Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

Тема 5. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства

5.5. Економічне оцінювання соціальних результатів

Інноваційної діяльності

Характерною рисою сучасності є зростання ролі соціальних факторів економічного розвитку. Деякі з них стали безпосередньо включатися до розрахунків економічної ефективності інноваційних проектів. Це такі фактори, що пов’язані з охороною навколишнього природного та виробничого середовищ.

При економічній оцінці соціальних результатів виникають

певні проблеми, тому що не завжди соціальний результат можна виміряти економічною мірою. Саме з цієї причині питання про оцінку суто соціального результату інноваційної діяльності треба розглядати з двох боків. З одного боку суто економічно, з другого боку – експертною оцінкою його тільки соціальної значущості.

Основним методом оцінки соціального ефекту є експертний. Експертиза очікуваних соціальних наслідків інновацій може бути організована у формах:

1) індивідуальна або колективна

експертиза кваліфікованими фахівцями різних сфер діяльності;

2) соціологічні опитування працівників і населення,

3) всенародні референдуми за проектами, що стосуються інтересів різних верств населення.

На практиці виділяють 2 групи соціальних результатів впровадження нової техніки, які оцінюються економічною мірою:

1) поліпшення виробничого середовища, насамперед умов праці забрудненість, безпека праці, температурній режим, шумовий та вібраційний фон, тощо);

2) поліпшення стану навколишнього середовища, що проявляється у ліквідації чи скороченні забрудненості технологічними викидами в повітряний басейн, водоймищ, землі.

Такі соціальні результати безпосередньо впливають на економічні показники виробництва. Соціальний результат можна економічно виміряти двома способами.

1-й спосіб – пов’язаний з визначенням збитку від забруднення навколишнього середовища і включенням цієї величини до основних формул розрахунку економічного ефекту.

2-й спосіб полягає в тому, що пропонується робити порівняння двох варіантів – забруднюючого та незабруднюючого, шляхом додавання до витрат варіанта – забруднювача обсягів інвестицій у заходи, що необхідні для дотримання встановлених соціальних норм стану навколишнього середовища. Тоді вважається, що і забруднюючий і незабруднюючий варіанти забезпечують однаковий соціальній результат – виконання встановлених норм стану навколишнього виробничого і природного середовища.

Обчислення економічних збитків.

Найпоширенішим методом визначення економічних збитків від забруднення навколишнього виробничого та природного середовищ є знаходження суми всіх економічних втрат у сферах матеріального виробництва, послуг та особистого споживання. Тут важливо звернути увагу на необхідність представлення цих показників у порівняльному вигляді з основними компонентами формули чистої теперішньої вартості. Інколи це не робиться і складаються дуже різнорідні показники економічних збитків: втрати обсягів продукції, прибутку, чистого доходу чи чистої продукції, обсягів вартості основних фондів, збільшення витрат на соціальне страхування, медичне обслуговування тощо. Крім цього, важливо чітко визначати, у якому році життєвого циклу інновації має місце та чи інша втрата.

Таким чином, для класифікації показників економічних збитків від упровадження інновації з негативними соціальними результатами доцільно це робити у відповідності з компонентами формули чистої теперішньої вартості, а тим щоб їх можна було включити в цю формулу. Тому всі показники мають бути зведеними до інвестиційних та поточних витрат фірми, які є часткою одноразових капітальних втрат чи компонентів, що утворюють величину прибутку. Таких груп показників можна виділити чотири:

1) Втрати продукції: додаткові витрати фірми внаслідок втрат обсягів виробництва продукції від збільшення захворюваності робітників чи членів їх сімей, які потребують постійного нагляду в період хвороби; втрати продуктивності праці робітників унаслідок підвищеної захворюваності та відповідного реабілітаційного періоду, коли поновлюються виробничі навички; прямі втрати продукції внаслідок підвищеної забрудненості, особливо в сільському господарстві та риболовстві; від передчасного вибуття з виробництва основних фондів, у сільському господарстві – земель, угідь, садів тощо.

2) Додаткове пряме зростання поточних і одноразових капітальних витрат: збільшення витрат на виплату допомога при тимчасовій непрацездатності, яка викликана підвищеним забрудненням виробничого чи природного середовища; додаткові витрати на ремонт та оновлення виробничого апарату з тих же причин, зростання частки бракованої продукції в загальному її випуску.

3) Збільшення собівартості одиниці сировини та комплектуючих, що застосовуються у виробництві продукції: прямі втрати сировини, матеріалів, корисних речовин разом з техногенними викидами, які не є виправданими і можуть бути використані як вторинні ресурси.

4) Збитки, що виникають за межами безпосереднього виробництва – в галузі охорони здоров’я та комунальних послуг: додаткові витрати на розвиток установ медичного обслуговування та рекреації, а також збільшення потреб у комунальних послугах загального користування, у зв’язку з підвищеним забрудненням навколишнього середовища як у виробництві, так і в побуті.

