Екологічні фактори і процес лісотворення

Лісівництво

РОЗДІЛ 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ

Лекція 1. ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ

1.3 Екологічні фактори і процес лісотворення

У лісі постійно відбувається природний добір, рушійною силою якого виступає швидкість росту дерев, відношення до світла.

На думку П. С. Погребняка, тіньовитривалі деревні породи утво­рилися при рості у рослинних угрупованнях на відміну від світлолюбних.

Природний добір у лісі поляризує деревні породи, утворюючи проти­лежні групи видів та різновидів: 1) ті, що поєднують швидкий ріст

і світло­любність (модрина, береза, ясен, сосна, осика, вільха); 2) тіньовитри­валі з помірним ростом у молодості (ялиця, ялина, бук, граб, липа та ін.). Породи першої групи не можуть бути породами підлеглих ярусів лісу. Якщо вони не входять до першого ярусу, то в кінці – кінців відмирають. Породи другої групи можуть входити до складу як другого, так і першого ярусу деревостану.

У лісі чітко проявляється взаємовплив дерев одне на одне. Це суттєво впливає на будову деревостану. Залежно від пристосованості до недостатнього освітлення окремі деревні породи почувають себе краще, ростуть швидше, а інші –

навпаки.

Але на стан окремих дерев впливають не тільки фактори нав­колишнього середовища. Жоден рослинний організм, у тому числі дерево, не може існувати без механізму біохімічного контролю, який керує життєвими процесами і передається спадково із покоління в покоління. Важко відповісти точно і ясно на питання, який чинник із двох наведених у більшій мірі впливає на життя організму, тим паче, що генетичні фактори досліджені у меншій мірі.

Здатність організмів жити і розмножуватися у різноманітних умовах ще з часів Аристотеля і називається пристосованістю. Пояснення їй дав Ч. Дарвін. Його теорія еволюції шляхом природного відбору є екологічною теорією, яка грунтується на екологічних спостереженнях. Для лісу характерні довготривалий термін життя та різноманіття дерев, що впливає на характер взаємодії рослинних та інших організмів.

У генетиків існують поняття “генотип” і “фенотип”. Генотип – це генетична конституція індивідуума, яку побачити неможливо, тому що з моменту запліднення генотип знаходиться під впливом навколиш­нього середовища, яке оточує рослину, внутрішнього середовища клітин, тканин, біохімічних реакцій зовнішнього середовища – темпе­ратури, вологості, світла. Тому можна побачити тільки результат – фенотип, видимі властивості організму, що утворив генотип сумісно з навколишнім середовищем.

Фенотип може проявляти характерні ознаки в певних умовах даного середовища та інші відповідно до інших умов середовища, тобто він може проявляти пластичність. Пластичність дуже важлива для деревних рослин для їх адаптації до певних умов місцеоселення. Це пов’язано з мінливістю, у тому числі і генетичною. Мінливість фенотипів частково належить до генотипу, а частково – до навколишнього середовища.

У житті лісових насаджень спостерігається з віком диференціація дерев за їх розмірами. Так, в однопородному молодняку вже можна виявити деревця більших розмірів за висотою, краще розвинуті і, навпаки, відсталі у рості, недорозвинуті. Причинами такого явища виступають як генетичні особливості, так і дія факторів навколишнього середовища. У цьому проявляється дія дарвінського закону природного добору – виживання більш пристосованих, оскільки пригнічені рослини гинуть шляхом так званого природного відпаду. У віці стиглості залишається 1% рослин від кількості самосіву, що вижив у перший рік свого життя. Процес диференціації і наступного зрідження іде тим швидше, чим кращі умови для росту і розвитку деревних рослин (чим вищий клас бонітету). Чим повніше лісорослинні умови відповідають біоекологічним властивостям деревної породи, тим швидше більш пристосовані рослини ростуть у висоту, розвивають асиміляційний апарат і ефективно конкурують за світло, вологу і т. п. Природний відпад у процесі формування лісостанів з віком змінює внутрілісову обстанов­ку – у першу чергу змінюється освітленість, що дозволяє розвиватися певним видам лісових рослин. Утворюються так звані екологічні ніші. Найбільш характерно цей процес відбувається у суборах.

Екологічна ніша являє собою певний простір, який займає окремий вид чи популяція серед інших видів, знаходячи у ньому відповідні умови для свого існування. Вважається, що в рослинних угрупованнях кожному виду відповідає своя екологічна ніша. Стосовно суборів, де корінні лісостани двоярусні з першим ярусом із сосни і другим із дуба, то останній при формуванні лісостану може існувати тільки при певних світлових умовах.

При штучному поновленні сосни на суцільних вирубках дуб і деякі інші листяні породи з’являються під пологом сосни в 30-40 років існування соснового деревостану, коли зрідження його забезпечить дубу відповідний режим освітлення. Цей факт потрібно врахувати при лісопоновленні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)


Екологічні фактори і процес лісотворення - Довідник з природознавства


Екологічні фактори і процес лісотворення