ЕМБЛЕМА

Культурологічний словник

ЕМБЛЕМА (від грец. emblema – вставка, рельєфне оздоблення) – 1) Знак, що умовно або символічно відбиває певну ідею, поняття, слугує матеріальним зображенням якогось символу. Основними Е. є родові знамена, міські або державні герби та прапори, певні зображення на товарах, фірмових бланках. 2) В ХІ-ХІІІ ст. символічне зображення, що супроводжувалося віршованим або прозовим текстом. Були друковані збірники Е. Емблематичні цикли віршів писав Ф. Прокопович, а теоретичне обгрунтування емблематики дав Г. Сковорода (його власні емблематичні малюнки не видані). До емблематичної поезії близькі т. зв. “гербовні вірші”, улюблені в Україні в ХІ-ХІІ ст. 3) Різновид алегоричного художнього образу, в якому предметне зображення втілює певне абстрактне поняття, ідею. Межує з образами-символами, алегорією.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


ЕМБЛЕМА - Культурологічний словник


ЕМБЛЕМА