ЕКОСОЦІОЛОГІЯ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЕКОСОЦІОЛОГІЯ – розділ соціології, що вивчає проблеми взаємодії суспільства і природи, людини і природи, а також вплив навколишнього середовища на живих істот та їх взаємовідносини в екосистемі.

Почала розвиватися після І світової війни під впливом ідей біоекології і соціології урбанізації. Цей процес активізувався у 60-х рр. XX ст., коли з’явилися осередки екол. кризи, а наприкінці XX ст. – нова, екол., небезпека – наслідок передусім виробничої діяльності.

Екол, безпека виступає

як заперечення екол. небезпеки, що виявляється у локальних, регіональних і глобальних масштабах у вигляді екол. лихоліть, криз і катастроф.

Забезпечення екол. безпеки – головний засіб вирішення екол. проблем, що гарантують суспільству розвиток у біосферосумісному, природоохоронному вигляді. Створення екол. безпеки означає задоволення екол. потреб суб’єкта екосистеми і за своєю пріоритетністю має бути вище як традиційної нац. безпеки, так і ін. видів безпеки.

Особливістю екол. безпеки є

і неможливість її формування за рахунок обмеження екол. прав інших груп населення як в середині екосистеми, гак і поза нею. Глобальний взаємозв’язок соціальних і природних явищ і процесів не дає екол. переваг будь-якій нації чи державі у вирішенні своїх екол. проблем за рахунок інших, деякій еліті за рахунок решти людства.

Завдання Е. – на основі соціол. аналізу методол. обгрунтувати стратегію екорозвитку і тісно пов’язану з нею стратегію розвитку науки і техніки, котра виявилася б оптимальною і гарантувала виживання і прогрес людства, його орієнтацію на людину, інакше кажучи, – соціол. концепцію екол. розвитку сучасної цивілізації. Екоцивілізація уявляється як суспільство, яке назавжди відмовилось від руйнування природи, розвивається в екологобезпечному вигляді.

Деякі соціологи вважають, що необхідно розробити кодекс екологічної безпеки, який би включав такі положення, як: невід’ємне право людини на здорове довкілля; однакова екол. безпека для кожної людини і кожної країни; мирне врегулювання суперечок з питань екології; відповідальність за екон. безпеку тощо.

Велике значення для управління екорозвитком мало б відкриття соціоекол. законів.




ЕКОСОЦІОЛОГІЯ