Економічні категорії 👍, Науковий портал Predmety.in.ua

Економічні категорії – абстракція, теоретичний вираз, мислені форми реально існуючих економічних систем. Цілісна економічна система та закони її розвитку можуть бути розкриті лише у всій сукупності Е. к., тобто у їхній системі. Отже, окрема Е. к. відображає лише одну із сторін, елементів такої системи, Оскільки складовими частинами економічної системи є продуктивні сили, техніко – економічні, виробничі відносини та господарський механізм, то кожна з них знаходить свій теоретичний вираз у певній сукупності (підсистемі) Е. к. Двома найважливішими

сторонами економічної системи є продуктивні сили і виробничі відносини. Тому Е. к. є теоретичним виразом, мисленими формами перш за все виробничих відносин (або відносин економічної власності) та притаманних їм економічних законів у взаємодії з розвитком продуктивних сил, властивими їм об’єктивними законами. Тому в структурі кожної Е. к. необхідно виділяти аспект, який відбиває розвиток продуктивних сил та еволюцію виробничих відносин (або форм власності). Змістом продуктивних сил, як відомо, виступає ставлення людей до природи у процесі праці, їх взаємодія. Тому речовим змістом Е. к. є окремий

аспект такого ставлення людей до природи у процесі праці. Е. к., яка виражає еволюцію виробничих відносин, є її (тобто Е. к.) суспільною формою. Отже, у кожній Е. к. з урахуванням структури економічної системи відображаються і зв’язки, і відносини між людьми у процесі привласнення засобів виробництва, предметів споживання, інших об’єктів власності, з одного боку, та виробничі зв’язки між людьми у процесі праці, створення матеріальних благ, взаємодії людини з природою – з другого. Перший тип зв’язків і відносин називають соціально-економічними, другий – техніко – економічними. Оскільки Е. к. відображають об’єктивно існуючі економічні системи, то вони самі є об’єктивними. В той же час, будучи мисленими формами і теоретичним виразом таких систем, вони відбивають певною мірою і суб’єктивний бік процесу пізнання людьми цих систем. Тому одну і ту ж Е. к. можуть по-різному трактувати ті чи інші автори, виділяючи при цьому за першооснову або речовий зміст, або суспільну сторону Е. к. У першому випадку переважає осмислення процесу відношення людини до речі, а також відносини між самими речами; у другому – зв’язків і відносин між самими людьми. Так, західні економісти при з’ясуванні сутності капіталу першочергову роль приділяють його матеріально-речовій характеристиці, в той час як вітчизняні – її суспільній формі. Залежно від ступеня. оволодіння діалектичним методом дослідження, методологією пізнання цілісної економічної системи, опанування світової економічної думки, знання реалій дійсності тощо той чи інший автор різною мірою наближається до сутності Е. к. Оскільки економічна система не залишається незмінною, зазнає суттєвих та кількісно-якісних перетворень, еволюціонує від менш розвинутих до більш розвинутих форм, етапів, то їх розвиток повинен відображатись у русі, мінливості Е. к., у поповненні одних і тих самих категорій елементами суттєво або якісно нового змісту. Необхідність такого діалектичного підходу до осмислення змісту Е. к. відбиває принцип історизму. Економісти, які у своїх дослідженнях не враховують вимоги принципу історизму, дають, як правило, догматичне тлумачення Е. к. Вершиною наукового теоретико-методологічного мислення є обгрунтування сутності того чи іншого економічного закону. Це зумовлено тим, що у такому законі відображаються найбільш глибинні, найсуттєвіші причинно-наслідкові зв’язки між окремими економічними явищами і процесами. Економічні закони являють собою вищий ступінь пізнання людиною єдності та зв’язку явищ і процесів, відображають глибоко приховані зв’язки й відносини, саме ядро сутності, охоплюють ширше коло реалій об’єктивної дійсності, ніж окрема Е. к. Тому при обгрунтуванні сутності економічного закону встановлюється взаємозв’язок між окремими Е. к. або певним колом таких категорій, певною їх сукупністю, інакше кажучи, внутрішньо необхідний, сталий, суттєвий зв’язок між окремими економічними явищами і процесами, який виражається за допомогою економічних законів, набуває відображення у взаємозв’язку певних Е. к. Кожний закон ніби групує навколо себе певну кількість (залежно від його складності) Е. к. Внаслідок цього при дослідженні економічних законів також повинні враховуватись вимоги принципу історизму.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

Економічні категорії - Економічний словник

Схожі записи:

Контроль над зарплатою і цінами Контроль над зарплатою і цінами – різновид державної політики доходів, мета якої – змінити поведінку монополістів на ринках праці і продуктів таким чином, щоб вони...
Мібід (мівід) Мібід (мівід) – середня відсоткова ставка, яку оголошують великі московські банки-дилери при купівлі міжбанківських кредитів....
Сталість грошей Сталість грошей – сталість купівельної спроможності (сили) грошей, яка означає, що за грошову одиницю можна купити певну однакову кількість товарів і послуг упродовж тривалого періоду....
Картельне право Картельне право – форма антимонопольного законодавства, яка передбачає заборону всіх видів картелів із наданням дозволу на їх діяльність лише в особливих умовах, за винятком окремих...
Методи оцінки ефективності інвестицій Методи оцінки ефективності інвестицій – способи вимірювання очікуваних або фактичних результатів від упровадження інвестиційних проектів. У західній економічній літературі розрізняють: 1) методи, що базуються на...
Номінальна заробітна плата Номінальна заробітна плата (від лат. nominal is – іменний)- сума грошей, яку отримують робітники і службовці згідно з оцінкою вартості робочої сили. Н. з. п....
Пайовик Пайовик (паевик) – особа, котра внесла пай і стала, таким чином, членом товариства, в яке внесений пай....
Стадія знання Стадія знання – перша стадія ухвалення рішення відносно новизни, на якій за Роджерсом споживач отримує фізичні чи соціальні стимули, що привертають увагу до нового виробу....
Застава зареєстрована Застава зареєстрована – застава акцій, записаних на ім’я зареєстрованої особи, дані про яку містяться в реєстрі акціонерної компанії....
Надлишок товарних цінностей Надлишок товарних цінностей (излишок товарных ценностей) – перевищення нормативного рівня матеріальних цінностей....
Операційна діяльність Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю. Так, цукровий завод, крім основної діяльності –...
Офіційна облікова ставка Офіційна облікова ставка (официальная учетная ставка) – процентна ставка, що застосовується центральним банком країни в операціях із комерційними банками та іншими кредитними установами під час...
Багатство нематеріальне Багатство нематеріальне – частина національного багатства, що складається з накопиченої виробничої майстерності й досвіду людей, їхніх здібностей, потреб, творчих обдаровань, знань та інформації в знаках...
Хеджування випереджальне Хеджування випереджальне – вид хеджування, що полягає у купівлі чи продажу ф’ючерсного контракту до завершення угоди з реальним товаром....
Аналіз мотиваційний Аналіз мотиваційний – маркетингове дослідження причин і умов, які визначають поведінку споживача на ринку. Дає змогу з’ясувати характер інформації, яку використовує споживач під час пошуку...
Перехресне хеджування Перехресне хеджування – страхування ризику від одного фінансового інструмента придбанням ф’ючерса або опціону на інший фінансовий інструмент....
Валютні цінності Валютні цінності – валюта країни в усіх формах (банкноти, білети державного казначейства, монети тощо), платіжні документи (чеки, векселі, депозитні сертифікати, акредитиви тощо) та інші цінні...
Чистий інвестиційний дохід Чистий інвестиційний дохід – дохід у формі відсотків і дивідендів, отриманий громадянами однієї країни від громадян інших країн, за вирахуванням відсотків і дивідендів, які виплачують...
Статутний капітал Статутний капітал (уставной капитал) – сума капіталу, яка необхідна для того, щоб акціонерне товариство або підприємство розпочало свою діяльність. Визначається статутом або угодою про заснування...
Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) Веблен (Veblen) Торстейн (1857 – 1929) – американський економіст, засновник інституціонального напряму в економічній теорії. Засуджував економічний лібералізм і неокласицизм за надмірну затеоретизованість, відірваність від...
Мобільність Мобільність (мобильность) – оперативність, здатність невідкладно та ефективно щось здійснювати, залучати до виконання, реалізовувати завдання, плани....
Витрати допустимі Витрати допустимі – витрати підприємства в межах умов укладеного договору і правових норм, які підлягають відшкодуванню замовником....
Розвиток економіки Розвиток економіки – закономірний процес кількісно-якісних змін у межах економічної системи, її перехід у нову якість, досконалішу форму. Кількісним виміром цих процесів є відносна зміна...
Ціна відпускна Ціна відпускна – 1) ціна, за якою підприємство, фірма, компанія відпускає свій товар споживачам; 2) ціна, за якою продукцію відпускають заготівельні організації....
Безробіття офіційно зареєстроване Безробіття офіційно зареєстроване – загальна кількість осіб найманої праці, які подали заяви до державної служби зайнятості про надання допомоги....
Міжнародна діяльність банків Міжнародна діяльність банків – виконання банками комплексу операцій та надання відповідних послуг, пов’язаних з розвитком міжнародних економічних відносин (світової торгівлі, міжнародного руху капіталу, міжнародних валютних...
Рай податковий “Рай” податковий – країна (або її окремий регіон), в яку переказують капітал з метою зменшення податків....
Гарантія ризику експорту Гарантія ризику експорту – державна або банківська гарантія ризику (виробничого, транспортного, відмови від несплати) при здійсненні експортних операцій....
Банк зовнішньоторговельний Банк зовнішньоторговельний – спеціалізований комерційний банк, який здійснює кредитування експорту та імпорту, страхування експортних кредитів, взаємні зовнішньоторговельні розрахунки та ін....
Економічний бойкот Економічний бойкот (экономический бойкот) – повна або часткова відмова від економічних зв’язків з окремою приватною особою, фірмою, регіоном, державою, групою держав тощо....
Облігації зворотні Облігації зворотні – облігації, які їхній власник може повернути емітентові до закінчення терміну погашення за номінальною вартістю або обміняти на інші цінні папери за заздалегідь...
Маржинальна податкова ставка Маржинальна податкова ставка – ставка, за якою оподатковується кінцевий прирощуваний оподатковуваний прибуток....
Прогнозування бюджетне Прогнозування бюджетне – науково обгрунтовані пропозиції щодо тенденцій і напрямів розвитку бюджету (державних доходів і видатків) на близьку і віддалену перспективу, альтернативних шляхів і термінів...
Період базовий Період базовий – певний проміжок часу (місяць, рік тощо) або конкретна дата, з показниками яких зіставляються показники іншого періоду часу або дати....
Капітал використовуваний Капітал використовуваний – сума вкладеного власного капіталу й довготермінової заборгованості....