Соціологія короткий енциклопедичний словник
ЕЛЕКТОРАЛЬНА ПОВЕДІНКА (від лат. elector – виборець) – сукупність дій, що виражають політ, орієнтації виборців щодо делегування їх повноважень представницьким органам влади, виявляється в участі або неучасті електорату (сукупності виборців) у голосуванні. Е. п. має специфічний зміст і показники прояву на всіх етапах процесу (кампанії) виборів, а саме: напередодні виборів у політ, акціях передвиборчої кампанії; в безпосередній участі, у виборах; у реалізації електоральної поведінки після виборів,
Політ, масштаби Е. п., в Україні обумовлюються рівнем виборів до керівного органу держ. влади. Найвищий рівень – рівень заг. нац. масштабу – вибори до органів вищого держ. управління (Президент, Верховна Рада). Наступний рівень Е. п. – рівень регіонального масштабу – вибори регіональних та місцевих органів держ. управління. До електоральної поведінки належать також дії різних верств та категорій політ, зорієнтованого населення під час виборів до органів не держ. управління (напр., керівних структур
Особливості Е. п. обумовлюються характером регламентації з боку заг. прийнятих у даному суспільстві норм і соціально визнаних цінностей існуючого виборчого права, законів, статутів політ, партій та організацій, інструкцій про вибори тощо. Вирішальне значення на формування характеру Е. п. справляють об’єктивно існуючі в суспільстві екон. та політ, відносини, що спричиняють соціальне розшарування виборців, їх матеріальне становище, освітній та культурний рівень. Політ, орієнтації виборців, що реалізуються в їх Е. п., є в цілому наслідком складного взаємозв’язку об’єктивних та суб’єктивних чинників, що формують їх ціннісні орієнтації. До останніх належать, зокрема, особливості внутрішньо – та зовнішньо-політ. ситуації в державі, стан масової свідомості, діяльність політ, партій та рухів, характер та рівень ефективності засобів масової комунікації, об’єктивність інформування тощо. Потрібно враховувати також досвід політ, демократії, рівень політ, культури населення, істор. досвід електорату тощо.
Характерною рисою Е. п. є її здатність змінюватися у часі. Зміни в Е. п, спричиняються впливом на неї, ситуативним формуванням сусп. настроїв, усвідомленням електоратом своїх власних групових інтересів у боротьбі на виборах тощо. Під час виборчої кампанії важливо враховувати також можливість деформації Е. п. унаслідок маніпулювання громадською думкою з застосуванням демагогії, політ, некоректності та звичайного наклепництва, а інколи навіть аморальних вчинків і насильства. Електорат України став свідком подібних зловживань, що розбирались Центральною виборчою комісією та судами під час виборів до Верховної Ради та місцевих рад 29 березня 1998 р.
В умовах розвитку демокр. основ сусп. життя та плюралізму політ, орієнтацій, у т. ч. різкої їх поляризації, вивчення механізмів Е. п. має неабиякий інтерес. Подібно до держав з усталеною демократією, в Україні створено багато соціол. служб, що вивчають Е. п. Посилена увага до вивчення Е. п. обумовлюється, з одного боку, інтересом до такої інформації, що уможливлює з певною достовірністю враховувати зміни в настроях різних верств населення і передбачати ймовірні результати виборчих кампаній, своєчасно впливати на їх перебіг. З другого боку – аналіз динаміки поведінки виборців дає змогу одержувати політ, статистику в цілому, виявляти інтереси та очікування різних верств суспільства, справжній стан сусп, свідомості та динаміки громадської думки, зрештою, рівень підготовленості всіх соціальних груп до політ, боротьби. Він дає миттєвий зріз стану суспільства в цілому з найважливіших питань його життєдіяльності.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)