Розрахунки соціально-економічної ефективності застосовуються в реальній практиці порівняно недавно, і їхнє нормативне і статистичне забезпечення ще тільки формується. Тому важливо пам’ятати про відносну достовірність й умовність таких розрахунків і зважувати на реальність процесів, які визначаються економічним показником. Останній застосовується тільки до явищ, які можна в принципі оцінити в такому ракурсі і їхня достовірність знаходиться в межах, достатніх для управлінської задачі, що вирішується. Крім того, треба постійно пам’ятати про існування багатьох соціальних наслідків технологічних змін, які прямої економічної оцінки отримати не можуть.

Показники соціально-економічного ефекту.

Таким чином, для побудови показника з урахуванням збитків від негативних соціальних результатів технологічної інновації можна типові показники ефективності NPV, PI, IRR доповнити витратами у вигляді збитків від забруднення виробничого та природного середовища. Такі витрати можуть бути одноразовими капітальними коштами, чи інвестиціями, а також додатковими витратами, що впливають на збільшення собівартості продукції, а відтак на зменшення річних приростів прибутку при функціонуванні інновації, яка оцінюється. Звідси відомі формули в новій якості набувають такого вигляду:

 Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності

 Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності

 Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності

Де NPVc – чиста теперішня вартість проекту з урахуванням його соціально-економічного ефекту;

∆Ic – додаткові інвестиційні витрати, пов’язані з негативним соціальним результатом технологічних змін;

∆Сic – відповідні додаткові поточні витрати, які щорічно збільшують вартість продукції;

ІRR – внутрішня норма прибутковості з урахуванням додаткових витрат, пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища.

Розглянемо ці моделі на числових прикладах. Візьмемо за основу приклад з попереднього параграфу і доповнимо його інформацією щодо негативних результатів, пов’язаних із забрудненням навколишнього середовища. Припустимо, що технологічна інновація посилює понад норму електромагнітне випромінювання. Тут існують два варіанти реакції на це. Перший – витратити більше коштів на вдосконалення інновації таким чином, щоб уникнути зайвого випромінювання. Приймемо, що це підвищить первісні інвестиції на 60 млн. крб., а вартість продукції зросте щорічно на 10 млн. крб. Другий варіант – залишити інновацію такою, як є, дбаючи про економію коштів фірми. Витрат, безпосередньо пов’язаних з негативним результатом соціального гатунку, у місці впровадження не виникає. Але фірма почне втрачати кошти в іншому місці, компенсуючи людям заподіяну шкоду. Це – виплати за листами непрацездатності, які зростуть, підвищені витрати на реабілітаційні заходи, медичне страхування тощо. У зв’язку з цим на третьому році функціонування інновації з негативним соціальним результатом буде здійснено поточних витрат, пов’язаних з компенсацією шкоди робітникам, на З0 млн.. крб., на четвертому році – 40 млн. крб., на п’ятому – 50 млн. крб. Крім того, внаслідок впливу електромагнітних хвиль на обладнання вже на четвертому році треба здійснити капітальний ремонт вартістю 150 млн. крб.

Тепер підрахуємо і порівняємо три варіанти чистої теперішньої вартості: інновацію саму по собі без урахування соціальних

Результатів (цей варіант вже обчислено у попередньому параграфі і NPV1 = 79,3 млн. крб.), інновацію, яка відповідає нормам забруднення, і перший варіант з урахуванням подальших втрат від негативних соціальних результатів першої інновації:

 Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності

Як бачимо, врахування негативного соціального результату інновації перетворює чисту теперішню вартість на від’ємну величину. Це вказує на необхідність застосування методів економічної оцінки соціального результату при визначенні ефективності технологічних змін. Крім того, наведені розрахунки ілюструють економічну доцільність шляхів запобігання шкоди, а не витрачання коштів на пом’якшення її наслідків.

Основні терміни і поняття: ефективність, науково-технічний ефект інноваційної діяльності, податковий ефект інноваційної діяльності, соціальний ефект інноваційної діяльності, ресурсний ефект ефект інноваційної діяльності, екологічний ефект ефект інноваційної діяльності, народногосподарський ефект інноваційної діяльності, комерційний ефект інноваційної діяльності, грошовий потік, процентна ставка, дисконтна ставка, період окупності, облікова норма рентабельності, чиста приведена вартість, індекс рентабельності, внутрішня норма прибутку, дисконтований період окупності, чиста термінальна вартість.

Питання до розділу 5:

1) Дайте визначення ефекту та ефективності;

2) Яким чином можна оцінити ефекти від інноваційної діяльності;

3) Охарактеризуйте види економічного ефекту;

4) Назвіть і охарактеризуйте види грошових потоків;

5) Які існують показники оцінки ефективності інноваційних проектів.




Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності