів), З іншої опери (з мовлення артистів) тощо.

Фразеологізмами стають переклади іншомовних стійких зворотів: Повернімось до наших баранів (з французької), Дивитися крізь пальці (з німецької).

Фразеологізми є важливим засобом мовної образності, виразності й емоційності.




Джерела українських фразеологізмів – ФРАЗЕОЛОГІЯ