Економічна думка Середньовіччя

Історія економічних вчень

ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ

2.3. Економічна думка Середньовіччя

Джерелами економічної думки Середньовіччя стали:

– в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406);

– у Західній Європі: ідеї Августина Блаженного (354- 430); Фоми Аквінського (Аквіната) (1225-1274);

– у Росії та Україні: “Руська правда” (XII-XIII ст.) – збірка законів Київської держави; ідеї І. С. Пересвєтова (кінець XV – початок XVI ст.); М. Башкін (XVI ст.).

Вивчення і тлумачення

Корану – збірки проповідей, обрядових і юридичних положень, заклинань і молитов, повчальних розповідей і притч, висловлених Мухаммедом у формі пророчих прозрінь у Мецці – Медині, – поклали початок цивільному і канонічному мусульманському праву. Коран освятив соціальну нерівність, що складалася в Аравії, інститут приватної власності. Згідно з Кораном одним із п’яти “стовпів віри”, тобто “правильної” поведінки, є обов’язкова добродійність (податок, дія), нарівні з якою рекомендується
і добровільна милостиня (садака).

Ібн-Хальдун (Ібн-Хальдун Абдуррахман Абу Зейд Ібн Мухаммед) (1332-1406) – арабський історик і філософ. Його основна праця носить назву “Книга повчальних прикладів з історії арабів, персидців, берберів і народів, що жили з ними на землі”. Він висунув концепцію “соціальної фізики”, яка закликала до:

А) доусвідомленого ставлення до праці;

Б) боротьби з марнотратством і жадібністю;

В) розуміння недоцільності майнової і соціальної рівності.

Головні праці Августина Блаженного – “Про град Божий” і “Сповідь”. Августин убачав два протилежних види людської спільноти: “град Земний”, тобто державність, яка грунтується “на любові до себе, доведеній до презирства до Бога”, і “град Божий” – духовна спільнота, яка грунтується “на любові до Бога, доведеній до презирства до себе”.

Економічні переконання Августина були основані на таких ідеях:

А) вид праці (розумова або фізична) не повинен впливати на становище людини в суспільстві, оскільки ці види праці рівноцінні;

Б) нетрудове нагромадження золота і срібла, лихварський відсоток і торговий прибуток є гріховними;

В) “справедлива ціна” є ціною товару, яка відповідає витратам на його виробництво.

Ідеї Августина відповідають поглядам раннього феодалізму.

Фома Аквінський (Фома Аквінат) (1225-1274) – чернець – домініканець. З 1257 р. доктор Паризького університету. Читав лекції в Парижі, Кельні, Римі та Неаполі.

У трактаті “Про правління государів” Фома Аквінат викладає подібні до Аристотелевих уявлення про людину як суспільну істоту, про загальне благо як мету державної влади, про моральне добро як середину між хибними крайнощами.

В основному творі “Сума теології” він дає узагальнюючу оцінку товарно-грошовим відносинам. Ключові догми Фоми Аквіната такі:

– гроші не можуть породжувати нові гроші;

– необхідним і виправданим є становий поділ суспільства;

– багатство поділяється на природне (плоди землі та ремесла) і штучне (золото і срібло);

– визнання необхідності приватної власності. “Справедливою ціною” Фома Аквінат вважав ціну, яку можна зіставити з витратами, тобто таку ціну, яка забезпечує блага людям пропорційно їх стану.




Економічна думка Середньовіччя