ЕЛІАС НОРБЕРТ

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЕЛІАС НОРБЕРТ (1897, Вроцлав – 1990, Амстердам) – нім. соціолог і культуролог. Навчався в унтах Гейдельберга і Фрайбурга. Учень А. Вебера і К. Маннгейма. З 1933 р. в еміграції в Англії. З кінця 70-х рр. – співроб. центру Міждисциплінарних досліджень Білефельдського ун-ту.

Прагнув подолати “дуалізм” між структурним і генетичним підходами, властивий тогочасній соціол. теорії. Обгрунтував концепцію “фігуральної соціології””, об’єктом якої виступають процеси довгострокових соціокультурних

змін. У двотомній праці “Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження” (1939 – 1940) на великому історико-культурному матеріалі дослідив процеси змін у поведінці елітних верств зх. європейського суспільства впродовж XV – XVIII ст. Процес цивілізації Е. розумів як процес виникнення механізмів контролю над афективно-вольовою сферою, поступової і систематичної “інтравертації примусу” і постання соціального “Над – Я” у фрейдівському розумінні. Осередками
розгортання цих процесів були королівські двори, навколо яких кристалізувались нові раціональні моделі поведінки і формувався новий “габітус” європейської людини. Важливим чинником, що сприяв цьому, була монополізація права на застосування фіз. примусу, поява зон соціального простору, вільних від загрози застосування насильства. Великої ваги у цьому процесі Е. надавав також формуванню кодексів двірцевої поведінки, правил етикету і та. ін. Такий процес раціоналізації світської поведінки можна розглядати як соціокультурний адекват процесу реліг. раціоналізації, формування протестантської етики і “духу” капіталізму. Як зауважує Дж. Рітцер, із запізненням відкриті ідеї Е. набувають значного поширення в сучасній, зокрема амер., соціол. теорії.




ЕЛІАС НОРБЕРТ